ПОВІДОМЛЕННЯ про оприлюднення проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів захисту дітей і забезпечення їхнього права на сімейне виховання”

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів захисту дітей і забезпечення їхнього права на сімейне виховання” розроблено на виконання заходів 1, 2, 6 завдання 11, заходу 2 завдання 14, заходу 1 завдання 18, заходів 1 та 2 завдання 19, заходів 2 та 6 завдання 34, заходів 1 – 3 завдання 38, заходу 2 та 4 завдання 39, заходу 1 завдання 40, заходів 1 та 2 завдання 44, заходу 3 завдання 45 Операційного плану заходів на 2024-2026 роки з реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2024 № 1201-р.

Метою прийняття акта є реалізація права кожної дитини на зростання в безпечному та сприятливому для розвитку сімейному оточенні шляхом зміцнення системи органів і служб у сфері охорони дитинства, забезпечення їх якісної взаємодії, покращення функціонування сімейних форм виховання, впровадження ефективних механізмів реагування на загрози благополуччю дітей.

Проектом Закону пропонується:

1. У частині розмежування функцій і повноважень служб у справах дітей місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, інших органів, зміцнення спроможності державних та місцевих органів влади виконувати повноваження в сфері охорони дитинства:

1) передбачається розмежування на центральному та регіональному рівнях повноважень з формування, реалізації державної політики у сфері охорони дитинства та контролю за дотриманням прав дітей;

2) конкретизується система органів і служб у справах дітей, спеціальних установ та закладів, які здійснюють соціальний захист дітей, захист прав дитини і профілактику правопорушень;

3) визначаються повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальних послуг і соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей, та його територіальних органів за дотриманням органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування;

4) переглядаються суб’єкти з повноваженнями органів опіки та піклування шляхом вилучення їх з переліку районних державних адміністрацій;

5) конкретизуються повноваження служб у справах дітей органів місцевого самоврядування з переглядом нормативів штатної чисельності їх працівників, що має відповідати реальним потребам дітей, покладеному на них об’єму повноважень.

6) забезпечується розмежування власних і делегованих повноважень виконавчих органів міських, селищних, сільських рад щодо провадження діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини;

7) визначаються повноваження голови територіальної громади щодо створення від імені органу опіки та піклування прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та сімей патронатних вихователів, влаштування дітей у сімейні форми виховання та сім’ї патронатних вихователів, що сприятиме прискоренню процесів забезпечення прав дітей на сімейне виховання;

8) пропонується запровадження системи безперервного професійного розвитку працівників служб у справах дітей.

2. У частині захисту права дитини на належне сімейне виховання та безпеку:

1) пропонується перегляд дискримінаційної норми щодо права батьків залишати дитину у пологовому будинку або в іншому закладі охорони здоров'я, якщо вона має істотні вади фізичного і (або) психічного розвитку, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, стосовно якої Україна отримувала зауваження Комітету ООН з прав дитини;

2) конкретизуються обов'язки батьків щодо піклування над своїми дітьми;

3) вдосконалюється нормативно-правове регулювання права батьків на визначення повноважень осіб, яким вони передають свою дитину на тимчасове виховання на тривалий період, що дасть можливість таким особам здійснювати догляд за дитиною з дотриманням її найкращих інтересів;

4) пропонується віднесення виключно до повноважень суду прийняття рішень у сімейних спорах стосовно прізвища, імені дитини, місця її проживання, участі батьків у вихованні дитини;

5) забезпечується перегляд підстав для позбавлення осіб батьківських прав та правових наслідків окресленого заходу впливу.

6) переглядаються підходи до процедури відібрання дитини у батьків без позбавлення батьківських прав.

Крім того пропонується:

зменшити період на звернення з відповідним позовом до суду після негайного відібрання з 7 днів до 72 годин;

передбачити чіткі строки, протягом яких батьки мають шанс на повернення дитини в родину за умови зміни їх поведінки та обставин, що призвели до відібрання дитини;

більш чітко регламентувати повноваження органів опіки та піклування щодо здійснення заходів, спрямованих на організацію надання дитині та її батькам необхідних їм допомоги та послуг, спрямованих на усунення причин, які перешкоджають належному вихованню дитини;

передбачити чітку взаємодію суду з органами опіки та піклування та регіональними службами у справах дітей для прийняття подальших кроків та рішень стосовно життя дитини;

7) пропонується вдосконалення механізмів реалізації права дитини на врахування її думки при вирішенні питань, що стосуються її життя;

8) чітко врегульовуються пільги щодо сплати судового збору у справах, пов'язаних із захистом прав дітей, для органів опіки та піклування, прокурорів, опікунів, піклувальників, осіб, в сім’ях яких виховуються діти, а також для дітей, які досягли чотирнадцяти років;

9) Кабінет Міністрів України наділяється правом визначати інші, аніж встановлені законом, підстави набуття дітьми статусу позбавлених батьківського піклування;

10) пропонується унормування на рівні законодавства функціонування єдиної інформаційно-аналітичної системи “Діти”, що має на меті впровадження єдиних стандартів і процедур у сфері забезпечення та захисту прав дітей;

11) забезпечується узгодженість норм законодавства при наданні медичної допомоги неповнолітнім пацієнтам, зміцнення гарантій малолітніх пацієнтів на отримання своєчасної медичної допомоги;

12) вдосконалюються механізми виявлення випадків залишення дітей без батьківського піклування, загрози їхньому життю або здоров’ю, інших кризових ситуацій, в яких дітям потрібна допомога, зокрема, через запровадження прийому сигналів про відповідні випадки через систему екстреної допомоги населенню 112 з їх перенаправленням до служб у справах дітей. Впровадження запропонованого підходу дозволить налагодити реагування і допомогу дітям адресно та в максимально короткі строки, що подекуди є визначальним для життя і здоров’я дітей;

13) унормовуються альтернативи інституціям і сімейним формам виховання (за крайніх підстав), у вигляді можливостей у влаштовувати дітей в умови проживання, наближені до сімейних, з визначенням підходів до таких умов;

14) забезпечується закріплення в законодавстві норм щодо тимчасовості влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на цілодобове перебування до закладів, виключно на строк, який необхідний для створення в територіальній громаді прийомної сім’ї або організації умов проживання, наближених до сімейних, але не більше ніж на шість місяців;

15) унормовується індивідуальний підхід до вирішення подальшого влаштування дитини, яка цього потребує, на підставі оцінювання її потреб, що дасть можливість профілактувати практику прийняття відповідних рішень задля заповнення наявних форм виховання;

16) встановлюються вимоги до працівників, діяльність яких пов’язана із забезпеченням потреб дітей (у тому числі працівників інституцій), а також унормування притягнення до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності працівників відповідних закладів в разі вчинення ними проступку, не сумісного з продовженням роботи з дітьми;

17) пропонується визначити базовою соціальною послугою реалізацію корекційних програм для батьків дитини з метою зміни насильницької поведінки, формування неагресивної моделі поведінки та відповідального ставлення до виконання батьківських обов’язків, що сприятиме її розвитку на місцевому рівні.

3. У частині розвитку сімейних форм виховання та усиновлення:

1) вдосконалюються підходи до таємниці усиновлення, які мають на меті реалізацію права дитини на інформацію про своє походження та збереження конфіденційності інформації про усиновлення від сторонніх осіб;

2) пропонується встановлення крайніх строків для відкриття судом провадження за заявою про усиновлення (не пізніше 72 годин після подання заяви), підготовки відповідної справи до розгляду (не більше п’яти днів) та її розгляду протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження. Також пропонується зменшення часу для апеляційного оскарження на рішення суду;

3) забезпечується закріплення права братів і сестер, які були роз’єднані при усиновленні, підтримувати стосунки та спілкуватися;

4) здійснюється перегляд обставин, за яких особи не можуть бути усиновлювачами;

5) пропонується переглянути перелік осіб, які мають переважне право на її усиновлення дитини, осіб, які можуть надавати згоду на усиновлення дитини;

6) удосконалюється законодавство щодо обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину;

7) запроваджується механізм підтримки сімей усиновлювачів;

9) конкретизуються суб’єкти нагляду за дотриманням прав дітей, які усиновлені і проживають в Україні;

10) пропонується врегулювання особливостей усиновлення дітей громадянами України, які проживають за межами України, та громадянами України, які мають множинне громадянство (підданство);

11) пропонується збільшити вимоги до віку дітей, які можуть бути усиновлені іноземцями (з п’яти до десяти років);

12) забезпечується ліквідація дублювання повноважень органів опіки та піклування і судових органів в частині призначення опіки/піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

13) визначається кількість дітей, які можуть бути влаштовані під опіку/піклування фізичної особи, що дозволить, зокрема, зменшити ризики маніпулювань з призначенням опіки при забезпечені функціонування закладів цілодобового перебування дітей приватної форми власності, сприятиме більш якіснішому забезпеченню прав та найкращих інтересів дітей в сім’ях опікунів;

14) пропонується введення заборони опікунам, піклувальникам передавати дитину на виховання іншим фізичним та юридичним особам, влаштовувати дитину на цілодобове перебування до закладів охорони здоров’я, освіти, соціального захисту дітей та інших дитячих закладів без дозволу органу опіки та піклування;

15) поширення вимог до обов’язковості соціального супроводу для сімей опікунів та піклувальників на постійній основі, а не лише протягом першого та останнього року перебування дитини в сім’ї опікуна/піклувальника;

16) переглядається найменування таких сімейних форм виховання, як дитячі будинки сімейного типу, на предмет його відповідності змісту функціонування відповідних сімей;

17) пропонується вдосконалення підходів до влаштування дітей в прийомні сім’ї;

18) переглядаються нормативи забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа в сімейних формах виховання з метою приведення їх у відповідність з актуальними потребами дітей;

19) пропонується вдосконалити механізми загальнообов’язкового державного соціального страхування для батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу та прийомних батьків, що забезпечить захист прав окреслених осіб при досягненні пенсійного віку;

20) визначаються зобов’язання опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів здійснювати підготовку їх вихованців до самостійного життя;

22) урегульовується питання надання послуг з рекрутингу та навчання сімей, в яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування: пропонується розширити спектр відповідних суб’єктів та вдосконалити державні підходи до окресленого напряму;

23) пропонується визначити базовою соціальною послугою підготовку громадян з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та психологічна підтримка сімей, у яких виховуються такі діти, що сприятиме її розвитку на місцевому рівні.

4. У частині сприяння розвитку патронату над дитиною:

1) пропонується виключити вимогу щодо наявності постійного заробітку (доходу) на кандидата в патронатні вихователі;

2) передбачається, що строк перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя може перевищувати шість місяців, коли на розгляді суду перебуває справа про позбавлення батьків дитини батьківських прав, або розпочато процедуру усиновлення дитини, влаштування її під опіку, піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;

3) закріплюються механізми фінансування патронату над дитиною за рахунок державного бюджету;

4) визначаються повноваження органів місцевого самоврядування щодо забезпечення житлом внутрішньо переміщеним сім’ям патронатних вихователів.

5. У частині забезпечення житлових та майнових прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, вдосконалюються механізми збереження житлового приміщення дитини протягом її перебування в сімʼї опікунів, піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сімʼї чи закладі, який здійснює інституційний догляд та виховання, шляхом зобов’язання органів місцевого самоврядування приведення житла до належного санітарно-гігієнічного стану, а також, у разі потреби, вирішення питання про списання заборгованості за житлово-комунальні послуги, які виникли до повернення житла дитині.

Реалізація проекту Закону дозволить сприяти підвищенню виховного потенціалу біологічних батьків дітей, вдосконалити систему реагування на загрози для дітей, зміцнити систему сімейних форм виховання, органів та служб, уповноважених здійснювати захист дітей та забезпечення їх потреб, що в свою чергу дозволить більш якісно реалізувати право кожної дитини на зростання в безпечному та сприятливому для розвитку сімейному оточенні.

Пропозиції та зауваження до проекту акта приймаються протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення проекту за наступною адресою: Міністерство соціальної політики України, 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10; e-mail: i.m.pittsyk@mlsp.gov.ua, тел.: (044) 204-72-43.

Відповідальна особа – Пітцик Ігор Мирославович, головний спеціаліст відділу з питань розвитку сімейних форм виховання Департаменту політики захисту прав сімей, дітей та їх добробуту.