Про затвердження плану дій на 2026-2027 роки з реагування на виклики у зв’язку з можливим завершенням тимчасового захисту для громадян України на території Європейського Союзу

Якщо це насильне поврнення - то воно асоціюється з якимось концтабором, тільки зло, нічого доброго

Держава більше не гарантує безпеку, права і свободи громадян обмежені, а життю загрожує небезпека не тільки через війну, а й через чинну владу. Саме тому люди вимушені виїжджати з узурпованої держави. 1. Документи та консульські послуги (Найгостріша тема) Останнім часом держава вже робила спроби обмежити надання консульських послуг для певних категорій громадян за кордоном. Якщо План дій передбачає використання «паспортного чи документального тиску» як інструменту для повернення людей, це є грубим порушенням. Ризик: Обмеження у видачі закордонних паспортів, довідок чи свідоцтв за кордоном з метою змусити людей приїхати в Україну. Контраргумент: Позбавлення громадян доступу до документів за кордоном не поверне їх, а навпаки — зажене в нелегальне поле, змусить шукати інші види легалізації (наприклад, статус біженця, який блокує повернення в Україну на роки) або просити «сірі» документи у країн ЄС. Держава зобов'язана забезпечувати своїх громадян документами незалежно від місця їх перебування. 2. Права та свободи громадян Головна претензія до подібних планів — це зміщення акценту з «створення умов для добровільного повернення» на «координацію дій з ЄС щодо припинення захисту». Ризик: Втручання держави у право людини на вільний вибір місця проживання та безпеки. Якщо план дій підштовхує ЄС до швидшого закриття програм підтримки, це виглядає як «витискання» власних громадян у небезпечні умови. Контраргумент: Конституція України гарантує право на життя та безпеку. Доки триває війна, узурпація права вибору — повертатися чи ні — через адміністративні домовленості між Києвом та Брюсселем є неприпустимою. Повернення має бути виключно добровільним. 3. Виплати та соціальна підтримка Люди, які повертаються (особливо пенсіонери, особи з інвалідністю, одинокі матері), потребують негайної фінансової опори, оскільки вони починають життя з нуля. Ризик: План може містити декларативні заяви про «інтеграцію», але не мати під собою реального бюджетного фінансування. Наразі внутрішньо переміщені особи (ВПО) всередині України масово втрачають виплати через скорочення критеріїв допомоги. Контраргумент: Неможливо планувати повернення мільйонів людей із-за кордону, коли держава не здатна фінансово підтримати навіть тих ВПО, які вже перебувають в Україні. Без гарантованих «підйомних» виплат та збереження європейських соціальних стандартів для вразливих верств повернення призведе до злиднів. 4. Робота та працевлаштування Проєкт часто передбачає «заходи сприяння зайнятості», які на практиці виявляються лише пропозиціями низькооплачуваної або некваліфікованої праці. Ризик: Відсутність реальних робочих місць із гідною заробітною платою. Економіка України знекровлена, багато підприємств закрилися або працюють на мінімумі. Контраргумент: Пропонувати людям повернутися на ринок праці, де середня зарплата в регіонах не покриває навіть оренду житла — це шлях до економічного колапсу. Поки немає чітких податкових пільг для створення бізнесу репатріантами та програм перекваліфікації під реальні високі зарплати, цей пункт плану залишається суто «на папері».

Загалом добре, що буде така програма. Краще зробити повернення для бажаючих більш організованим. Вже зрозуміло, що найбільшими викликами будуть житло та робота. Якщо розглядати те, що може бути актуальним для мене, то це працевлаштування на кваліфікованій посаді в західній частині України (IT-департамент, офіс, документація, держслужба, координація проєктів ЄС, медичний асистент). Відповідний досвід та кваліфікація присутні. Є знання кількох іноземних мов та закінчений медичний коледж у Польщі. Думаю, схожі запити будуть дуже актуальними, бо знайти саме кваліфіковану роботу в ЄС дуже непросто, навіть маючи всі скіли.