Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 2025 р. №

Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268 “Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 35, ст. 1105; 2018 р., № 36, ст. 1267; 2019 р., № 44, ст. 1533; 2021 р., № 33, ст. 1929; 2023 р., № 57, ст. 3193; 2024 р., № 76, ст. 4448), зміни, що додаються.

2. Ця постанова набирає чинності з 6 липня 2025 року.

Прем’єр-міністр України Д. ШМИГАЛЬ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2025 р. №

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 268

1. Вступну частину постанови викласти в такій редакції:

“У зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, що призвела до тимчасової окупації частини території України та внаслідок якої гинуть, отримують поранення та зазнають різних видів насильства діти, та відповідно до частини шостої статті 301 Закону України “Про охорону дитинства” Кабінет Міністрів України постановляє:”.

2. У Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, затвердженому зазначеною постановою:

1) у пункті 2:

підпункт 1 викласти в такій редакції:

“1) фізичне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі - фізичне насильство), - отримання дитиною внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я.”;

підпункт 3 викласти в такій редакції:

“3) психологічне насильство, якого зазнала дитина внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (далі – психологічне насильство), – моральні та психологічні страждання (травми) дитини, які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, депортації, примусового переміщення, незаконного утримання, у тому числі в полоні, як наслідок залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном її батьків або одного з них – із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них – з числа осіб, визначених пунктом 3 Порядку надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 78, ст. 2605; 2024 р., № 37, ст. 2305).”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“Інші терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про охорону дитинства”.”;

2) пункт 3 викласти в такій редакції:

“3. Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття) (далі – особа з числа дітей), і в результаті:

1) отримали поранення, контузію, каліцтво, у тому числі такі, що спричинили смерть;

2) зазнали фізичного, сексуального насильства;

3) були викрадені, депортовані або примусово переміщені;

4) залучалися до участі у військових формуваннях;

5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

6) зазнали психологічного насильства;

7) її батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном;

8) були позбавлені батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту.”;

3) пункт 5 викласти в такій редакції:

“5. Статус надається органом опіки та піклування за місцем звернення або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.”;

4) пункт 6 викласти в такій редакції:

“6. Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування, або особа з числа дітей подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” і засвідчені в установленому порядку копії таких документів:

свідоцтва про народження дитини, або паспорт громадянина України, а у разі відсутності – єДокумент в мобільному додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта (у разі наявності), або іншого документа, що посвідчує особу дитини або особи з її числа;

документа, що посвідчує особу заявника: паспорт громадянина України, а у разі відсутності – єДокумент в мобільному додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта (у разі наявності), або тимчасове посвідчення громадянина України, або посвідку на постійне проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником.

Крім документів, визначених у абзацах першому - четвертому цього пункту, із урахуванням фактичних обставин, до заяви про надання статусу додаються:

1) за наявності обставин, визначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, копію таких документів:

виписки з медичної картки дитини або особи з її числа або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини або особи з її числа в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених МОЗ, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення воєнних дій, збройних конфліктів;

витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження у зв’язку з отриманням тілесних ушкоджень у зоні бойових дій (за наявності);

свідоцтва про смерть (або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті) (за наявності обставин, що спричинили смерть);

лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о) або фельдшерської довідки про смерть (форма № 106-1/о) з довідкою про причину смерті (за наявності обставин, що спричинили смерть);

судового рішення про встановлення факту смерті або рішення про оголошення особи померлою (у разі якщо реєстрація смерті здійснювалася органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду) (за наявності обставин, що спричинили смерть);

інших документів, що підтверджують загибель внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за наявності обставин, що спричинили смерть);

2) за наявності обставин, визначених у підпункті 2 пункту 3 цього Порядку, копію таких документів:

заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;

витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;

висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів;

3) за наявності обставин, визначених у підпункті 3 пункту 3 цього Порядку, копію таких документів:

заяви про вчинення щодо дитини або особи з її числа кримінального правопорушення, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;

рішення суду про встановлення факту викрадення дитини або особи з її числа (за наявності);

витягу з Реєстру відомостей щодо дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України (за наявності);

4) за наявності обставин, визначених у підпункті 4 пункту 3 цього Порядку, копію таких документів:

витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про залучення дитини або особи з її числа до незаконних збройних формувань (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;

рішення суду або органу досудового розслідування про залучення дитини або особи з її числа до незаконних збройних формувань;

5) за наявності обставин, визначених у підпункті 5 пункту 3 цього Порядку, копію таких документів:

заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;

витягу з гуманітарного списку звільнених або тих, які перебувають у полоні;

6) за наявності обставин, визначених у підпункті 6 пункту 3 цього Порядку, копію одного або декількох із таких документів:

висновку психолога, психотерапевта або лікаря-психіатра, підготовлений за результатами індивідуального психологічного або психіатричного обстеження дитини відповідно до вимог законодавства;

висновку судово-психологічної або комплексної психолого-психіатричної експертизи, проведеної відповідно до Кримінального процесуального кодексу України або за рішенням суду, що встановлює наявність у дитини ознак психологічної травми внаслідок пережитих подій під час воєнних дій або збройного конфлікту;

висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром надання соціальних послуг за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг;

посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”, якщо дитина отримала статус відповідно до Порядку надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 78, ст. 2605; 2024 р., № 37, ст. 2305);

свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, у разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.

7) за наявності обставин, визначених у підпунктах 7 та 8 пункту 3 цього Порядку, копію одного або декількох із таких документів:

свідоцтва про смерть (або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті);

лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о) або фельдшерської довідки про смерть (форма № 106-1/о) з довідкою про причину смерті;

інших документів, що підтверджують загибель внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за наявності);

документи, що підтверджують факт родинних відносин (у разі смерті (загибелі) або зникнення безвісти батьків дитини (одного із батьків);

документи, що підтверджують встановлення опіки/піклування та призначення опікуна/піклувальника над дитиною (у разі смерті (загибелі) або зникнення безвісти опікуна, піклувальника, іншого законного представника;

витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування дитини з зазначенням підстави, яка спричинила тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

рішення суду про позбавлення батьківських прав (за наявності обставин внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту);

акту органу опіки та піклування про відібрання дитини (за наявності обставин внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту);

інших документів, що підтверджують втрату піклування (в тому числі тимчасове, через смерть, зникнення, госпіталізацію батьків/інших законних представників).”;

5) пункт 8 викласти в такій редакції:

“8. У разі відсутності документів, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 6 цього Порядку, Державна служба у справах дітей не пізніше ніж через п’ять робочих днів із дати надходження письмового запиту від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування або особи з її числа, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або керівника служби у справах дітей надає про таку дитину інформацію, що міститься в банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.”;

6) пункт 11 після слова “дитину” доповнити словами “(або особу з її числа)”;

7) доповнити Порядок новим пунктом 13 такого змісту:

“13. Складання висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах центром надання соціальних послуг з метою підтвердження обставин, визначених у підпункті 6 пункту 3 цього Порядку, (та за відсутності інших складних життєвих обставин або ризику потрапляння у складні життєві обставини дитини/сім’ї) не є підставою для взяття такої дитини на облік як такої, яка перебуває у складних життєвих обставинах.”.