|
09.09.2021
Пропозиції Карітасу України до проекту Закону
«Про соціальну роботу».
Р. Кісь, О. Балян
Загальні коментарі:
Текст законопроекту в багатьох позиціях перегукується і повторює закон «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю» 2001 року. Однак норми не зовсім адаптовані до реалій 2021 року та ряду законодавчих та підзаконних змін що вже відбулися і відбуваються. Назагал, не вбачається суттєвого зв’язку із законом «Про соціальні послуги», зокрема щодо рівності прав, обов’язків та відповідальності надавачів соціальних послуг державного та недержавного секторів, реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, національної соціальної сервісної служби та ін. Якщо ж цей законопроект позиціонується як такий, що покликаний більш детально регламентувати лише окремий сектор галузі, то такий підхід є хибним, оскільки галузь на даному етапі розвиту є надто фрагментована та зарегульована. Кроком в напрямку реформування могла би стати дерегуляція і гармонізація підходів до надання соціальних послуг і здійснення соціальної роботи за єдиним алгоритмом як для суб’єктів всіх секторів і форм власності, так і за типами отримувачів соціальних послуг/ осіб в СЖО з якими ведеться соціальна робота.
1. У проекті Закону є поняття «соціальний менеджер», однак у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників ВИПУСК 80. Соціальні послуги немає такої професії. Для належного функціонування соціальних менеджерів потрібно внести цю професію у Довідник. І хоч професійний стандарт «Соціальний менеджер» затверджений наказом Мінекономіки від 10.02.2021р., однак проектом Закону визначено, що кваліфікаційні вимоги до соціальних менеджерів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Тому, саме Мінсоцполітики повинне розробити кваліфікаційні характеристики соціального менеджера та забезпечити внесення цієї професії у Довідник. Також варто дати визначення поняття «соціальний менеджер» у ст. 1 проекту Закону (визначення понять).
Постатейні пропозиції:
Стаття 5. Суб’єкти системи ведення соціальної роботи
Центри соціальних служб / центри надання соціальних послуг, служби у справах дітей відносяться до надавачів соціальних послуг, фахівці із соціальної роботи, соціальні працівники - персонал надавачів соціальних послуг що має відповідну кваліфікацію. Тому створювати перелік з цих елементів не є коректно і доцільно. Варто сформулювати відповідно до визначення закону «Про соціальні послуги» юридичні та фізичні особи, фізичні особи - підприємці, включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до закону без здійснення підприємницької діяльності. Якщо ж соціальна робота за визначенням професійна діяльність, то об’єднання громадян, благодійні, релігійні організації, волонтери у сфері соціальної роботи навряд можуть віднестися до переліку суб’єктів соціальної роботи.
Стаття 6. Завдання суб’єктів, що проводять соціальну роботу
Завданнями суб’єктів, що проводять соціальну роботу, є:
Після слів
«допомога в аналізі випадку, визначенні факторів, що призвели / можуть призвести до складних життєвих обставин, шляхів їх розв’язання, складанні плану виходу із таких обставин;» додати пункт:
«виявлення нових випадків та визначення потреб у соціальних послугах в громаді, виявлення обставин, що дозволили вийти з СЖО та призвели вичерпання необхідності надавати соціальні послуги в зв’язку цим».
Після слів «організація та проведення заходів з підтримки вразливих груп населення», додати «осіб/сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах та надання їм соціальних послуг»;
-Стаття 7. Права та обов’язки суб’єктів системи ведення соціальної роботи
Викласти в наступній редакції:
Суб’єкти системи ведення соціальної роботи мають право:
подавати до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пропозиції щодо вдосконалення соціальної роботи, брати участь у їх реалізації та отримувати обґрунтовану відповідь від відповідних органів про врахування/неврахування таких пропозицій;
укладати в установленому порядку з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, в тому числі іноземними, договори про виконання ними робіт/надання послуг, що спрямовані на реалізацію завдань, передбачених статтею 6 цього Закону, та сприяють підвищенню ефективності соціальної роботи;
отримувати від підприємств, установ, організацій усіх форм власності безкоштовно інформацію з питань проведення соціальної роботи;
представляти інтереси осіб / сімей у їхніх відносинах з підприємствами, установами, організаціями, а також вживати вичерпних заходів щодо забезпечення їх доступу до безоплатної правової допомоги на підставах і в порядку, встановлених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.
Суб’єкти системи ведення соціальної роботи зобов’язані:
сумлінно проводити соціальну роботу з особами / сім’ями, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах;
керуватися у своїй діяльності основними принципами соціальної роботи, основними принципами надання соціальних послуг та дотримуватися вимог чинного законодавства у соціальній сфері;
поважати гідність кожної особи / кожного члена сім’ї при проведенні соціальної роботи;
не допускати негуманних і дискримінаційних дій щодо осіб / сімей при проведенні соціальної роботи;
зберігати в таємниці інформацію, отриману в процесі виконання своїх обов’язків.
Стаття 8. Уповноважені органи системи ведення соціальної роботи
В п. 1. До уповноважених органів системи ведення соціальної роботи належать:
Слова «виконавчі органи сільських, селищних, міських рад», доповнити словами "виконавчі органи міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад."
В. п. 3. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей, належить:
Абзац «здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час проведення соціальної роботи» викласти в наступній редакції «здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства суб’єктами системи ведення соціальної роботи під час проведення соціальної роботи».
Абзац «координація роботи щодо підвищення професійної компетентності / кваліфікації працівників, які проводять соціальну роботу;» викласти у наступній редакції: «координація роботи щодо підвищення професійної компетентності / кваліфікації осіб, які проводять соціальну роботу;»
Доповнити абзацом: «розгляд пропозицій суб’єктів системи ведення соціальної роботи щодо вдосконалення соціальної роботи та їх впровадження у роботу за можливості та надання обґрунтованої відповіді про врахування/неврахування таких пропозицій».
П. 4. «До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій належить:» доповнити абзацами: «розгляд пропозицій суб’єктів системи ведення соціальної роботи щодо вдосконалення соціальної роботи, їх впровадження у роботу за можливості та надання обґрунтованої відповіді про врахування/неврахування таких пропозицій;
Збір, аналіз, узагальнення відомостей щодо потреби в соціальних послугах, соціальній роботі в області з використанням визначених законодавством джерел та методів збору такої інформації;»
П. 5. «До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій належить:» доповнити абзацом: «розгляд пропозицій суб’єктів системи ведення соціальної роботи щодо вдосконалення соціальної роботи, їх впровадження у роботу за можливості та надання обґрунтованої відповіді про врахування/неврахування таких пропозицій.».
Стаття 9. Центри соціальних служб / центри надання соціальних послуг
Попри те, що соціальна робота позиціонується згідно цього законопроекту як більш широке поняття в порівнянні з поняттям соціальних послуг, а сам законопроект є новим трактуванням закону «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», Стаття 9 згадує лише два типи суб’єктів, які насправді в даний момент відповідають лише за окремий сектор соціальної роботи. Якщо ж цей законопроект покликаний регулювати питання соціальної роботи зі всіма категоріями осіб в СЖО, то важливо або згадати про всі види суб’єктів соціальної роботи /надавачів соціальної роботи, або не конкретизувати перелік взагалі і подавати об’єднуючий термін - суб’єкти соціальної роботи.
Ч.1. доповнити абз.4 наступного змісту:
«здійснюють виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих груп населення та / або перебувають у складних життєвих обставинах;».
Стаття 10. Організація соціальної роботи в територіальній громаді
П. 1. «Організацію соціальної роботи в територіальній громаді забезпечує соціальний менеджер.
До повноважень соціального менеджера належить:»
Абзац «залучення ресурсів територіальної громади для проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг», викласти в наступній редакції : «залучення ресурсів територіальної громади для проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг в тому числі надавачів соціальних послуг недержавного сектору, об’єднання громадян, благодійних та релігійних організацій;».
Ст. 23 проекту Закону передбачено, що особи, винні у незабезпеченні проведення соціальної роботи в територіальній громаді, порушенні принципів ведення соціальної роботи, невиконанні інших обов’язків щодо її організації та проведення, порушенні інших вимог законодавства з питань ведення соціальної роботи, несуть відповідальність відповідно до закону. Для того, щоб ця норма була дієвою необхідно також розробити проекти змін до відповідних кодексів для встановлення відповідальності за такі дії або чітко прописати види та розміри відповідальності у цій статті. В протилежному випадку ця норма залишиться формальною, що в свою чергу призведе до безкарності порушників.
|
Поняття „соціальна робота” не дублює поняття адміністрування соціальних послуг і не є окремим сектором галузі надання соціальних послуг.
Навпаки, надання соціальних послуг є окремим напрямком соціальної роботи і окремо регулюється Законом України „Про соціальні послуги”.
Здійснення соціальної роботи та надання соціальних послуг за єдиним алгоритмом не є доцільним.
Наказом Мінсоцполітики від 23.04.2019 № 626 внесено зміни до Випуску 80 „Соціальні послуги” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників” (випуск доповнено кваліфікаційною характеристикою професії „менеджер у соціальній сфері”).
Крім того Наказом Мінекономіки ввід 18.08.2020 № 1574 внесено зміни до Національного класифікатора професій, якими внесено професію соціальний менеджер до вище зазначеного Класифікатора
Враховано в частині переліку суб’єктів системи соціальної роботи.
Водночас ідентифікація таких суб’єктів з надавачами соціальних послуг не є коректною.
Враховано
Враховано в частині прав суб’єктів системи соціальної роботи
Не враховано, оскільки не відповідає діючому законодавству
Зазначений абзац із проекту Закону виключено
Не враховано.
Соціальну роботу проводять працівники (фахівці із соціальної роботи, соціальні менеджери тощо) а не окремі особи
Враховано.
Враховано.
Не враховано.
Визначення потреб громади у соціальних послугах – це один із етапів організації надання соціальних послуг, а не проведення соціальної роботи
Враховано.
Не враховано.
Проведення соціальної роботи покладено безпосередньо на зазначені заклади.
Якщо використовувати об’єднуючий термін, то соціальну роботу мають проводити, наприклад, територіальні центри соціального обслуговування або центри обліку бездомних (як надавачі соціальних послуг)
Враховано
Враховано
|
