Звіт про результати дослідження практики здійснення патронату над дитиною, підготовленого в межах проекту „Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe), який реалізується Alinea International Ltd за підтримки Уряду Канади, у партнерстві з МБО „Партнерство „Кожній дитині»

 

Необхідність проведення дослідження була викликана повільним розвитком патронату над дитиною, який з 2017 року був запроваджений на всій території України. Основне завдання патронату – запобігти влаштуванню дитини, яка опинилася  в складних життєвих обставинах чи без піклування батьків/законного представника, до інституційного закладу. Поряд із цим надати вчасну та всебічну підтримку її батькам/законному представнику для подолання чи мінімізації ризиків, які вплинули на розлучення з дитиною, з метою їх возз'єднання. Повернення чи влаштування дитини у сімейні форми виховання, якщо возз'єднання сім'ї неможливе має відбуватися з врахуванням її найкращих інтересів.

Щороку в українських судах розглядається близько 10 тисяч справ щодо позбавлення батьків їх батьківських прав і близько 80% з цих справ задовольняються. Понад 10 тисяч дітей щороку влаштовуються до центрів соціально-психологічної реабілітації та притулків для дітей, які станом на кінець 2020 року переповнені. В Україні продовжується практика «проживання» дітей за соціальними показниками в лікарнях. Тому для розвитку та функціонування патронатних сімей в Україні з державного бюджету місцевим бюджетам щорічно виділяється субвенція на оплату послуг патронатного вихователя, соціальну допомогу на кожну влаштовану під патронат дитину. На місцевому рівні проводяться заходи щодо пошуку й первинного відбору кандидатів у патронатні вихователі, на обласному - їхня підготовка та надання рекомендацій для створення сім’ї патронатного вихователя. Однак діюча мережа сімей патронатних вихователів не відповідає наявній потребі, в територіальних громадах розвиток соціальних послуг в т.ч. і послуги патронату йде уповільнено. Станом на 01 березня 2021 року в Україні створено та діє 182 сім’ї патронатного вихователя, в яких отримали послуги понад 950 дітей.

Основною метою дослідження було дослідити існуючі практики та бар’єри у розвитку патронату, створенні та функціонуванні сімей патронатних вихователів. Саме вивчення вже напрацьованих практик дозволить визначити певні тенденції щодо подальшого розвитку.

У проведенні дослідження об’єднали свої зусилля Alinea International, МБО «Партнерство «Кожній дитині» та Міжнародний благодійний Фондом LUMOS, які мають досвід у впровадженні проектів в регіонах, спрямованих на реформування системи інституційного догляду та розвиток послуг для дітей та сімей в громадах.

МБО «Партнерство «Кожній дитині» започаткувало послугу патронату над дітьми в Україні з 2008 року. Саме протягом 2009 року – першого півріччя 2017 року в рамках низки проектів було адаптовано під українські реалії міжнародну практику створення та функціонування «фостерних тимчасових сімей», створено 7 експериментальних патронатних сімей в Київській, Черкаській обл. та м. Києві, а послуги патронату отримали перші 100 тимчасово влаштованих дітей.

Проведення дослідження стало можливим завдяки активній та тісній співпраці із регіонами, де проводилися опитування та фокус-групові дискусії, за підтримки та координації Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав  дітей Міністерства соціальної політики.

Висловлюємо Подяку Волинській, Закарпатській, Житомирській, Львівській, Тернопільській, Черкаській, Харківській, Хмельницькій обласним державним адміністраціям за координацію і співпрацю у проведенні дослідження.

Окремо дякуємо представникам обласних, районних, міських служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, територіальних громад цих регіонів за організацію та їх активну участь під час проведення дослідження, цінні пропозиції і думки щодо можливих шляхів вдосконалення процедури розвитку та забезпечення функціонування патронату над дитиною.

Особлива Подяка усім патронатним вихователям, батькам дітей, влаштованих під патронат, які взяли участь у дослідженні, за відвертість думок та поглядів.

Сподіваємось, що результати, висновки та пропозиції, висловлені під час здійснення дослідження, вперше проведеного в країні, стануть гарною платформою для подальшого розвитку патронату над дитиною в Україні, бо майбутнє патронату словами одного із представників новоутворених територіальних громад звучить обнадійливо та професійно: «патронат - це можливість зберегти сім’ю для дитини, а дитину для сім’ї, адже батьки мають шанс переглянути своє ставлення до життя, мають можливість зрозуміти свої пріоритети, чи зберегти сім’ю і виправитися, чи не впоратися і  втратити свою дитину».

За результатами проведеного дослідження, враховуючи думки усіх цільових груп, можна зробити наступні висновки.

Актуальність послуги патронату над дітьми не викликає сумніву ні в кого із опитаних респондентів. Послугу патронату над дитиною вважають вкрай важливою, оскільки вбачають в ній можливість попередити влаштування дитини в інституційний заклад. Водночас, зважаючи на те, що сьогодні Україна знаходиться в центрі реформ, особливо реформи децентралізації, яка безпосередньо впливає на розвиток патронату, є питання формування, передачі повноважень, навчання, формування практики роботи в територіальних громадах щодо створення та функціонування сімей патронатних вихователів.

Послуга патронату над дітьми законодавчо врегульована, є положення щодо створення та функціонування послуги, її оплати тощо. Але наразі у зв’язку із прийняттям нового адміністративно-територіального устрою потребує внесення відповідних змін до діючих норм, а також 3-річна практика діяльності сімей патронатних вихователів показала ряд прогалин нормативно-правового значення. Найголовніші питання, серед яких триває дискусія – це права та обов’язки патронатного вихователя, особливо в частині вирішення питань, пов’язаних із здоров’ям  дитини, яка перебуває під патронатом. Також наразі незрозумілий статус патронатного вихователя, що тягне за собою його трудове та фінансове забезпечення.

Пошук та відбір кандидатів у патронатні вихователі з точки зору організації процесу є достатньо відпрацьованим, не вистачає системності, комплексності, широкомасштабності та постійності щодо проведення інформаційних заходів та соціальної реклами особливо на центральному рівні, відповідного фінансового забезпечення та використання ресурсів як громади, так і національного рівня. З іншого боку потребує повного перегляду зміст донесення інформації про патронат, суть цієї послуги, а ширше – взагалі розуміння  складних життєвих обставин, травмування дитини у зв’язку з влаштуванням в заклад, ставлення до сім’ї, яка опинилася в складних життєвих обставинах як до тимчасових труднощів, які можна подолати і які були спричинені певними соціальними чинниками, від яких ніхто не застрахований.

Підготовка патронатних вихователів на сьогодні є фаховою. Сам процес організації навчання потребує удосконалення щодо зручності графіку, умов навчання, скорочення терміну очікування навчання. Програма потребує перегляду з точки зору практики 3-х років розробниками програми спільно із тренерами та досвідченими патронатними вихователями. Окремим питанням залишається дискусія щодо об’єднання програм з підготовки прийомних батьків та батьків-вихователів та спільне навчання – хоча приклади такого навчання вже відбуваються.

Влаштування дітей до сімей патронатних вихователів наразі відбувається хаотично, не напрацьовано поки що критерії влаштування, якою має бути підготовка дитини та її біологічної сім’ї до влаштування. Найбільш болюче питання – це відсутність влаштування дітей при їх фактичній наявності.

Великим надбанням патронату є унормування діяльності МДК, починаючи від навчання команд до включення потім вже до самого процесу функціонування сім’ї патронатного вихователя. Теоретично, МДК виписано ідеально, так, як вона має працювати, практично – на жаль, поки вони так не працюють, що ускладнює роботу самих патронатних вихователів, оскільки вони не володіють усією інформацію щодо наявних послуг, які допомогли б щоденно вирішувати  питання, які виникають у дітей. При тому, що на сьогодні вже є досить великий спектр існуючих послуг як в сфері освіти, соціальній сфері, так і медичного спрямування.

Найбільш слабкою ланкою у розвитку послуги патронату над дітьми є робота із біологічною сім’єю, чиї діти розміщені в патронаті, - починаючи від організації спілкування біологічних батьків із патронатними вихователями, закінчуючи соціальним супроводом даної сім’ї. Без професійного супроводу біологічної сім’ї фахівцем з соціальної роботи  патронат залишиться лиш тимчасовим перепочинком для дитини, але не захистом її прав, при тому, що ресурси на створення сім’ї патронатного вихователя є достатньо великими.

Взагалі, якщо підвести підсумки щодо оцінки послуги патронату над дітьми, можна припустити такий висновок – ця послуга була ідеально адаптована в ході експерименту, при її унормуванні вона втратила багато своїх переваг на противагу міжнародній практиці, а вже потім при її впровадженні вона стикнулася із реальним станом справ в системі захисту прав дитини та розвитку соціальних послуг, які наразі проходять реформування та трансформацію. Позитивним є наявність бази щодо розвитку цієї послуги, яку потрібно розвивати, виходячи із реалій сьогодення та тих реформ, які тривають. Вже існуючу практику патронату потрібно накласти на нові функції територіальних громад, служби регіонального рівня. Але без фахової роботи із біологічною сім’єю, патронат ефективно розвиватися не буде.

У процесі дослідження, базуючись на думках експертів, посадовців, самих патронатних вихователів, були сформовані рекомендації щодо подальшого розвитку патронату в Україні, які потребують обговорень та узгоджень на національному рівні з метою подальшого впровадження.

Основним замовник дослідження є  Міністерство соціальної політики України, Національна соціальна сервісна служба. Запропоновані рекомендації можуть бути корисними управлінцям і виконавцям, які працюють в системі забезпечення прав дитини, соціального захисту населення, надання соціальних послуг на місцевому (рівень територіальних громад), обласному та національному рівнях. 

Визначення місця та ролі патронату в системі захисту дітей в умовах децентралізації

Більшість рекомендацій, висловлених нижче, стосуються наступних аспектів:

• рекомендації щодо заходів з покращення інформування населення  із метою формування позитивної думки про послугу патронату та рекрутінгу патронатних вихователів;

 • рекомендації щодо навчання та підвищення компетентності управлініців,  виконавців системи захисту дитини й надання соціальних послуг, патронатних вихователів;

• рекомендації щодо формування стратегічних рішень задля покращення механізмів, організації та надання послуги з патронату над дитиною в умовах децентралізації;

• рекомендації щодо проведення подальших досліджень із метою надання якісних послуг з патронату.

Отже, Мінсоцполітики висловлює найщирішу подяку команді проекту „Супровід урядових реформ в Україні (SURGe)” та всім членам Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх за проведене дослідження.

Опрацювання результатів дослідження засвідчує найвищу якість його проведення, належний рівень відповідальних за його підготовку фахівців, професійний підхід до вибору форм та методів дослідження, опрацювання і презентації його результатів, відмінну підготовку висновків та ґрунтовний рекомендацій. 

Результати дослідження будуть використані Мінсоцполітики як центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, для розробки змін до законодавства з метою сприяння у вирішенні досліджуваних проблем.

 

ЗВІТ