Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання базової соціальної допомоги

Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання базової соціальної допомоги

_____________________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. Розділ VІІ „Прикінцеві положення” Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21–22, ст. 135) доповнити пунктом 22 такого змісту:

„22. Установити, що тимчасова державна допомога, передбачена частинами восьмою – десятою статті 181 цього Кодексу, надається до

1 січня 2026 року, а з 1 січня 2026 року забезпечується базовою соціальною допомогою відповідно до Закону України „Про базову соціальну допомогу”.”.

2. Підпункт 6 пункту „б” статті 32 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р.,

№ 24, ст. 170 із наступними змінами) викласти в такій редакції:

„6) забезпечення безоплатними підручниками здобувачів загальної середньої освіти, які навчаються в державних і комунальних закладах освіти, із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю

I–III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей з малозабезпечених сімей, створення умов для самоосвіти;”.

3. В абзаці сьомому статті 22 Закону України „Про професійну (професійно-технічну) освіту” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 32, ст. 215 із наступними змінами) слова „дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” замінити словами “дітей із малозабезпечених сімей”.

4. У Законі України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р.,

№ 35, ст. 290 із наступними змінами):

1) назву Закону викласти в такій редакції:

„Про базову соціальну допомогу”;

2) статті 1-6 викласти в такій редакції:

„Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

базова величина – величина, що застосовується для розрахунку розміру базової соціальної допомоги та затверджується законом про Державний бюджет України на відповідний рік виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету. Розмір базової величини не може бути нижче розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

базова величина для сім’ї – величина, що визначається як сума базових величин для кожної особи, яка входить до складу сім’ї;

базова соціальна допомога – щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченій сім’ї у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї та майнового стану членів сім’ї;

сім’я – особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Одинока особа також вважається сім’єю та має права члена сім’ї. До складу сім’ї включаються чоловік, дружина; діти, у тому числі тимчасово влаштовані в сім’ю діти, які залишилися без батьківського піклування віком до 18 років, а також повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема в період між завершенням здобуття певного рівня освіти та зарахуванням для здобуття іншого рівня освіти за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) і не мають власних сімей, – до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, незалежно від їх фактичного та/або задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування); неодружені повнолітні діти, які визнані особами з інвалідністю з дитинства I і II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом із батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом із ними; особа, яка проживає разом із одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю та не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; які перебувають у полоні держави-агресора та позбавлені особистої свободи (затримані, взяті у заручники) органами влади держави-агресора (її окупаційними адміністраціями та збройними формуваннями), що підтверджується відомостями та/або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб’єктами державної реєстрації, підприємствами, установами та організаціями в порядку та випадках, визначених законодавством, або вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду, або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або перебувають за кордоном;

малозабезпечена сім’я – сім’я, яка має низький середньомісячний сукупний дохід, що є недостатнім для задоволення базових потреб. Критерії віднесення сімей до малозабезпечених визначаються Кабінетом Міністрів України;

непрацююча працездатна особа – особа працездатного віку з числа членів сім’ї, яка за станом здоров’я здатна до активної праці і не працює, не проходить військову службу, не займається підприємницькою діяльністю чи професійною незалежною діяльністю, не здобуває освіту за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти або не навчається на курсах професійного навчання за денною формою;

середньомісячний сукупний дохід сім’ї – обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, грошове забезпечення осіб, які беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також інші доходи, визначені Кабінетом Міністрів України.

Стаття 2. Законодавство про базову соціальну допомогу

Законодавство про базову соціальну допомогу складається з цього Закону, Закону України „Про адміністративну процедуру” та інших актів законодавства України.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям регулюються Законом України „Про адміністративну процедуру” з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Стаття 3. Право на базову соціальну допомогу

Право на базову соціальну допомогу мають сім’ї, які постійно проживають на території України, а також інші сім’ї, зокрема іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, яких визнано біженцями в Україні або особами, які потребують додаткового захисту, та які мають середньомісячний сукупний дохід нижчий ніж розмір базової величини для сім’ї, та з урахуванням критеріїв оцінки

фінансово-майнового стану сім’ї, який визначається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Громадяни Республіки Польща, які перебувають на території України на законних підставах, із урахуванням положень Закону України „Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України” мають право на базову соціальну допомогу нарівні із громадянами України на умовах, передбачених цим Законом.

Стаття 4. Органи, що призначають і здійснюють виплату базової соціальної допомоги

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати базової соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги, згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Базова соціальна допомоги призначається і виплачується органом, що призначає та здійснює виплату базової соціальної допомоги, визначеним Кабінетом Міністрів України (далі – орган, що призначає та здійснює виплату базової соціальної допомоги).

Стаття 5. Розмір базової соціальної допомоги та базової величини для сім’ї

Розмір базової соціальної допомоги визначається як різниця між сукупним розміром базової величини для сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї.

Розмір базової величини для сім’ї визначається на рівні 100 відсотків такої базової величини для першого члена сім’ї (уповноваженого представника сім’ї) та 70 відсотків такої базової величини – для кожного наступного члена сім’ї.

Для кожної дитини віком до 18 років та особи з інвалідністю I або

II групи розмір базової величини визначається на рівні 100 відсотків такої базової величини.

Для осіб, які набули право на пенсію за віком або які досягли віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набули права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею, розмір базової величини визначається / встановлюється пропорційно страховому стажу у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Для сімей, які складаються лише з осіб, зазначених у частині четвертій цієї статті, не застосовується умова, визначена частиною третьою цієї статті. Якщо в такій сім’ї виховується дитина, для неї застосовується розмір базової величини на рівні 100 відсотків такої базової величини.

Базова соціальна допомога, яка призначена на сім’ю, може виплачуватися рівними частинами (з округленням до найближчого цілого числа, більшого за розрахункове) на кожну повнолітню особу із числа членів сім’ї за спільним бажанням усіх таких осіб, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Строки призначення базової соціальної допомоги

Базова соціальна допомога призначається з місяця звернення на шість місяців в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.”;

3) статті 8 і 9 викласти в такій редакції:

„Стаття 8. Перерахунок розміру базової соціальної допомоги

Розмір призначеної базової соціальної допомоги перераховується / виплата допомоги припиняється за заявою уповноваженого представника сім’ї в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі затвердження нового розміру базової величини розмір призначеної допомоги перераховується автоматично без звернення уповноваженого представника сім’ї з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, відповідності критеріям оцінки фінансово-майнового стану сім’ї, а також змін, які впливають на право та розмір базової соціальної допомоги, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.”;

Стаття 9. Заходи щодо сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї

З метою сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї може надаватися фінансова підтримки у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.”;

4) у назві статті 10 слова „державної соціальної” замінити словами „базової соціальної”.

5) статтю 11 викласти в такій редакції:

„Стаття 11. Фінансування базової соціальної допомоги

Виплата базової соціальної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.”;

6) у статті 13:

у назві і тексті статті слова „державної соціальної” замінити словами „базової соціальної”;

частину другу викласти в такій редакції:

„Під час надання базової соціальної допомоги проводиться перевірка фінансово-майнового стану членів сім’ї в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами такої перевірки здійснюється продовження / перерахунок / припинення виплати базової соціальної допомоги.”;

7) у назві і тексті статті 14 слова „державну соціальну допомогу”, „державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” замінити словами „базову соціальну допомогу”.

5. У Законі України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102 із наступними змінами):

1) у статті 5:

у частині першій слова „органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника)” замінити словами „органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, визначеним Кабінетом Міністрів України”;

у частині четвертій слова „органами соціального захисту населення за місцем проживання або перебування отримувача на підставі його особистої письмової заяви” замінити словами „на підставі особистої письмової заяви отримувача органом, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, визначеним Кабінетом Міністрів України”;

2) у частині четвертій статті 6 слова „до органів соціального захисту населення за місцем його проживання або перебування” замінити словами „до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, визначеного Кабінетом Міністрів України”;

3) у статті 11:

у частині другій слова „до органу праці та соціального захисту населення” замінити словами „до органу, що призначає та здійснює виплату такої допомоги”;

у частині шостій слова „Орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина,” замінити словами „Орган, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми”;

4) у статті 186:

в абзаці першому частини першої та у частині другій слова „до органу соціального захисту населення” замінити словами „до органу, що призначає та здійснює виплату такої допомоги”;

в абзаці першому частини третьої слова „органу соціального захисту населення, який призначив допомогу” замінити словами „органу, що призначає та здійснює виплату такої допомоги”;

5) розділ VIII „Прикінцеві положення” доповнити пунктом 13 такого змісту:

„13. Установити, що державна допомога, передбачена статтею 181 цього Закону:

надається до 1 січня 2026 року, а з 1 січня 2026 року забезпечується базовою соціальною допомогою відповідно до Закону України „Про базову соціальну допомогу”;

державна допомога, призначена до 1 січня 2026 року, може виплачуватися в раніше призначеному розмірі до закінчення строку її призначення, але не більше ніж шість місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У таких випадках базова соціальна допомога призначається після припинення виплати раніше призначеної державної допомоги. У разі призначення базової соціальної допомоги розмір раніше призначеної державної допомоги не включається до сукупного доходу сім’ї під час розрахунку розміру базової соціальної допомоги.”.

6. У Законі України „Про охорону дитинства” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами):

1) абзац п’ятий частини третьої статті 5 викласти в такій редакції:

„організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів

1–4 класів закладів загальної середньої освіти із малозабезпечених сімей;”;

2) у статті 19:

частину п’яту викласти в такій редакції:

„Здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти державних і комунальних закладів професійної (професійно-технічної) освіти із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави. Порядок забезпечення здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти державних і комунальних закладів професійної (професійно-технічної) освіти стипендією, порядок організації харчування здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти державних і комунальних закладів професійної (професійно-технічної) освіти із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I–III групи та дітей із малозабезпечених сімей затверджуються Кабінетом Міністрів України.”.

7. В абзаці четвертому частини п’ятої статті 35 Закону України „Про дошкільну освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 49,

ст. 259 із наступними змінами) слова „дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” замінити словами „дітей із малозабезпечених сімей”.

8. У другому реченні абзацу другого частини третьої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49–51, ст. 376 із наступними змінами) слова „Законом України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” замінити словами „Законом України „Про базову соціальну допомогу”.

9. У Законі України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 33–34, ст. 404 із наступними змінами):

1) статтю 1 викласти в такій редакції:

„Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю – щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;

особа, яка не має права на пенсію – дитина померлого годувальника (зокрема народжена до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника), який на день смерті не мав страхового стажу, необхідного для призначення пенсії для особи з інвалідністю III групи (далі – дитина померлого годувальника), та не має права на пенсію відповідно до закону;

одинока особа – особа, яка не має працездатних родичів, зобов'язаних за законом її утримувати.”;

2) у частині першій статті 2 слова і цифру „або досягли віку, встановленого статтею 1 цього Закону, і не мають права на пенсію, або є особами з інвалідністю” замінити словами і цифрою „і не мають права на пенсію або є особами з інвалідністю І групи”;

3) пункт 1 частини першої статті 4 викласти в такій редакції:

„1) є дитиною померлого годувальника та не має права отримувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону або яка визнана особою з інвалідністю в установленому порядку;”;

4) у статті 5:

друге речення частини першої викласти в такій редакції:

„Якщо звернення за допомогою відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, допомога призначається з дня визнання особи особою з інвалідністю І групи.”;

абзац другий частини другої виключити;

5) у статті 6:

в абзаці другому слова „ , жінкам, яким присвоєно звання

„Мати-героїня” виключити;

абзаци третій – шостий виключити;

6) статтю 18 „Прикінцеві положення” доповнити пунктом 42 такого змісту:

„42. Установити, що державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, передбачена цим Законом, з

1 січня 2026 року розраховується відповідно до Закону України „Про базову соціальну допомогу”.”.

10. Пункт 9 частини першої статті 14 Закону України „Про зайнятість населення” (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243;

2020 р., № 40, ст. 316) викласти в такій редакції:

„9) непрацюючі працездатні особи із малозабезпечених сімей;”.

11. В абзаці другому частини третьої статті 56 Закону України „Про освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38–39, ст. 380;

2020 р., № 98, ст. 3183) слова „дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям” замінити словами „дітей із малозабезпечених сімей”.

12. Підпункт 3 частини другої статті 57 Закону України „Про фахову передвищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 30,

ст. 119) викласти в такій редакції:

„3) дітей із малозабезпечених сімей;”.

ІІ. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2026 року.

2. Установити, що з 1 січня 2026 року призначена раніше державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям, допомога на дітей одиноким матерям, тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме виплачуються в раніше призначеному розмірі до закінчення строку їх призначення, але не довше ніж шість місяців, а допомога на дітей, які виховуються в багатодітних сім’ях, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю – не довше ніж один рік у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова

Верховної Ради України