Війна зробила соцпрацівниками всіх небайдужих

 

Заради підтримки нужденних у столичному Дніпровському районі об’єдналися власники автівок, ресторатори, хорові аматори і звичайні пенсіонери.

З перших днів введення воєнного стану на території України і аж до середини травня Територіальний центр соціального обслуговування Дніпровського району Києва працював без вихідних і свят. Оскільки 50 відсотків соцпрацівників (90 зі 180) евакуювалось, то на плечі тих, хто залишився на робочих місцях, лягло подвійне навантаження. Але, попри труднощі, до всіх отримувачів соціальних послуг територіального центру – а таких близько 4-х тисяч – вчасно доставлялись продукти харчування, ліки, засоби особистої гігієни... До війни 30 лежачих хворих отримувати щоденне безплатне гаряче харчування. А незабаром соціальні робітники доставляли його вже 120 підопічним. І така послуга надається досі. Кошти на приготування й доставку їжі для нужденних виділено з місцевої програми «Турбота», а 70% потреби в гарячому харчуванні безплатно забезпечують столичні ресторани.  

Дуже швидко до працівників центру доєднались волонтери, які допомагали з доставкою замовлень. Щодня від 3 до 5 благодійників на власних автівках розвозили гарячі обіди та інші необхідні речі за визначеними адресами. До справи підключилися також близько півсотні пенсіонерів, які добровільно взяли під свою опіку 71 немічного.

 У терцентрі порахували, що за три місяці воєнних дій співробітниці розвантажили понад 250 тонн гуманітарної допомоги, з якої сформували і розвезли малозабезпеченим тисячі продуктових наборів та наборів із засобами особистої гігієни. Попри численні блокпости, пробки на мостах між правим та лівим берегом, щодня автомобіль терцентру доставляв усе це нужденним. Окрім того, осіб, якими опікується територіальний центр, перевозили до закладів охорони здоров’я і назад. 

З квітня територіальний центр розширив свою діяльність і на внутрішньо переміщених осіб, які постраждали від російської агресії. До сьогодні щоденно продуктові набори та речі першої необхідності отримують близько 150 вимушених переселенців. Загалом їх у районі зареєстровано 1700. Сім’ї з дітьми забезпечуються ще й дитячим харчуванням, іграшками, підгузками. На території центру в обладнаному павільйоні внутрішньо переміщені особи можуть вибрати вживані одяг, взуття, посуд, постільну білизну, подушки, ковдри, пледи. Людям з інвалідністю було передано 5 візків, півсотні сімей забезпечено дитячими колясками і ліжками. 

Відвідувачі терцентру, щоб підняти настрій собі й іншим у цей тривожний час, створили два хорові колективи й тепер дають міні-концерти для відвідувачів  у відділеннях денного перебування та слухачів «Університету третього віку». У терцентрі за підтримки волонтерських організацій проводяться також творчі зустрічі та чаювання. 

Зараз, коли в місто повертаються ті, хто залишив його на початку бойових дій, і знову беруть на себе піклування про немічних родичів і сусідів, робота соціальних працівників поступово входить у звичне русло. Та й кількісно колектив уже практично відновився. І можна сказати, що найважчий етап випробувань пройдено з честю.