Про затвердження Порядку реагування на випадки дискримінації за ознакою статі

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 2025 р. №

м. Київ

Про затвердження Порядку реагування на випадки дискримінації за ознакою статі

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі військовим (державним) адміністраціям, керуватися Порядком, затвердженим цією постановою, при розгляді звернень щодо дискримінації за ознакою статі.

3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування при реагуванні на випадки дискримінації за ознакою статі та запобігання таким випадкам керуватися Порядком, затвердженим цією постановою.

Прем’єр-міністр України Ю. СВИРИДЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2025 р. №

ПОРЯДОК

реагування на випадки дискримінації за ознакою статі

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає механізм реагування на випадки дискримінації за ознакою статі, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, у тому числі на випадки насильства за ознакою статі та сексуальних домагань (далі – дискримінація за ознакою статі), який конкретизує існуючий механізм захисту прав громадян, визначений Законами України „Про звернення громадянˮ, „Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україніˮ.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Кодексі законів про працю України, законах України „Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україніˮ, „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіківˮ, „Про рекламуˮ, „Про соціальні послугиˮ, „Про звернення громадянˮ.

3. Суб’єктами реагування на випадки дискримінації за ознакою статі є Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Мінсоцполітики, Нацсоцслужба, інші органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, суд.

Експертна рада з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі

4. Для розгляду заяв або скарг щодо випадків дискримінації за ознакою статі (далі – звернення) та реагування на них при Нацсоцслужбі утворюється постійно діючий консультативно-дорадчий орган – Експертна рада з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі (далі – Експертна рада).

5. Основними завданнями Експертної ради є:

розгляд індивідуальних та / або колективних звернень громадян з питань дискримінації за ознакою статі та надання рекомендацій відповідним органам щодо вжиття заходів за результатами їх розгляду;

проведення оцінювання звернень на предмет наявності дискримінації за ознакою статі та її можливого поєднання з дискримінацією за іншими ознаками, визначеними законодавством;

облік та узагальнення звернень за змістом порушених в них питань, категорією осіб, від яких вони надійшли, та результатами їх розгляду;

узагальнення практики розгляду звернень, розроблення методів (алгоритмів) реагування на них у різних ситуаціях порушення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

щорічне інформування Мінсоцполітики про результати розгляду звернень та розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті Нацсоцслужби.

6. Експертну раду очолює Голова Нацсоцслужби.

До складу Експертної ради входять представники Апарату Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (за згодою), Мінсоцполітики, Держпродспоживслужби, Держпраці, інших центральних органів виконавчої влади, радники з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі, представники громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, науковці.

Персональний склад Експертної ради затверджує Голова Нацсоцслужби.

До участі в засіданнях Експертної ради за необхідності можуть залучатися інші представники зацікавлених органів державної влади, органів місцевого самоврядування (далі – органи влади), підприємств, установ та організацій, громадських об’єднань, організацій профспілок та роботодавців, центрів гендерної освіти, науковці, журналісти.

7. Організація діяльності Експертної ради здійснюється структурним підрозділом Нацсоцслужби, відповідальним за забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (далі – Відповідальний структурний підрозділ Нацсоцслужби).

Секретарем Експертної ради призначається представник / представниця Відповідального структурного підрозділу Нацсоцслужби.

Секретар Експертної ради забезпечує:

реєстрацію та облік звернень;

підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях Експертної ради, протоколів засідань, рекомендацій та пропозицій за результатами її роботи;

підготовку інформації про отримані звернення, узагальненої за змістом та результатами їх розгляду;

інформування членів Експертної ради щодо врахування наданих рекомендацій та пропозицій органами влади, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями, а також юридичними та фізичними особами;

розміщення на офіційному веб-сайті Нацсоцслужби інформації про розгляд звернень (зі збереженням конфіденційності), а також про діяльність Експертної ради.

8. Основною формою роботи Експертної ради є засідання.

Засідання Експертної ради може проводитись дистанційно в режимі реального часу з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Засідання Експертної ради вважається правомочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина її членів. Участь у голосуванні беруть тільки члени Експертної ради.

Засідання Експертної ради скликається за потреби.

Рішення приймаються за результатами обговорення членами Експертної ради та схвалення більшістю голосів. Рішення Експертної ради носять рекомендаційний характер.

Результати засідання Експертної ради оформляються протоколом.

Рішення Експертної ради надсилаються заявнику (заявникам) для інформування та відповідним органам для вжиття необхідних заходів реагування.

9. Нацсоцслужба:

забезпечує організацію діяльності Експертної ради;

готує рекомендації та пропозиції відповідно до протоколів засідань Експертної ради стосовно виявлених випадків дискримінації за ознакою статі та надсилає їх відповідним органам влади, підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності, громадським об’єднанням, а також юридичним і фізичним особам для вжиття заходів для усунення порушень;

надає Мінсоцполітики та іншим органам державної влади обґрунтовані пропозиції за результатами роботи Експертної ради щодо удосконалення нормативно-правових актів України з метою запобігання дискримінації за ознакою статі та зменшення гендерної нерівності;

веде в електронній формі облік випадків дискримінації за ознакою статі, узагальнює інформацію про такі випадки та подає щорічно до 20 січня Мінсоцполітики інформацію про звернення щодо дискримінації за ознакою статі та результати їх розгляду за формою згідно з додатком до Порядку;

організовує проведення навчань з питань протидії дискримінації за ознакою статі, у тому числі для членів Комісій з питань розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі;

у разі надходження звернення, в якому під час розгляду виявлено ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, надсилає його до Національної поліції України.

Комісія з питань розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі

10. Для розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі під час здійснення трудової діяльності, проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах Національної поліції, інших органах державної влади, та реагування на них в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, їхніх підвідомчих підприємствах, установах та організаціях (далі – орган) утворюються постійні комісії з питань розгляду звернень щодо випадків дискримінації за ознакою статі (далі – Комісія).

11. Основними завданнями Комісії є:

розгляд звернень осіб / груп осіб щодо випадків дискримінації за ознакою статі;

підтвердження або спростування фактів дискримінації за ознакою статі;

облік та узагальнення інформації щодо випадків дискримінації за ознакою статі;

надання пропозицій керівнику органу щодо вжиття заходів для запобігання випадкам дискримінації за ознакою статі.

12. Комісію очолює уповноважена особа (координатор) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі (далі – Уповноважена особа) або визначена керівником підприємства, установи, організації особа.

До складу Комісії можуть входити представники служби управління персоналом, відповідального за забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (далі – Відповідальний структурний підрозділ), профспілкової організації, радник з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі, особи, які мають відповідну фахову підготовку за спеціальністю „Психологіяˮ / досвід роботи у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. захисту прав та інтересів громадян, громадських об’єднань, діяльність яких спрямована на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі / психологи загальних або спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, визначених статею 71 Закону України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіківˮ.

Склад Комісії за можливості формується з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Не можуть входити до складу Комісії особи, особисто заінтересовані у результатах розгляду звернення.

Персональний склад Комісії затверджує керівник органу, підприємства, установи, організації.

Члени Комісії проходять навчання з питань протидії дискримінації за ознакою статі, що підтверджується відповідними сертифікатами, протягом місяця після включення до складу Комісії.

13. Для попереднього розгляду звернень та забезпечення роботи Комісії голова Комісії визначає із членів Комісії відповідальну особу та секретаря.

Відповідальна особа забезпечує:

комунікацію із особами, які вважають себе постраждалими від дискримінації за ознакою статі або свідками таких дій (далі – заявники) (очно або дистанційно (засобами телефонного зв’язку / з використанням технічних засобів електронних комунікацій, зокрема, мережі Інтернет);

збір та узагальнення інформації про обставини, які стали підставою для подання звернення;

підготовку необхідних матеріалів для розгляду Комісією та протоколів засідань;

повідомлення заявників та особі, стосовно яких подано звернення (далі – відповідачі), про обґрунтованість / необґрунтованість звинувачень та заходи, які будуть вживатись;

організацію надання психологічної підтримки заявникам (за необхідності).

Секретар забезпечує:

попередній розгляд звернення на предмет повноти викладеної у ньому інформації та його реєстрацію;

повідомлення відповідачів про надходження звернення;

надсилання звернення (за необхідності) до Експертної ради для проведення його оцінювання на предмет наявності дискримінації;

у разі надходження звернення, в якому під час розгляду виявлено ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, надсилання його до Національної поліції;

підготовку та подання Уповноваженій особі річного звіту Комісії за результатами опрацювання звернень;

підготовку та подання Нацсоцслужбі щорічно до 10 січня інформації про звернення щодо дискримінації за ознакою статі та результати їх розгляду за формою згідно з додатком до цього Порядку.

14. Основною формою роботи Комісії є засідання, за результатами якого готується висновок.

Засідання Комісії є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше ніж половина її членів.

Засідання Комісії може проводитися дистанційно в режимі реального часу з використанням технічних засобів електронних комунікацій.

Засідання проводиться в разі надходження звернення.

За наявності у Комісії інформації про випадки дискримінації за ознакою статі Комісія може ініціювати проведення перевірки таких випадків.

Висновок Комісії ухвалюються більшістю голосів від присутніх на засіданні її членів.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні Комісії.

Висновок Комісії оформляється протоколом. Примірник протоколу зберігається у секретаря Комісії протягом п’яти років.

Висновок має рекомендаційний характер та містить відповідні пропозиції керівнику органу.

15. Право на подання звернення має будь-яка особа, яка вважає себе постраждалою від дискримінації за ознакою статі (зайняті особи, незалежно від форм їхньої зайнятості та посад, включаючи осіб, які навчаються, приймаються на роботу, проходять стажування, звільнені працівники), свідки таких дій, інші особи або групи осіб.

Звернення можуть подаватися усно (за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені телефонні „гарячі лініїˮ, під час комунікації з відповідальною особою, визначеною у складі Комісії), у паперовій або електронній формі на поштову адресу та / або адресу „електронної скриньки довіриˮ. Кореспонденція з „електронної скриньки довіриˮ вилучається щодня.

Реєстрація звернень здійснюється у загальному порядку за допомогою системи електронного документообігу без візуалізації електронного образу звернення. Звернення візуалізується (роздруковується) та передається виключно членам Комісії. У разі відсутності системи електронного документообігу – за допомогою журналів в електронній формі.

16. Звернення, складене у письмовій формі, має містити:

опис випадку / випадків, що, на думку заявників, можуть вважатися дискримінацією за ознакою статі;

відомості про дату, час та місце, де стався випадок;

відомості про особу, яка подала звернення (прізвище, власне ім’я, посада, адреса задекларованого / зареєстрованого місця проживання / перебування, контактні дані;

відомості про особу, щодо дій якої подано звернення (прізвище, власне ім’я, посада, контактні дані (у разі наявності);

відомості про свідків випадку (у разі наявності) (прізвище, власне ім’я, посада, контактні дані);

інформацію про те, чи були спроби вжиття заходів із відновлення порушених внаслідок дискримінації за ознакою статі прав;

докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовується звернення (тексти, електронні листи, фотографії, відео-, аудіоматеріали тощо (у разі наявності);

спосіб інформування про результати розгляду звернення (паперова, електронна форма, вручення інформації або надсилання їх на поштову адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання / перебування або на адресу електронної пошти);

підпис із зазначенням дати підписання.

Звернення підписується заявником власноруч. Воно може бути відскановано / сфотографовано та надіслано як електронне звернення.

У разі нездатності заявників підписати звернення власноруч у зв’язку з інвалідністю, звернення може бути підписано її законним представником або іншою уповноваженою особою із зазначенням про це в зверненні.

В електронному зверненні має бути вказано електронну адресу, на яку заявникам може бути надіслано відповідь, або відомості про засоби зв’язку з ним / нею.

У разі подання звернення усно для його документування фіксуються відомості, зазначені в абзацах другому – дев’ятому цього пункту.

Звернення з додатками (у разі наявності) обробляється конфіденційно та зберігається окремо від особових справ працівників відповідно до Закону України „Про захист персональних данихˮ.

17. Не підлягають розгляду звернення, якщо вони:

анонімні (без зазначення задекларованого / зареєстрованого місця проживання, а також такі, авторство яких неможливо встановити);

не містять інформації, зазначеної в абзаці першому пункту 16 цього Порядку.

Такі звернення (за наявності будь-якої контактної інформації) повертаються заявникам з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять календарних днів від дня їх надходження.

18. Розгляд звернення включає:

1) збирання інформації про обставини, які стали підставою для звернення у зручний для заявників спосіб (шляхом зустрічей / телефонного зв’язку / повідомлення через мережу Інтернет / письмового викладення обставин заявниками, свідками та іншими особами, яким відомі обставини, які стали підставою для звернення (за необхідності), збирання документальних доказів.

Спілкування із заявниками проводиться відповідальною особою очно або дистанційно (за допомогою використання відповідних технічних засобів, зокрема, через мережу Інтернет) не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня надходження звернення для додаткового вивчення випадку.

У разі потреби до надання психологічної допомоги постраждалим від насильства за ознакою статі можуть залучатися психологи загальних або спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб.

Відповідальна особа повідомляє особу, стосовно якої подано звернення, в письмовій формі (надсилання на поштову, електронну адресу) про надходження звернення протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Комісія має право отримувати для розгляду від особи, щодо дій якої подано звернення, та / або її безпосереднього керівника (у разі наявності), інших осіб, яким можуть бути відомі такі обставини, зокрема, пояснення, клопотання, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються.

Відповідачам надається можливість в паперовій або електронній формі (шляхом надсилання на електронну адресу) відповісти на звинувачення протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про надходження звернення.

Відповідач має право бути присутнім на засіданні Комісії; знайомитися з матеріалами, запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії; надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини; користуватися іншими правами, встановленими Конституцією та законами України.

Збирання інформації має проводитись неупереджено з дотриманням принципів справедливості та захисту персональних даних.

Під час збирання інформації за ініціативою заявників Уповноваженою особою може бути порушено клопотання перед роботодавцем щодо переведення заявників або відповідачів в інші структурні підрозділи органу (з можливістю повернутися на своє основне робоче місце), в інші приміщення, тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо це можливо з урахуванням виконуваної роботи;

2) аналіз зібраної інформації та проведення оцінювання випадку.

Після завершення збирання інформації та проведення її аналізу готується письмовий звіт, який має містити інформацію про обставини, які стали підставою для звернення, наявність / відсутність поєднання дискримінації за ознакою статі з дискримінацією за іншими ознаками, визначеними законодавством, позиції відповідачів, свідків, інші докази, висновки, в яких зазначається, чи було звернення обґрунтованим, частково обґрунтованим або необґрунтованим. До звіту також додаються рекомендації щодо конкретних системних заходів із запобігання дискримінації за ознакою статі.

За результатами спілкування із заявниками, свідками та вивчення зібраних матеріалів відповідальна особа готує проект висновку та передає матеріали на розгляд Комісії;

3) проведення засідання Комісії.

Комісія може прийняти рішення щодо:

продовження збирання інформації та проведення додаткових консультацій, зокрема, надсилання звернення разом із відповідними матеріалами до Експертної ради для проведення його оцінювання на предмет наявності дискримінації;

у разі надходження звернення, в якому під час розгляду виявлено ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, надсилання його до Національної поліції України.

вжиття заходів впливу на особу, стосовно якої подано звернення, в разі обґрунтованості звернення;

надання пропозицій керівництву органу (підприємства, установи, організації) щодо вжиття заходів стосовно запобігання випадкам дискримінації за ознакою статі та заходів впливу на особу, яка вчинила дискримінаційні дії, та захисту постраждалої особи;

відсутності у зверненні ознак дискримінації за ознакою статі.

19. Про результати розгляду звернення відповідальна особа протягом трьох робочих днів з дати прийняття Комісією рішення інформує заявників (в обраний ними спосіб, що був зазначений у зверненні) та відповідачів про обґрунтованість / необґрунтованість звернення та заходи, які будуть вживатись.

Таке повідомлення здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку, про що зазначається у протоколі засідання Комісії.

Якщо при розгляді звернення виявлено ознаки адміністративного або кримінального правопорушення, таке звернення надсилається до Національної поліції України не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дати прийняття Комісією рішення.

20. Звернення розглядаються і щодо них приймається рішення у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, і лише у випадках, коли Комісією прийнято рішення про необхідність продовження збирання інформації та проведення додаткових консультацій, їх розгляд може бути подовжено до сорока п’яти календарних днів.

Загальні підходи до розгляду звернень

21. Звернення стосовно як заявників, так і відповідачів розглядаються конфіденційно з урахуванням вимог Законів України „Про захист персональних данихˮ та „Про доступ до публічної інформаціїˮ на усіх етапах їх розгляду до моменту прийняття рішення.

Конфіденційна інформація включає інформацію про наявність, зміст звернення, процес та результати збору інформації, а також інформацію, за якою можуть бути ідентифіковані заявники та відповідачі.

22. Не допускається:

розголошення особами, які беруть участь у розгляді звернення, відомостей про особисте життя громадян та іншої інформації, одержаної зі звернення;

з’ясування даних про особу, які не стосуються звернення;

будь-яка дискримінація у зв’язку зі зверненням.

Особи, залучені до розгляду звернень, забезпечують нерозголошення конфіденційної інформації відповідно до норм Закону України „Про захист персональних данихˮ.

Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які розглядають випадок, та інформування Національної поліції.

Запобігання дискримінації за ознакою статі

23. Керівники органів влади, їхніх підвідомчих підприємств, установ та організацій з метою запобігання ризикам дискримінації за ознакою статі у своїй діяльності впроваджують політику рівності та недискримінації шляхом забезпечення:

культури праці, заснованої на повазі до гідності людини;

рівного доступу працівників до професійного навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовки, в тому числі отримання досвіду практичної роботи;

рівної оплати праці за роботу рівної цінності (отримання однакової плати жінками і чоловіками однакової кваліфікації, які виконують таку саму або схожу роботу в еквівалентних умовах, а також якщо ними виконується різна за змістом робота, але за об’єктивними критеріями (кваліфікацією, обсягом зусиль, відповідальністю, умовами праці) робота є рівноцінною);

рівних умов праці та організації робочого часу;

виявлення небезпек та оцінювання ризиків дискримінації за ознакою статі за участю працівників та їхніх представників;

включення положень про запобігання і протидію дискримінації за ознакою статі у документи, які визначають принципи та норми індивідуальної поведінки та корпоративної етики;

захисту працівників від випадків насильства за ознакою статі та сексуальних домагань, що виникають під час та у зв’язку зі здійсненням трудової діяльності (на робочому місці, у всіх приміщеннях за місцем роботи, під час службових відряджень, поїздок, соціально-культурних та інших заходів, під час комунікацій, пов’язаних із трудовою діяльністю, включно із тими, що забезпечуються інформаційно-комунікаційними технологіями), а також сприяння в наданні допомоги працівникам, які постраждали від домашнього насильства;

конфіденційності щодо осіб, які повідомляють або яких звинувачують у дискримінації за ознакою статі (за винятком випадків, коли законодавство вимагає розголошення інформації та / або коли розкриття обставин необхідне для захисту безпеки інших), та негайного реагування на такі випадки;

проведення навчальних, інформаційних та організаційних заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності працівників щодо запобігання дискримінації за ознакою статі, порядку подання звернень щодо дискримінації за ознакою статі, надання консультацій в усній або електронній формі (консультативна допомога може надаватись шляхом створення спеціалізованих платформ на офіційних веб-сайтах органів влади, організації телефонних „гарячих лінійˮ тощо);

створення та функціонування „електронної скриньки довіриˮ;

надання консультативної допомоги особі, яка вважає себе постраждалою від дискримінації за ознакою статі або свідком таких дій, без подання звернення на розгляд Комісії. У разі відсутності підстав вважати випадок дискримінацією – надання відповідальною особою допомоги у розв’язанні проблеми (без упереджень та на основі конфіденційності);

оцінювання стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, виявлення існуючих проблем, визначення шляхів скорочення гендерної нерівності, запобігання дискримінації за ознакою статі під час здійснення трудової діяльності шляхом проведення гендерних аудитів.

24. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін, зокрема, щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, здійснення заходів, спрямованих на запобігання, протидію та припинення дискримінації за ознакою статі під час здійснення трудової діяльності, проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в правоохоронних органах, служби цивільного захисту, а також заходів із відновлення порушених внаслідок дискримінації за ознакою статі прав.

25. Працівники зобов’язані невідкладно повідомляти відповідальну особу або безпосереднього керівника або у відповідних випадках керівника вищого рівня про факти дискримінації за ознакою статі, свідками яких вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб.

Додаток до Порядку

Документи