ЗВІТ про результати електронних консультацій з громадськістю щодо проекту постанови Кабінету Міністрів України ,,Про реалізацію експериментального проекту із запровадження комплексної соціальної послуги з формування життєстійкості”

Пропозиції Громадської ради при Міністерстві соціальної політики України

Відповідь Мінсоцполітики

1. Спеціфікація (далі – Спеціфікація, Стандарт) розглядає надання послуги формування життєстійкості саме у контексті соціальної послуги.

Сферою її застосування, визначеною у п. 2, є, фактично, все населення України (без будь-якої конкретизації, хто під ним розуміється), тоді як дія Закону України ,,Про соціальні послуги” відповідно до ст. 5 поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах проживають або перебувають на території України, у тому числі на осіб, на яких поширюється дія Закону ,,Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту”, і належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах

Крім того, пунктом 2 Специфікації серед цілей її впровадження передбачено створення цілісного механізму забезпечення соціальними послугами осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та/або належать до вразливої групи населення.

Проте, такий механізм вже створений та врегульований Законом України ,,Про соціальні послуги”, у тому числі, питання звернення про надання соціальних послуг, оцінювання потреб особи/сім’ї у таких послугах, прийняття рішення про надання або відмову у наданні таких послуг тощо.

Специфікацію комплексної соціальної послуги формування життєстійкості вилучено з проекту акта.

2. Враховуючи широкий спектр дії Стандарту, проєкт нормативного акту, водночас, не передбачає жодних механізмів надання комплексної соціальної послуги особам, засудженим за вчинення злочинів.

Враховуючи те, що серед чинників, передбачених п. 15 ст.1 Закону України ,,Про соціальні послуги” єдиною підставою надання соціальних послуг таким особами є втрата соціальних зв’язків (що лише за таких умов прирівнює їх до осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах), відсутність їх серед отримувачів комплексної послуги у Стандарті позбавляє таких осіб дієвого механізму соціальної адаптації.

Відповідно до підпункту 15 частини першої статті 1 Закону України ,,Про соціальні послуги” одним з чинників складних життєвих обставин (далі ‒ СЖО) є втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі.

Згідно з п. 4 Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 р. № 587, особи, звільнені з місць позбавлення волі, входять до переліку вразливих категорій населення.

Проектом акта визначено надання комплексної соціальної послуги для осіб/сімей/групи осіб, які проживають на території територіальної громади, що не обмежує в отриманні такої комплексної соціальної послуги осіб, які були засуджені, перебували у місцях позбавленні волі.

Проектом акта передбачена реалізація експериментального проекту, за результатами реалізації якого буде визначено цільові групи / категорії осіб отримання комплексної соціальної послуги, зокрема інформація буде відображена у звіті про результати реалізації експериментального проекту.

Разом з тим, Специфікацію комплексної соціальної послуги формування життєстійкості вилучено з проекту акта.

3. Пункти 4 та 5 Стандарту містять суттєві суперечності стосовно вимог до приміщення, яке використовується для надання комплексної послуги.

Так, пункт 4 дозволяє використання приміщень усіх форм власності, які відповідають технічним вимогам, визначеним Спеціфікацією, а пункт 5 зобов’язує виконавчі органи рад населених пунктів прийняти рішення про надання приміщення, яке перебуває на праві власності або користування територіальної громади (тобто йдеться лише про комунальну власність).

Специфікацію комплексної соціальної послуги формування життєстійкості вилучено з проекту акта.

4. Крім того, нормативний акт в окремих місцях містить неузгодженості стосовно визначення категорій, на яких розповсюджується дія послуги (особи, сім’ї, групи осіб) – в деяких місцях групи осіб, як отримувачі, загублені.

Враховано пропозицію.

5. Визначення Центру життєстійкості містить поняття ,,соціальний простір територіальної громади”, проте воно нормативно не врегульовано, рівно, як і поняття ,,сімейний простір” в контексті їх створення для сімейного консультування та надання соціальних послуг. Також, не надається визначення таким поняттям, як ,,лідери думок”, ,,психічна травма” тощо.

Враховано пропозицію, виключено з проекту акта.

6. Проєкт акта перебирає на себе не лише допомогу волонтерам в контексті надання їм послуги формування життєстійкості, а й загальну координацію волонтерської діяльності (на території відповідної громади) в сфері надання соціальних послуг, що є сумнівним як в контексті мети нормативно-правового акта, так і в контексті перспективи його реалізації. Крім того, за текстом акта складається враження, що йдеться про координацію волонтерів не лише в сфері надання соціальних послуг, а й усієї волонтерської діяльності в цілому

Враховано, в редакції внесені уточнення:

,,32. Під час реалізації експериментального проекту основними завданнями надавача комплексної послуги є: …

взаємодія з … волонтерами з питань реалізації експериментального проекту …”;

,,34. Основні заходи, що становлять зміст комплексної послуги, передбачають: …

проведення навчання для … волонтерів… за програмами “Основи роботи з травмою та розвиток стресостійкості…

… проведення навчання … волонтерів, діяльність яких спрямована на підвищення обізнаності та формування навичок жителів територіальної громади щодо реагування на кризові ситуації;

… координацію волонтерської діяльності, підготовку волонтерів, які надають послуги в громаді…”

7. Деякі елементи змісту послуги дублюють один одного.

Так, пункт 4 Стандарту у змісті послуги відокремлює отримання психологічної допомоги та отримання соціально-психологічної допомоги. При цьому ані визначень, ані того, у чому полягає різниця між ними у акті не наведено.

Це ж стосується переліку основних заходів, що становлять зміст послуги, одним з яких є надання психологічної підтримки / допомоги, в тому числі психологічного консультування.

Враховано, поняття ,,соціально-психологічна допомога” включено у частині заходу ,,організація клубів за інтересами в рамках групової форми”, тобто є допоміжним напрямом групової роботи.

8. Виявляється сумнівною реалізація функції картування надавачів психосоціальних послуг, зокрема, психотерапевтичних, з урахуванням відсутності належного законодавчого врегулювання як поняття психотерапевт, так і відповідних вимог до набуття такого статусу ї його відслідковування.

Враховано, поняття ,,картування надавачів психосоціальних послуг” виключено з проекту акта.

9. Окрему увагу слід приділити підставам надання комплексної послуги (п. 6 Стандарту).

Так, серед іншого, підставою її отримання є повідомлення (усне або письмове), отримане від інших суб’єктів, зокрема від жителів територіальної громади. Нормативний документ не надає розуміння, хто такі жителі в контексті цього пункту та чому саме лише жителями громади обмежена можливість повідомлення про потребу у послузі.

Враховано в редакції: ,,повідомлення (усне або письмове), отримане від інших суб’єктів, зокрема від будь-кого з жителів / посадових осіб територіальної громади, надавачів соціальних послуг, закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів”.

10. Вимоги до психолога / соціального працівника передбачають наявність відповідної сертифікації. Разом з тим, вимоги щодо її проходження жодним чином не встановлюються.

Порядок проходження сертифікації не є предметом проекту акта.

11. Пункт 7 Специфікації визначає три форми надання комплексної послуги: індивідуальну, сімейну та групову. Разом з тим, контекст пункту дозволяє стверджувати, що індивідуально та у сімейному форматі послуга може бути надана виключно одноразово, що суперечить іншим пунктам Стандарту (зокрема, п.п. 10, 18) та Закону України ,,Про соціальні послуги”.

Враховано, поняття ,,одноразово” виключено з проекту акта.

12. Серед іншого, пункт 19.3 у переліку вимог до надавача соціальних послуг зазначає відсутність у нього податкової заборгованості, що також суперечить вимогам Закону України ,,Про соціальні послуги” та породжує правову невизначеність.

Відповідно до п. 4 Критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. № 185, одним із загальних критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг є відсутність фінансової заборгованості, що підтверджується довідкою територіальних органів ДФС про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)

13. Пункт 20.1 говорить про наявність такої посади, як директор Центру, проте у п. 19.4 йде мова лише про соціального менеджера (керівника)

Враховано, виключено з проекту акта.

14. Повноваження соціального працівника та психолога, закріплені у п.п. 20.2 та 20.3 не тільки дублюють один одного, більш того, дублюються навіть у окремо взятому пункті (п. 20.2 двічі передбачив організацію клубів за інтересами у різних інтерпретаціях).

Така функція, як ,,допомога в організації денної зайнятості та дозвілля” не містить конкретизації та не передбачена у переліку заходів, що є основою комплексної послуги.

Нормативно-правовий акт також містить некоректні формулювання, зокрема, що передбачають у психолога обов’язок забезпечення формування соціальних навичок (а не надання відповідної допомоги у її формуванні), на нього також покладаються організаційні функції, які не входять у сферу компетентності фахівця

Серед інших функцій психолога помилково визначено консультування в цілому, й ,,у тому числі психологічне консультування”, оскільки консультування є функцією соціального працівника.

Враховано, виключено з проекту акта.

15.За змістом пункту 21.3 працівники надавачів комплексної послуги повинні мати досвід надання послуг та / або психологічних консультацій осіб / сімей, досвід проведення групових заходів, при цьому не зрозуміло, як цей досвід може підтвердити довідка з місця роботи такого фахівця.

Відповідно до п. 21.4 працівники надавачів соціальних послуг повинні володіти цілою низкою навичок, зокрема, ненасильницької комунікації, стресостійкості, мотиваційного консультування, здорового способу життя, збереження сім’ї та багатьох інших.

Враховано, виключено з проекту акта.

16. Проєкт нормативно-правового акта містить низку суттєвих недоліків та потребує узгодження змісту з одночасним приведенням у відповідність до норм діючих нормативно-правових актів.

Проектом акта передбачена реалізація експериментального проекту, за результатами реалізації якого будуть підготовлені пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів.