Злата Табачна
Окрім вищезгаданого, забезпечити сприяння розвитку та підтримці українських громад за кордоном, їх взаємодії між собою та з Україною;
А також координація співпраці з громадськими та міжнародними організаціями, зокрема молодіжними/студентськими, для розширення мережі підтримки українців за кордоном.
Олена Чигринець
Пропоную передбачити механізм регулярного збору зворотного зв'язку від українців, які користуються послугами центрів єдності (через анонімні опитування або електронні звернення), та публічне врахування результатів такого опитування під час удосконалення роботи мережі. Це дозволить своєчасно реагувати на потреби громадян, підвищити якість послуг і зробити діяльність центрів більш прозорою та ефективною.
Олеся Вагера
Внести зміни до законодавства, щоб Мережа єдності українців стала постійною державною програмою, а Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності було визначене головним координатором.
Створити єдиний онлайн‑портал для українців за кордоном, інтегрований із застосунком «Дія», щоб забезпечити доступ до інформації про Центри єдності та державні сервіси.
Назар Сивий
Забезпечити сприяння і розвиток українських громад за кордоном і забезпечити для них нормальні умови для проживання там
Оксана Гусак
Важливо, щоб у цьому проєкті йшлося не лише про повернення українців в Україну. Серед людей, які зараз живуть за кордоном є й ті, хто живе там уже багато років, має родину, роботу та своє життя. Частина з них, найімовірніше, не повернеться на постійне проживання в Україну.
Це не означає, що Україна має втрачати цих людей. Навпаки, державі важливо зберігати з ними постійний зв’язок, підтримувати їхню українську ідентичність, мову, культуру та відчуття належності до України. Також важливо створювати можливості, щоб вони могли долучатися до життя країни, підтримувати українські проєкти, представляти інтереси України за кордоном, розвивати культурні, освітні, економічні та громадські зв’язки.
Тому пропоную передбачити, що Мережа єдності українців має працювати не лише для сприяння поверненню, а й для довгострокової взаємодії з українцями, які залишатимуться жити за кордоном. Україні потрібно розглядати їх не як втрачених громадян, а як важливу частину українського суспільства та партнерів держави у світі.
Наталя Ластовець
Пункт 5 доцільно доповнити вимогою включати до підсумкового звіту фінансові показники, перелік укладених договорів, досягнуті кількісні та якісні результати й оцінку ефективності використання бюджетних коштів.
Павло Бохонко
Підтримка української культури закордоном
Юлія Дуда-Тарасова
Мені подобається ця ініціатива підтримки українців!
Олена Карпова
Ті українці, які хочуть повернутися в Україну мають знати що у них буде підтримка і супровід в пошуку і забезпеченні житлом і роботою, що держава гарантує працевлаштування незалежно від віку, фізичного стану і освіти. Хто хоче працювати - має бути впевненим що роботу знайде.
Також центри єдності мають надавати послуги оформлення пакетів документів (до учбових закладів, для пенсійного фонду, оновлення документів особи і т.і.)
Олена Сербіна
Важливо, щоб ця ініціатива працювала не тільки на повернення українців, а і в подальшому на залучення українців за кордоном до суспільно- політичних процесів, обговорень і т.п. Вони не мають бути загублені державою, а виконувати свою роль народних дипломатів у країнах, де перебувають.
Алевтина Бахчеван
Пропозиції АМОС до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту щодо організації діяльності та забезпечення функціонування Мережі єдності українців»
1. Передбачити можливість залучення на конкурсних засадах громадських, благодійних, освітніх і наукових організацій, які мають підтверджений досвід роботи з українцями за кордоном, як партнерів Мережі єдності.
2. Доповнити перелік напрямів діяльності Центрів єдності консультаціями з питань освіти, професійної адаптації, працевлаштування, академічної мобільності та добровільного повернення українців в Україну.
3. Передбачити можливість співфінансування діяльності Центрів за рахунок міжнародної технічної допомоги, грантів та інших джерел, не заборонених законодавством.
4. Запровадити систему моніторингу ефективності діяльності Центрів єдності із щорічним оприлюдненням результатів їх роботи.
Обґрунтування. Запропоновані зміни сприятимуть ефективному використанню наявної інфраструктури українських організацій за кордоном, розширенню спектра послуг для українців та підвищенню результативності реалізації експериментального проєкту.
Юлія Павленко
Я бачу проблему у фразі «сприяння добровільного повернення додому».
Мережа єдності має бути про підтримку і розвиток громади. Про повагу до кожного окремого українця, який за різних причин опинився поза межами країни. Люди у підтримці самі будуть здатні приймати рішення про повернення додому (в т.ч. використовуючи інструменти підтримки від міністерства, що будуть просуватись через центри, як додаток Додому).
«Сприяння» «добровільному» «поверненню» буде тільки дистанціювати людей і додавати небажаний контекст в роботу центрів. Коли люди будуть бачити, що держава їх поважає і цінує де б вони не були, це вже посприяє добровільному вибору.
Ірина Ґрунде
Велика війна росії проти України показала величезні прогалини також і в нашій соціальній політиці. Найбільш важливим ресурсом для держави є і залишається її народ. Надзвичайно важливою є підтримка тимчасово переміщених осіб, і тих, хто українців закордоном, хто для Європи і світу вважаються біженцями. Але не можна забувати про тих, хто живе закордоном вже тривалий час, хто створив українські громади, об'єднання, і являється потужним адвокатом України на всіх можливих майданчиках, починаючи з публічних заходів і закінчуючи приватними розмовами з іноземцями. Чомусь про цю потужну силу держава забуває. Якщо має бути офіційний проект, ідея об'єднання навколо України та Українства, то це має бути потужний інструмент, який справді працюватиме. Нам хочеться вірити, що ми всі, і кожен окремо є важливими, і разом ми можемо досягти дуже багато. Але нам необхідна підтримка держави закордоном, посольств, консульств та установ. Ми маємо працювати разом, а не поодинці, стикаючись із купою недолугих бюрократичних/інституційних/комунікативних перешкод.
З повагою,
Анна Солошенко
Я б додала «Український паспорт можливостей» — не документ, а персональний цифровий профіль українця за кордоном.
Людина зазначає:
* професію та навички;
* місто проживання;
* знання мов;
* потреби;
* бажання працювати з Україною;
* готовність повернутися;
* бажання волонтерити чи бути наставником.
Богдан Мельничук
Пропоную передбачити обов’язкову публічну звітність Мережі єдності українців та ТОВ «Агенція національної єдності» щодо використання коштів державного бюджету: із щоквартальним оприлюдненням сум фінансування, витрат, укладених договорів, вартості послуг та результатів роботи кожного Центру єдності. Також важливо встановити чіткі критерії оцінки ефективності проєкту, щоб державні кошти спрямовувалися безпосередньо на підтримку українців за кордоном, а не на утримання бюрократичної структури.
Тетяна Олексієнко
Під час розбудови проєкту важливо памʼятати про культуру і традиції. Саме ці речі відіграють вирішальну роль у будуванні української ідентичності й формуванню приналежності до своєї країни. Саме за кордоном, в зв’язку психічним навантаженням, люди часто звертаються до свого культурного коріння, а хтось навіть відкриває його з нуля. Варто це врахувати.
Наталія Нарожанська
Підтримую створення Мережі єдності українців, але вважаю, що її метою не має бути переконування чи спонукання людей повертатися в Україну. Повернення повинно бути добровільним і природним результатом позитивних змін у країні. Держава має працювати над безпекою, економічними можливостями, гідними зарплатами, доступним житлом, якісною медициною, освітою та справедливими й прозорими правилами. Потрібно не переконувати українців повернутися, а створити такі умови, за яких вони самі захочуть будувати своє майбутнє в Україні.
Наталія Костенко
Місцеві жителі, які зарах продають квартири ВПО по ціні 2х з попереднім роком, й виводять ці гроші за кордон, повинні й так повернутися додому. А ВПО не можуть повернутися через те, що житло знаходиться на ТОТ й до нього немає доступу або воно зруйноване/знищене. Тому краще кошти міжнародної технічної допомоги "Центри міграції та розвитку (ZME), Національний компонент – Україна «YOUA – Формуємо нові шляхи, будуємо майбутнє України» в сумі 4 871 613 євро спрямувати на будівництво нового житла для ВПО. На платформі Додому органи місцевого самоврядування формально заповнюють інформацію, оскільки реального нового житла та роботи немає. ВПО мали своє, ані соціальне житло й хотять також мати своє, особливо люди 60+, бо їм немає часу чекати ще 12 років. Вкрай передайте цю функцію новоствореному профільному Міністерству у справах регіонального розвитку, громад та ВПО. Й звітувати за кожне витрачене євро щороку з оприлюдненням звіту на Єдиному порталі відкритих даних за набором даних згідно Постанови 835 "Інформація про отримане майно (обладнання, програмне забезпечення) у рамках міжнародної технічної допомоги"