Повернути собі своє життя: поради психолога для постраждалих від СНПК та їхніх родин

Термін СНПК (сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом) прийшов до нас з англійської мови: Conflict-Related Sexual Violence (CRSV). За словами психологів, ворог використовує сексуальне насильство як зброю, намагання зламати дух і знищити гідність. Це своєрідний прояв геноциду проти українського народу. Тому головна відповідь ворогу від постраждалих – це повернути контроль над своїм життям , повернути собі кордони та почувати себе щасливим.

Відповідно до статистики Офісу Генерального прокурора, станом на 1 квітня офіційно задокументовано 349 фактів СНПК, скоєних російськими військовими (124 з них - чоловіки, 225 жінок, з яких 19 — неповнолітні, включно з 18 дівчатами та 1 хлопцем). Однак ці дані можуть бути в рази більшими, оскільки не всі постраждалі бажають звертатися до компетентних органів, також невідомою залишається ситуація на окупованих територіях.

Повернутися до свого життя після пережитого насильства – це тривалий шлях. Кваліфікована психологиня Ольга Бойко, яка тривалий час працює з постраждалими від СНПК говорить: головне правило – повна повага до будь-якого рішення людини.

Кожному і кожній, хто постраждав від СНПК варто пам’ятати:

• У всьому, що з вами трапилось, винен тільки ворог-насильник.
• Найцінніше, що маємо – це життя. В обставинах, у яких ви були, – найголовніше було його зберегти.
• Краще не замикатися в собі. Бути готовими до того, що чим більше буде минати часу у відносно безпечному просторі, тим більше можуть проявлятися спогади, так звані флешбеки, безсонні ночі, страхи, панічні атаки. Не треба з цим боротися самостійно.
• Будь-яка робота з психологом, з психотерапевтом – це конфіденційно, інформація нікуди не передається.
• Не можна змінити спогади , але можна змінити наслідки.
• Психіка так побудована, що в певний час вона все одно перемикається, трансформує досвід, а все пережите переведе в автобіографічну пам'ять. Ці спогади вже не будуть такими болючими, нав'язливими, руйнівними. Вони стануть просто досвідом.
• Є люди, у яких цей процес відбувається природньо – їм теж потрібен час, певна підтримка. Іншій категорії людей потрібна саме професійна підтримка, робота, яка дозволить жити далі. Жити повноцінним життям.
• Після роботи з психологом, з психотерапевтом можна знову почати відчувати, цінувати, радіти, навіть після найстрашнішого досвіду.

Поради для родин постраждалих від СНПК:

• Повага до будь-якого рішення людини – побути на самоті, нічого не розповідати.
• Категорично не можна розпитувати про пережите, засуджувати, нав’язливо опікувати, бо це викликає відчуття про порушення фізичних кордонів.

“Сексуальне насильство з проникненням, чи роздягання, чи тортури, будь-які знущання, навіть на словах, – це все порушення кордонів людини, її гідності. Тому говорити, підходити до своєї рідної людини потрібно з почуттям поваги та прийняття. Навіть коли хочеться обійняти, краще запитати дозволу на це. Нав'язливість – це дуже важливо”, – говорить Ольга Бойко.

За словами психолога, певний час людина може бути закритою. Лише з часом чи після отримання допомоги, у постраждалого чи постраждалої з’явиться потреба говорити про пережите, тоді рідні можуть допомогти наступним чином:

• у разі потреби знайти фахівця з психологічної допомоги;
• підтримувати людину у будь-якому її рішенні - говорити публічно чи ні на цю тему, подавати заяву на відшкодування компенсації чи ні;
• підтримка, підтримка, підтримка – це червона лінія протягом всього процесу відновлення;
• коли людина почне розповідати про пережите, дуже важливо жодною мімікою чи словом не показати жалість та відчуття жаху. Будь-яка така емоція жаху або жалісті, закриє бажання говорити.

“Постраждалі особи дуже часто максимально змінюються. Близькі можуть бути не готові до того, що перед ними буде зовсімне та людина, яку ви знали раніше. Бо в неї дуже порушене відчуття гідності. ЇЇ намагалися зламати, адже СНПК – це інструмент, зброя ворога, яку він використовує саме для того, щоб зламати, щоб людина більше не відчувала себе людиною. Тому важливо, щоб рідні транслювали – “я приймаю все, що ти розповідаєш і підтримую тебе”. У постраждалих може бути гостре відчуття провини і почуття огиди до самого себе. Це можуть бути неусвідомлені речі, але вони дуже часто бувають. До свого тіла, до того, що з тобою зробили”, – розповідає психолог.

Постраждалі проходять наступні етапи повернення до себе – відчуття того, що вони є, власні кордони та відчуття, поступово додається робота з тілом.

За словами психологині, медіа дуже часто можуть несвідомо показати людину, яка пережила СНПК. Наприклад, під час обміну військовополоненими чи цивільними заручниками. Звільнені перебувають у стані шоку та не розуміють, що відбувається навколо. Тому вони не усвідомлюють до кінця, що їх знімають чи фотографують. Суспільство має розуміти, що підходити до таких людей на вулиці, запитувати, що довелось пережити – не варто, ця людина не давала дозволу на це.

Толерантність, прийняття та повага до особистого – це найкращий прояв емоцій у таких ситуаціях.

Куди звернутися постраждалим:

Для надання свідчень та правничих консультацій:

102 або гаряча лінія 0 800 500 202 (щодня з 08:00 до 20:00) — Національна поліція України.

+38 096 755 02 401 або WARCRIMES.GOV.UA — Офіс Генпрокурора.

15–47 або +38(044) 284 19 43 (для дзвінків з-за кордону) — Урядова лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству.

+38 068 145 55 90 або 0 800 30 55 90 (з 09:00 до 18:00 з понеділка по п’ятницю) — лінія правничої допомоги «ЮрФем: підтримка».

0 800 213 103 (з 8:00 до 18:00) або +38 044 363 10 41 (для дзвінків з-за кордону) — безоплатна правнича допомога.

Для отримання психологічної допомоги:

+38 (050) 909-88-81 або GIDNA.ORG — безоплатна психологічна допомога для жінок, що постраждали від війни, зокрема СНПК.

23–45 — гаряча лінія психологічної підтримки для чоловіків.

116–123 або 0 800 500 335 — гаряча лінія психологічної допомоги Центру «Ла Страда-Україна».

AVRORA-HELP.ORG.UA — платформа психотерапевтичної допомоги «Аврора».

Для отримання загальної консультації:

116–123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (з мобільного та стаціонарного) — національна гаряча лінія з запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації;

+38 044 253 75 89 або 0 800 501 720 — гаряча лінія Уповноваженого з прав людини.

BIT.LY/4IKLKXC — контакти та адреси Центрів допомоги врятованим.

Додатково:

NSSU.GOV.UA — Національна соціальна сервісна служба — надає послуги з допомоги постраждалим від війни, зокрема СНПК.

Теги: