Про затвердження Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 2026 р. №

Київ

Про затвердження Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року

1. Затвердити Державну цільову соціальну програму з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року (далі – Програма), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним (військовим) адміністраціям:

забезпечити виконання Програми за рахунок коштів з інших джерел фінансування, не заборонених законодавством;

подавати щороку до 1 лютого Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України.

3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування під час розроблення власних програмних документів передбачати заходи, спрямовані на розвиток волонтерської діяльності.

Прем’єр-міністр України Ю. СВИРИДЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 2026 р. №

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА

з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року

Мета Програми

Метою Програми є всебічна підтримка поширення волонтерського руху як на державному рівні, так і на рівні територіальних громад, забезпечення сталого розвитку, формування ефективної державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Волонтерська діяльність є важливою складовою розвитку громадянського суспільства та демократії, що сприяє консолідації суспільства, посиленню соціальної згуртованості та формуванню культури взаємодопомоги.

На сьогодні, незважаючи на збільшення кількості волонтерів, які надають допомогу індивідуально, та організацій, які залучають до своєї діяльності волонтерів, більшість громадян України не залучені системно до волонтерської діяльності, що є звичайною практикою в країнах ЄС. Крім того, розвиток волонтерської діяльності є важливою складовою сталого розвитку громадянського суспільства.

Результати проведеного аналізу свідчать, що волонтерська діяльність в Україні досі не набула належного поширення і має фрагментарний характер: у 2010 році до неї долучалося лише 5 відсотків громадян, у 2012 році – 10. Під час подій Революції Гідності та збройної агресії Російської Федерації проти України рівень волонтерської діяльності почав поступово підвищуватися: у 2015 році – 13 відсотків громадян долучалися до волонтерства, у 2016 році – 14, а у 2017 році цей показник навіть знизився до близько 12 відсотків, і лише у 2018 році зріс до 18 відсотків. Проте навіть цей результат суттєво поступається середньоєвропейському рівню (22,2 відсотка у 2015 році) та значно відстає від показників країн ЄС, де волонтерство є усталеною практикою: середній показник залученості до неформального волонтерства становить 82,5 відсотки у Нідерландах, понад 74 відсотки – у Фінляндії, понад 70 відсотків – у Швеції.

В Україні ж високі показники залученості до волонтерства обмежуються окремими регіонами (західні і центральні області України – 21 та 22 відсотки, відповідно), тоді як в інших областях рівень волонтерської активності залишається низьким. Особливо критичною є відсутність системних даних про формальне волонтерство, що унеможливлює комплексну оцінку ситуації та розробку цілісної державної політики у цій сфері.

З початком збройної агресії Російської Федерації проти України залученість до волонтерської діяльності значно збільшилася. Влітку 2022 року 59 відсотків українців долучились до волонтерської діяльності на користь Збройних Сил, внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, які постраждали внаслідок війни, що демонструє потенціал провадження волонтерської діяльності. Загалом упродовж 2022 року 74 відсотки українців долучились до волонтерської діяльності. У 2023 році волонтерську діяльність провадили 37 відсотків українців, у 2024 році цей показник зменшився до 27 відсотків – спостерігається значна регресія залученості громадян до волонтерської діяльності.

З урахуванням викладеного вбачається три варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає збереження ситуації, що склалася у сфері волонтерської діяльності, яка полягає у невтручанні в функціонування галузі, що дає змогу волонтерам, які надають допомогу індивідуально, та організаціям, які залучають до своєї діяльності волонтерів, розвиватися самостійно.

Перевагою цього варіанту є заощадження бюджетних коштів і запобігання формуванню упередженого ставлення заінтересованих осіб до державного регулювання волонтерської діяльності.

Недоліком такого варіанта є зменшення кількості громадян, зацікавлених у провадженні волонтерської діяльності.

Другий варіант передбачає врегулювання питань розвитку волонтерської діяльності в територіальних громадах, зокрема, в межах виконання відповідних регіональних і місцевих програм.

Перевагою такого варіанта є економія бюджетних коштів, а недоліками є нерівномірний розвиток волонтерської діяльності у різних регіонах, пов’язаний з відсутністю цілісного бачення проблеми, єдності підходів та координації зусиль у їх розв’язанні, фрагментарним характером заходів, фінансуванням волонтерської діяльності з відповідного місцевого бюджету за залишковим принципом.

Третій варіант є оптимальним та передбачає реалізацію комплексних заходів, зокрема створення правових, фінансових та організаційних засад для стимулювання розвитку волонтерської діяльності шляхом виконання Програми.

Зазначений варіант розв’язання проблеми полягає в тому, щоб забезпечити:

підвищення значимості волонтерства у суспільстві як важливого елементу громадянської активності та розвитку громадянського суспільства;

здійснення комплексних заходів, спрямованих на створення правових, фінансових та організаційних засад для стимулювання розвитку волонтерської діяльності;

формування та впровадження поступової та узгодженої з ключовими заінтересованими сторонами моделі розвитку волонтерства;

комплексне вирішення проблемних питань шляхом залучення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, що працюють із волонтерами, міжнародних партнерів та самих волонтерів;

підвищення рівня інституційної спроможності волонтерів та організацій, що їх залучають;

налагодження ефективного діалогу волонтерів і організацій, що їх залучають, з органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

створення умов для посилення соціального захисту та розширення соціальних гарантій для волонтерів, включаючи страхування, відшкодування витрат та правовий захист;

популяризацію волонтерського руху.

Такий варіант виконання Програми передбачає застосування концептуально оновлених підходів до розвитку волонтерської діяльності, що забезпечують системність і комплексність заходів, перехід від фрагментарних ініціатив до інституційно закріплених механізмів підтримки волонтерів та організацій, що їх залучають, інтеграцію правових, фінансових, організаційних і соціальних інструментів для створення сприятливого середовища, впровадження сучасних стандартів прозорості, доброчесності та відповідальності, посилення соціального захисту та гарантій для волонтерів, включаючи страхування, компенсацію витрат і правовий захист, а також інтеграцію волонтерської діяльності в державну і місцеву політику, формування позитивного іміджу волонтерства та підвищення його значення як чинника розвитку громадянського суспільства і соціальної стійкості, а також урахування досвіду країн ЄС та міжнародних рекомендацій ООН щодо забезпечення ефективної підтримки волонтерів та визнання їхнього досвіду.

З метою раціонального використання ресурсів Програма передбачає концентрацію зусиль на таких завданнях:

підтримка спроможностей організацій, що залучають волонтерів, збільшення рівня залученості до волонтерської діяльності;

висвітлення волонтерського досвіду, створення нових технічних можливостей для координації діяльності волонтерів та організацій, які їх залучають;

сприяння залученню до волонтерства та розвитку культури волонтерства й громадської активності серед дітей, молоді;

вдосконалення законодавчого регулювання та вирішення актуальних проблем у сфері волонтерської діяльності з врахуванням кращих міжнародних практик;

сприяння органами місцевого самоврядування у підтримці волонтерства та збільшення залучення волонтерів до діяльності органів місцевого самоврядування;

системна робота та моніторинг викликів у сфері волонтерства (дослідження, аналіз впливу умов повномасштабної війни).

Завдання та заходи Програми будуть спрямовані на всебічний розвиток волонтерської діяльності та усунення бар’єрів, що можуть обмежувати участь окремих груп волонтерів у суспільному житті. Програма забезпечує рівні можливості для всіх осіб, які беруть участь у волонтерській діяльності, незалежно від статі, віку, місця проживання, психологічних і фізичних здібностей, інвалідності та інших ознак, щоб жодна група не була прямо чи опосередковано виключена із суспільства та мала можливість реалізувати свій потенціал у волонтерській діяльності в Україні. Водночас Програма створює умови для розвитку інституційної спроможності волонтерів і організацій, що їх залучають, сприяє їх соціальному захисту, формуванню прозорості та доброчесності у діяльності, а також підтримує активну участь волонтерів у громадській діяльності.

Відомості про державного замовника, керівника і виконавців Програми, строк виконання, прогнозовані обсяги та джерела фінансування наведені у додатку 1.

Завдання і заходи

Завдання і заходи з виконання Програми, спрямовані на розв’язання проблем та досягнення мети Програми, наведені у додатку 2.

Координацію міжвідомчої та міжсекторальної співпраці щодо завдань Програми здійснюватиме Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.

Програму передбачається виконати протягом 2026-2030 років.

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми забезпечить:

суспільне визнання значення волонтерської діяльності, яка провадиться волонтерами, шляхом підтримки 50 організацій, які залучають волонтерів до своєї діяльності;

визнання і відзначення державою волонтерської діяльності публічних і прозорих (доброчесних) організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів;

масове створення організаціями, які залучають до своєї діяльності волонтерів, публічних та прозорих ендавментів, захист яких забезпечено законодавством, на випадок виходу банку з ринку в результаті ліквідації чи реорганізації;

залучення коштів для створення ендавментів, крім коштів відповідних бюджетів, прибуток від яких використовується виключно на статутні цілі таких організацій;

активне використання юридичними особами можливості залучення волонтерів (не менше ніж 20 відсотків загальної кількості громадян України), у тому числі військовослужбовців;

залучення понад 100 неприбутковими підприємствами, установами та організаціями волонтерів на підставі договорів про провадження волонтерської діяльності, страхування їх життя і здоров’я та за можливості компенсація витрат, пов’язаних із провадженням ними волонтерської діяльності;

прийняття актів законодавства для врегулювання питання щодо страхування волонтерів організаціями та установами, які залучають до своєї діяльності волонтерів;

підвищення рівня культури волонтерства серед здобувачів освіти, в тому числі малолітніх;

удосконалення нормативно-правової бази, підготовку рекомендацій, інформаційних матеріалів щодо залучення громадян до волонтерської діяльності у формі участі в роботі наглядових рад, утворених з метою управління комунальними підприємствами, установами, організаціями;

підтвердження до 5 тис. волонтерів і понад 100 організаціями, які їх залучають, своєї прозорості та публічності з верифікацією власного досвіду волонтерської діяльності, визначення доброчесних партнерів на інформаційно-аналітичній платформі, укладення договорів із волонтерами і визначення строку їх страхування;

підтримка волонтерських ініціатив, а також для уточнення суспільних потреб, які можна задовольнити через волонтерську діяльність, шляхом звернення волонтерів та організацій, які їх залучають, до центру життєстійкості у будь-якій територіальній громаді;

створення та/або зміна власних профілів до 5 тис. волонтерів на інформаційно-аналітичній платформі для відображення своєї волонтерської діяльності за зразком “Europass” із можливістю автоматичного генерування індивідуального волонтерського резюме (для молоді — з можливістю отримання європейських сертифікатів “Youthpass”);

підвищення рівня компетентності координаторів волонтерської діяльності, зокрема, щодо знань і навичок у сфері формування та реалізації волонтерських ініціатив на всеукраїнському, регіональному та місцевому рівнях;

застосування нового підходу до сприяння самоорганізації та структурування волонтерського руху в територіальних громадах для забезпечення масштабування волонтерської діяльності на місцях, також створення у територіальних громадах осередків загальнонаціональних мережевих організацій, які залучають волонтерів до своєї діяльності;

збільшення до 5 тис. кількості волонтерів, які уклали договори про провадження волонтерської діяльності, що сприятиме правовому врегулюванню волонтерської діяльності та забезпеченню належного рівня правового захисту волонтерів;

збільшення кількості волонтерів, які отримали підтримку від органів місцевого самоврядування через місцеві цільові програми сприяння розвитку волонтерської діяльності;

збільшення кількості координаторів волонтерської діяльності в інститутах громадянського суспільства, які залучають волонтерів, чим забезпечується сталість волонтерських ініціатив у межах громадянського суспільства;

збільшення кількості іноземців, поінформованих про можливості волонтерства в Україні;

надання державної допомоги волонтерам, які постраждали внаслідок бойових дій, сприяння страхуванню волонтерів організаціями, що залучають їх до волонтерської діяльності, зокрема шляхом удосконалення законодавства та залучення міжнародного донорського фінансування для забезпечення страхування волонтерів;

підготовку пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства з метою підвищення ефективності та розширення волонтерської діяльності, у тому числі спрямованих на сприяння залученню іноземців до волонтерської діяльності, на підставі результатів соціологічних та аналітичних досліджень і моніторингу розвитку волонтерського руху.

Очікувані результати реалізації Програми позитивно вплинуть на показники участі громадян у волонтерській діяльності, що сприятиме збільшенню частки осіб, які активно залучені до волонтерства, підвищення рівня соціальних гарантій для волонтерів, а також зростанню рівня поінформованості про існуючі інструменти та можливості участі у волонтерських ініціативах та їх активному використанні.

Оцінка стану виконання Програми проводиться Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності у співпраці з науково-дослідними установами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства та за участю волонтерів/ок як суб’єктів оцінювання, на основі методики оцінки ефективності виконання Програми.

За результатами щорічної оцінки ефективності виконання Програми у разі потреби може здійснюватися перегляд її завдань та заходів.

Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.

Обсяги та джерела фінансування

Видатки на виконання Програми здійснюватимуться за рахунок коштів з інших джерел фінансування, не заборонених законодавством України, зокрема в межах партнерства з міжнародними організаціями та за рахунок міжнародної технічної допомоги (UNICEF, NED, Рада Європи, SDS та інших). Орієнтовний обсяг фінансування Програми у 2026–2030 роках становить 86,0 млн гривень.

Документи