Ілона Гавронська: Для України принципово зберігати зв’язок з нашими людьми де б вони не перебували

Ми живемо в реальності, де мільйони українців живуть за кордоном, мільйони залишаються внутрішньо переміщеними, сотні тисяч уже повернулися. Частина людей визначатиметься зі своїм майбутнім щодо країни проживання роками. Тож сьогодні перед Україною стоїть комплексне завдання: зберегти стійкий зв’язок із громадянами за кордоном, підготуватися разом із міжнародними партнерами до завершення тимчасового захисту в країнах ЄС та сприяти свідомому й поінформованому рішенню про добровільне повернення. Про державну політику щодо українців за кордоном, розвиток Мережі єдності та створення цифрової платформи підтримки для тих, хто розглядає повернення, кореспондент «Ре-інформ» поспілкувався із заступницею Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілоною Гавронською.

- Якою є державна політика України щодо мільйонів українців, які перебувають за кордоном?

«Державна політика щодо українців за кордоном – це передусім збереження зв’язку з нашими людьми»

Ми реалістично оцінюємо ситуацію. Очевидно, що не всі українці, які сьогодні перебувають за кордоном, повернуться додому одразу. Хтось ухвалить таке рішення швидше, хтось – через роки, а хтось може залишитися жити в інших країнах. Водночас вони залишаються частиною українського суспільства.

Тому державна політика передусім спрямована на збереження зв’язку з нашими людьми. Для нас дуже важливо, щоб держава могла ефективно комунікувати зі своїми громадянами за кордоном. Саме тому ми працюємо над посиленням комунікаційної спроможності Міністерства. Ми вдячні міжнародним партнерам, які підтримують нас у цьому напрямі, зокрема Програмі розвитку ООН (ПРООН) в Україні за підтримки урядів Данії та Японії.

Також ми хочемо, щоб українці за кордоном відчували себе частиною країни, мали доступ до достовірної інформації і могли залишатися співтворцями майбутнього України як шляхом повернення, так і через залученість до розбудови нашої держави навіть з-за кордону. Ми бачимо українців за кордоном як партнерів. Багато наших громадян активно допомагають Україні, проводять фандрейзингові та адвокаційні кампанії, підтримують громади, створюють нові професійні зв’язки, розвивають бізнес і міжнародну співпрацю. Їхній досвід і контакти є важливими для відновлення та розвитку країни.

Саме тому одним із напрямів державної політики є створення інструментів, які допомагають підтримувати зв’язок з нашими громадянами. Зокрема, Україна спільно з партнерами та українськими організаціями розгортає Мережу єдності – інфраструктуру для гуртування, інформування, консультацій і підтримки українців за кордоном.

Вона включатиме Центри єдності, які створюються у співпраці з урядами країн перебування, осередки єдності на базі вже існуючих українських громадських ініціатив, а також цифрову платформу, яка забезпечить взаємодію, доступ до інформації та сервісів онлайн незалежно від країни перебування.

Соціальна згуртованість і довіра між людьми та державою створюють фундамент нашої стійкості. Саме тому зв’язок між українцями по всьому світу буде надзвичайно важливим для відновлення та економічного розвитку країни.

І тут важливо сказати ще одну річ. Українська ідентичність сьогодні – це не лише про паспорт чи місце проживання. Це передусім про свідомий вибір залишатися частиною української спільноти, бути співтворцем нашого спільного українського майбутнього.

- Як Україна готується до можливого завершення тимчасового захисту для українців у країнах ЄС?

«Українці – це не тягар для держав перебування, а люди, які вже роблять вагомий внесок у їхні економіки та розвиток»

За останніми даними Eurostat, нині під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу перебуває понад 4,3 мільйона українців. Безпекова ситуація залишається ключовим фактором, який впливає на рішення людей щодо повернення.

Водночас держава вже зараз готується до можливих змін і працює з різними сценаріями розвитку подій. Ми перебуваємо у постійному контакті з європейськими інституціями, зокрема зі спеціальною представницею Європейської комісії з питань українців у ЄС Ілвою Йоганссон.

Разом із міжнародними партнерами ми напрацьовуємо стратегічні рамки реагування на можливі зміни, зокрема на потенційне завершення режиму тимчасового захисту в ЄС. У цьому контексті триває підготовка документів державного планування, які мають сформувати для держави єдину рамку реагування та довгострокової політики. Йдеться, зокрема, про проєкт Плану дій з реагування на виклики у зв’язку з можливим завершенням тимчасового захисту для громадян України в ЄС, а також про проєкт Стратегії збереження зв’язку з українцями за кордоном та сприяння їх добровільному поверненню.

Наша мета чітка: забезпечити, щоб будь-яке майбутнє повернення було добровільним, безпечним, належно підготовленим і підкріпленим довгостроковими політичними рішеннями.

Наразі ми також фіксуємо, що в країнах Європейського Союзу формується підхід до переходу від статусу тимчасового захисту до національних дозволів на проживання. Для нас важливо, щоб цей процес був справедливим, передбачуваним і скоординованим між державами-членами ЄС, а також щоб були збережені гарантії для вразливих категорій громадян.

Для України принципово важливо, щоб до наших громадян у країнах ЄС ставилися з гідністю. Українці – це не тягар для держав перебування, а люди, які вже роблять вагомий внесок у їхні економіки та розвиток.

Про це говорять і європейські партнери. Зокрема, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначав, що з 2022 року українці заснували в Польщі понад 120 тисяч компаній, створюють робочі місця та сплачують податки. Подібні оцінки звучать і в Чехії. Президент Петр Павел наголошував, що українці приносять чеській економіці більше, ніж отримують у вигляді допомоги.

Тому хочу підкреслити, що новий етап співпраці між Україною та Європейським Союзом має базуватися на принципах єдності, гідності та партнерства. Наше спільне завдання – створити умови, за яких українці зможуть реалізовувати свій потенціал, водночас зберігаючи можливість ухвалювати поінформоване рішення щодо повернення та реінтеграції в Україні.

- Яким буде подальший розвиток Мережі та Центрів єдності?

«Ми формуємо «мережу мереж», об’єднуючи українські ініціативи за кордоном»

Одним із практичних напрямів реалізації державної політики щодо збереження зв’язку з українцями за кордоном і сприяння добровільному поверненню є розвиток Мережі єдності. Для нас важливо говорити саме про мережу, а не лише про окремі центри та осередки.

Тобто наша мета не тільки створювати нові простори, а й залучати до мережі вже існуючі українські ініціативи за кордоном. По суті, ми формуємо «мережу мереж». Там, де вже працюють українські осередки, наше завдання – не ставити поверх них щось нове, а залучити їх до Мережі єдності, зробити їх більш видимими та посиленими. Це про довіру й цінності.

Загалом основна ідея Мережі та її фізичних просторів така: централізовано зібрати на одному ресурсі інформацію про організації, які погодились бути частиною Мережі, зокрема ті, у яких є приміщення, куди могли б прийти українці для отримання консультацій чи відвідування освітнього чи культурного заходу. Зі своєї сторони ми готуємося навчати консультантів з повернення, надавати методологічну підтримку з проведення заходів.

Організації, які стають частиною Мережі єдності, можуть використовувати її бренд. Натомість ми очікуємо, що вони відповідатимуть цінностям мережі. Для них територіальна цілісність і суверенітет України мають бути безумовно важливими. Нам принципово, щоб серед таких організацій не було тих, які видають себе за українські, але фактично не поділяють наших цінностей.

Водночас ми плануємо знаходити способи зробити так, щоб організаціям було цікаво бути частиною цієї мережі, зокрема через тренінги, підвищення їхньої спроможності та інші формати підтримки. Саме таких осередків у мережі буде більшість.

Якщо говорити про напрацювання станом на зараз, то першочергово ми співпрацюємо з тими країнами, уряди яких першими відгукнулися на ініціативу створення Центрів єдності та надали приміщення. Це Німеччина та Чехія. Триває процес передачі приміщення в Іспанії. Перемовини щодо відкриття центру тривають також із Нідерландами. Ми також готуємо до підписання спільну декларацію про відкриття Центру єдності зі шведським Міністерством.

Під час мого нещодавнього відрядження до країн ЄС я також мала зустріч із командою Міністерства внутрішніх справ Польщі. Польська сторона підтвердила зацікавленість у відкритті центру, і ми домовилися поглиблювати співпрацю для якнайшвидшої реалізації цього плану.

Центр єдності у Берліні заслуговує на особливу увагу. Він стане найбільшим у Європі та на його базі ми плануємо здійснювати координацію взаємодії між командами, які працюють в інших центрах єдності. Вже у квітні центр відкриє свої двері для відвідувачів.

– Розкажіть детальніше про цифрову платформу. Як вона працюватиме та чим буде корисною для українців, які планують повернутися?

«Нам важливо, щоб українець за кордоном розумів: є ще одна точка контакту з державою, є перевірена інформація, є спільнота»

Цифрова платформа стане невід’ємною частиною Мережі єдності та доповнить фізичні простори центрів та осередків єдності цифровим виміром.

Передусім платформа виконуватиме інформаційну функцію. На інтерактивній мапі можна буде побачити, де розташовані центри та осередки єдності, які послуги вони надають, які заходи відбуваються, куди можна звернутися за консультацією. Нам важливо, щоб українець за кордоном розумів: є ще одна надійна точка контакту з державою, є перевірена інформація, є спільнота.

Окремий і дуже важливий блок – консультування щодо повернення. Людина зможе пройти самоопитування, після чого система запропонує персоналізовану інформацію про те, як підготуватися до повернення, які кроки треба виконати і які можливості її чекатимуть в Україні. Фактично це буде своєрідний чекліст, який допоможе ухвалити поінформоване рішення.

Ми також робимо великий акцент на громадах. Саме вони першими приймають людей, допомагають з адаптацією, працевлаштуванням, пошуком житла. Тому на платформі будуть представлені їхні «візитівки» – інформація про ті громади, які готові стати партнерами для людей після повернення.

Крім того, спільно з європейськими партнерами ми напрацьовуємо підхід, за якого ресурси спрямовуються на розвиток і підсилення таких громад. Йдеться, зокрема, про інвестиції у місцеві послуги, створення умов для соціальної згуртованості та інтеграції. Адже від посилення спроможності громад виграють усі – і місцеві жителі, і внутрішньо переміщені особи, і ті, хто повертається з-за кордону.

Водночас варто розуміти, що розробка такої платформи — це складний і комплексний процес, адже йдеться не просто про інформаційний ресурс, а про системний інструмент підтримки та підготовки до повернення. Саме тому проєкт потребує часу для якісного наповнення та технічної реалізації.

Теги: