Кваліфікована допомога постраждалим від насильства у шелтерах гарантує: 99% врятованих не повернуться до кривдника

Запобігання та протидія домашньому насильству – один із пріоритетів Міністерства соціальної політики України. Відомство спрямовує максимум зусиль, аби постраждалі від насильства мали доступ до своєчасної допомоги.

Станом на травень 2025 року в Україні функціонує 1132 спеціалізовані служби підтримки постраждалих:

• притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі - 59;
• денні центри соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі – 109;
• кризові кімнати – 108;
• мобільні бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі - 718;
• спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі - 117;
• кол - центри/гарячі лінії – 12;
• інші спеціалізовані сервіси – 9.

За перший квартал 2025 року 14362 людей отримали кваліфіковану допомогу.

Одним із прикладів, де постраждалий чи постраждала може отримати допомогу, є –

Київський міський центр гендерної рівності, запобігання та протидії насильству. Заклад працює з 1998 року. За цей час допомогою спеціалістів, кризових кімнат та притулків скористалася велика кількість постраждалих від домашнього насильства.

Щороку алгоритми допомоги постраждалим удосконалюються та спрощуються, аби максимально у короткий термін врятувати людину, родину чи дитину від насильства. Наприклад, офіційно змінили порядок потрапляння до цього притулку, спростили перелік документів, зробили можливість перебування там дітей та немовлят. А головне – відтепер притулок обладнаний укриттям.

Нещодавно саме Київський міський центр відвідав експертний орган Ради Європи, відповідальний за моніторинг виконання Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству – GREVIO. Хоча остаточний звіт стане доступним лише у 2026 році, вже зараз експерти говорять – послуги для постраждалих надаються на високому рівні.

Постраждалий чи постраждала може потрапити до притулку за одну годину

Директорка Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству (КМЦГР) Тетяна Зотова говорить, що алгоритм потрапляння до притулку для кожного і кожної постраждалої різний. Але спеціалісти роблять все від них залежне, щоб якомога швидше ізолювати жертву від кривдника.

Саме для цього у Центрі працюють кризові кімнати, куди людина може потрапити відразу без довідок чи без документів. Вже у безпеці кризової кімнати готуються всі необхідні документи та постраждалий чи постраждала потрапляє у шелтер.

“Якщо перебування у кризовій кімнаті дозволено навіть без документів, підтверджуючих особу, то для переїзду в притулок ми робимо медичні довідки. Їх небагато, але у шелтері проживають люди, які мають спільний побут, користуються загальними приміщеннями, маємо дбати про безпеку кожного”, – пояснює Тетяна Зотова.

Якщо у людини, яка потребує допомоги, є всі необхідні документи на руках, то вона може потрапити у притулок вже за годину.

“Щоб отримати безпечне місце перебування, людині необхідно звернутися до спеціалізованих служб за відкритими адресами та телефонами, або до поліції, яка може супроводжувати до кімнат кризового реагування, щоб людина вже там могла зібрати всі необхідні документи та потрапити до шелтеру”, – розповідає директорка.

Питання домашнього насильства мають розглядатися в судах якомога швидше

Очільниця закладу говорить, що кожна історія виходу з насильства відрізняється та є індивідуальною. Що об’єднує кейси про домашнє насильство? Якщо справа доходить до суду, то тягнуться процеси дуже довго, інколи людині не вистачає 6 місяців, щоб владнати своє життя.

“Справи в судах займають дуже багато часу. Інколи постраждалому чи постраждалій не вистачає шести місяців перебування у притулку, аби вирішити всі свої побутові питання чи судові справи. Дуже часто буває так, що за півроку не вдається поділити майно з кривдником, відповідно людині нікуди переїхати. Хотілося, щоб наша судова гілка була більш активна в цьому питанні, щоб справи по домашньому насильству були розглянуті якомога швидше. І, звісно, щоб кривдники були покарані”, – каже Тетяна Зотова.

Фахівці-практики стверджують: коли справа про домашнє насильство доходить до суду, дуже важливо, щоб у постраждалої сторони був адвокат. Якщо постраждала особа не може собі дозволити послуги правника, їй на допомогу завжди прийде безоплатна вторинна правова допомога. Київський міський центр має підписаний меморандум про співпрацю з юристами для таких випадків.

“Це дає можливість людині, по-перше, засвідчити, що вона вже зверталася за допомогою, що вона зараз перебуває в спеціалізованих службах, і це теж їй дає можливість прискорити процес отримання свого законного представника в суді”, – розповідає директорка.

В самому ж Центрі можна отримати:

• первинну юридичну допомогу;
• психологічну та соціальну підтримки;
• консультації щодо працевлаштування;
• влаштування дітей у школи та дитячі садочки.

Фахівці Центру розповідають, що за час повномасштабного вторгнення кількість випадків домашнього насильстви виросла в рази. Як правило, статистика спеціалізованих закладів відрізняється від статистики Національної поліції. Центри соціально - психологічної допомоги фіксують більше звернень, ніж правоохоронні органи. Відповідь проста. Якщо насильство вчиняється стосовно літніх людей, частіше за все вони не повідомляють про кривдника правоохоронцям.

“Люди похилого віку, як правило, страждають від своїх дітей, онуків, а тому не хочуть звертатися до правоохоронних органів. Але в такий спосіб вони все одно не розв’яжуть свої проблеми, і кривдник не буде покараний. В Києві ми вирішуємо це питання шляхом перенаправлення до геріатричних пансіонатів, але кількість місць обмежена. І цей шлях постраждала особа проходить разом з нашими соціальними працівниками”, – говорить Тетяна Зотова.

В геріатричному пансіонаті людина вже може перебувати до кінця свого життя, якщо вона погоджується і хоче цього. У більшості випадків люди літнього віку, які дізнаються, що є можливість догляду за ними, погоджуються на таку пропозицію.

Якщо ж людина хоче повернутися додому, то їй забезпечують житлом, аж до тих пір, поки не вдасться вирішити проблемне питання.

Внутрішньо переміщені особи не повинні мовчати про домашнє насильство, навіть у новому місті вони знайдуть підтримку та допомогу

Дуже часто, коли члени родини вимушено переїздять на нове місце проживання, вони не можуть швидко адаптуватися, знайти роботу, забезпечити базовий рівень життя, який був у рідному місті. Тому рівень насильства у таких сім’ях зростає.

У Київському міському центрі соціально-психологічної допомоги вже розроблений алгоритм для внутрішньо переміщених осіб. Бо, окрім загальних послуг, фахівці Центру допомагають встановити статус ВПО. Також сприяють прилаштуванню дітей у дошкільні та шкільні навчальні заклади.

Домашнє насильство щодо чоловіків досі стигматизоване

Статистика свідчить, що кожного року зростає кількість звернень від чоловіків, які постраждали від домашнього насильства. Фахівці наголошують, що суспільству вже давно час позбутися стигми щодо того, що чоловіки не можуть потерпати від насильства. Потерпілі ж, натомість, мають знати, що звернутися за допомогою не соромно.

“Запити від чоловіків, як правило, це або на послуги соціально-психологічної підтримки, або на отримання тимчасового безпечного місця перебування. У нашому Центрі є можливість поселяти чоловіків у кімнати кризового реагування. Це окремі квартири з усіма зручностями. Чоловіки можуть туди потрапити як з дітьми, так і самі. У нас є досвід перебування чоловіка з двома чи трьома дітьми. Мама - наркозалежна або алкозалежна, і потрібно вилучення сім'ї саме з того житла, де знаходиться мама”, – пояснює директорка Центру.

Постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з військовим конфліктом, також можуть знайти допомогу у центрах психосоціальної підтримки

Зараз для центрів соціально-психологічної допомоги постав новий виклик – надання підтримки та допомоги для постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного із воєнним конфліктом.

Після початку повномасштабного вторгнення в Закон про постраждалих від насильства внесли зміни – тепер людина, яка постраждала від СНПК, має право до кінця військового стану перебувати в спеціалізованих службах без обмежень терміну перебування.

“Цивільні чоловіки і жінки, які повернулися з полону, у 99% випадків постраждали від сексуального насильства (наведена статистика - це спостереження Фахівців київського центру - ред.). Наш центр має можливість забезпечити такі категорії людей тимчасовим безпечним місцем перебування. Вони теж отримують послуги в кімнатах кризового перебування, але документи з ними оформлюються як надання послуги притулку. Допоки людина себе не комфортно почуває у місті, фахівці приїздять до неї, щоб надати послуги. Якщо постраждалий хоче і може, то приїздить за послугами до денного центру самостійно. Ми намагаємось бути гнучкими у цьому питанні, щоб всім було комфортно”, – каже Тетяна Зотова.

У Києві постраждалі від СНПК для отримання допомоги можуть звернутися за телефоном довіри – 044-272-15-00. Лінія працює цілодобово.

За протоколом роботи з такими клієнтами фахівці Центру підключають фахівців, які спеціалізуються саме на СНПК.

Після притулку людина, яка відчула, що здатна самостійно жити, у 99% випадків не повернеться до кривдника

Після заселення до шелтеру з постраждалим чи постраждалою від насильства починає працювати соціальний працівник. За кожним клієнтом закріплюється свій фахівець. Він складає індивідуальний план роботи на місяць з клієнтом та графік зустрічі з психологом, юристом, консультантом.

“До кожного клієнта - індивідуальний підхід. Наприклад, є клієнти, які відмовляються спілкуватися з психологом. Вони кажуть, що їм це не потрібно. Звісно, ми нікого не можемо змусити. Це абсолютно воля людини, якщо вона відчуває таку потребу.

Можливо, зараз такої потреби у людини немає, а через місяць вона з’явиться”, – ділиться Тетяна Зотова.

Після кожного місяця збирається мультидисциплінарна комісія, та розглядає окремо ситуацію кожного клієнтаВсі послуги, які отримують клієнти, безоплатні.

Проживання, харчування, засоби гігієни також безкоштовні.

“Наприклад, у нашому Центрі є банк одягу, що теж дуже важливо, адже багато клієнтів потрапляють абсолютно без нічого”, – додає Тетяна Зотова.

Як тільки постраждала особа отримує всю необхідну допомогу, знаходить роботу і відчуває бажання і спроможність продовжувати своє життя без підтримки, вона попереджає про це свого соціального працівника.

“Соціальний працівник обов'язково дізнається, куди переїжджає людина, просить залишити адресу, щоб ми потім могли зв'язатися з постраждалою особою. Адже для нас дуже важливо, щоб людина не повернулася в коло насильства. Ми обов'язково підтримуємо зв'язок з нашими клієнтами, спілкуємося з ними, не обмежуємо їх зустрічі з психологом, юристом, консультантом. З нашої практики, якщо людина відчула у притулку, що здатна взяти своє життя у свої руки, то у 99% випадків вона не повернеться до кривдника”, – підсумовує Тетяна Зотова.

Фахівці Центру говорять, що терпіти насильство не можна, особливо, якщо в державі діє абсолютно безкоштовна мережа підтримки для постраждалих. Головне, скористатися можливістю вийти з кола насильства і почати нове життя.

Звернутися за допомогою у Києві можна за контактами:

04050, м. Київ, вул. Іллєнка, 20

Їхати: від ст. м. “Лук’янівська”, тролейбус №16, 19 або маршруткою до зупинки “вул.Якіра”

02223, м. Київ, вул. Райдужна, 6-А

(044) 272 15 00 (з мобільного)

15 00 (зі стаціонарного)

kmc.gender@gmail.com

Теги: