Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
Ю. СВИРИДЕНКО
“ ˮ 2025 р.
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13–17, ст. 112 із наступними змінами) такі зміни:
1. У пункті 1.3 статті 1 слова “, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску” виключити.
2. У пункті 3.3 статті 3 слова “, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)” та слова “, законодавством про збір та ведення обліку єдиного внеску” виключити.
3. У підпункті 14.1.1¹ пункту 14.1 статті 14 слова “, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)” та слова “і платників єдиного внеску” виключити.
4. У пункті 19¹.1 статті 19¹:
1) у підпункті 19¹.1.2 слова “та платниками єдиного внеску” виключити;
2) у підпункті 19¹.1.7 слова “, платників єдиного внеску” виключити;
3) у підпункті 19¹.1.8 слова “та платників єдиного внеску” виключити;
4) у підпункті 19¹.1.10 слова “та єдиного внеску” виключити;
5) у підпункті 19¹.1.22 слова “недоїмки із сплати єдиного внеску та” замінити словами “заборгованості з”;
6) у підпункті 19¹.1.24 слова “, недоїмки із сплати єдиного внеску” виключити;
7) у підпункті 19¹.1.31 слова “, законодавства з питань сплати єдиного внеску” виключити;
8) у підпункті 19¹.1.48 слова “та сплати єдиного внеску” виключити;
9) у підпункті 19¹.1.49 слова “та сплати єдиного внеску” виключити;
5. У пункті 19².1 статті 19²:
1) у підпункті 19².1.3 слова “, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” виключити;
2) у підпункті 19².1.4 слова “, законодавства з питань сплати єдиного внеску” виключити.
6. У підпункті 19³.1.2 пункту 19³.1 статті 19³ слова “та платників єдиного внеску” виключити.
7. У статті 20:
1) у пункті 20.1:
у підпункті 20.1.7 слова “, платників єдиного внеску” виключити;
у підпункті 20.1.8 слова “та платників єдиного внеску” виключити;
у підпункті 20.1.19 слова “стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску;” виключити;
у підпункті 20.1.23 слова “та реєстру страхувальників” виключити, слова “фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування” замінити словами “Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття”;
доповнити підпунктом 20.1.51 такого змісту:
“20.1.51. отримувати відомості, в тому числі персональні дані з Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для цілей оподаткування.”;
2) в абзацах першому і другому пункту 20.4 слова “, законодавством з питань сплати єдиного внеску” виключити.
8. У абзаці третьому пункту 211.1 статті 211 слова “, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” виключити.
9. У статті 35¹:
1) в абзаці першому пункту 35¹.1 слова “, єдиного внеску” виключити;
2) в абзацах першому та другому пункту 35¹.3 слова “, єдиного внеску” виключити;
3) у пункті 35¹.5:
абзац четвертий виключити.
в абзаці сьомому слова “, звіти з єдиного внеску”, “(зобов’язань з єдиного внеску)”, “, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” виключити;
4) абзаци другий – восьмий пункту 351.6 замінити абзацами другим – сьомим такого змісту:
“у першу чергу – податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення, з урахуванням положень пункту 131.2 статті 131 цього Кодексу;
у другу чергу – грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;
у третю чергу – визначені платником податку (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача;
у четверту чергу – грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
у п’яту чергу – грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;
у шосту чергу – інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження платіжних інструкцій на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі платіжні інструкції містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.”;
5) в абзаці третьому пункту 35¹.7 слова “, звіті з єдиного внеску”, “, звіту з єдиного внеску” виключити;
6) в абзаці першому пункту 35¹.8 слова “(зобов’язань з єдиного внеску)” виключити.
10. У статті 41:
1) у підпункті 41.1.1 пункту 41.1 слова “, законодавства з питань сплати єдиного внеску” виключити;
2) у пункті 41.4 слова “та недоїмки зі сплати єдиного внеску” виключити.
11. В абзаці другому пункту 421.2 статті 421 слова “, єдиного внеску” виключити.
12. В абзаці першому пункту 46.1 статті 46 слова “, а також суми нарахованого єдиного внеску” виключити.
13. У статті 51:
1) у назві статті слова “, а також суми нарахованого єдиного внеску” виключити;
2) у пункті 51.1 слова “, платники єдиного внеску”, “та платників єдиного внеску”, “, а також сум нарахованого єдиного внеску” виключити.
14. У підпункті 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 слова “та платників єдиного внеску” виключити.
15. У абзаці шостому 4 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 слова “та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” виключити.
16. У пункті 77.3 статті 77 слова “та єдиного внеску” виключити.
17. У абзаці першому підпункту 170.141.5 пункту 170.141 статті 170 слова “, а також сум нарахованого єдиного внеску” виключити.
18. У статті 176:
1) у назві статті слова “та зобов’язань з єдиного внеску” виключити;
2) у пункті 176.2:
в абзаці першому слова “, та платники єдиного внеску” виключити;
у підпункті “б” слова “, а також сум нарахованого єдиного внеску” та слова “, платником єдиного внеску” виключити.
19. В абзаці першому пункту 177.11 статті 177 слова “, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону” виключити.
20. У пункті 178.7 статті 178 слова “, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону” виключити.
21. У статті 296:
1) в абзаці першому пункту 296.2 слова “, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників” виключити;
2) абзац другий пункту 296.3 виключити.
22. Абзац другий пункту 17 підрозділу 1 “Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб” розділу ХХ “Перехідні положення” доповнити словами “, пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
ІІ. Прикінцеві та перехідні положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2026 року.
2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) у Кодексі законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
частину четверту статті 24 викласти в такій редакції:
“Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В цілях податкового контролю, звірки даних інформація, що міститься в повідомленні надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у порядку та в обсязі, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.”;
частину другу статті 1733 доповнити реченням такого змісту:
“В цілях податкового контролю, звірки даних інформація, що міститься в повідомленні надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у порядку та обсязі, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.”;
2) в Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121 із наступними змінами):
статтю 8 викласти в такій редакції:
“Стаття 8. Посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування
Посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - посвідчення застрахованої особи) - документ, що посвідчує статус особи як застрахованої для всіх видів державного соціального страхування та містить інформацію про унікальний номер персональної електронної облікової картки особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – реєстр застрахованих осіб).
Посвідчення застрахованої особи забезпечує можливість доступу особи до даних її персональної електронної облікової картки особи в реєстрі застрахованих осіб.
Посвідчення застрахованої особи формується в порядку та за формою, визначеними правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сформовані та видані до набрання чинності Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняˮ, залишаються чинними на всій території України.”;
у частині другій статті 14 слова “здійснюють податкові органи та Пенсійний фонд України в межах компетенції, визначеної законом” замінити словами “здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до законодавства”;
3) у Законі України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (Відомості Верховної Ради України, 2000 p., № 22, ст. 171 із наступними змінами):
частину третю статті 4 виключити;
у частині першій статті 20:
в абзаці першому слова “з іншими страховими фондами, що здійснюють загальнообов’язкове державне соціальне страхування,” замінити словами “з Пенсійним фондом України”;
абзац другий після слів “податковими органами,” доповнити словами “органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
у абзаці першому частини п’ятої статті 23 слова “Єдиного державного реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України” замінити словами “реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування”;
4) у Законі України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 2, ст. 17 із наступними змінами):
пункт 1 частини першої статті 1 після слів “в органах державної статистики,” доповнити словами “органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
у статті 13:
абзац третій частини другої викласти в такій редакції:
“центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, – відомостей про проведення такої реєстраційної дії;”;
в частині четвертій слова “Пенсійного фонду України” замінити словами “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
у частині шостій:
абзаци четвертий та п’ятий виключити;
в абзацах сьомому та восьмому слова “та відсутність (наявність) заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” виключити;
частину сьому викласти у такій редакції:
“7. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру таких відомостей:
дата взяття на облік як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – у день отримання відомостей про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця, скасування державної реєстрації їх припинення;
про відсутність (наявність) заборгованості із сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, пенсійне страхування та до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів – у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації;
про відсутність (наявність) заборгованості із сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, пенсійне страхування та до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів – протягом 30 календарних днів з дати отримання відомостей про проведення реєстраційної дії щодо початку проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.”;
частину другу статті 18 виключити;
пункти 2 та 3 частини сьомої статті 25 викласти у такій редакції:
“2) державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації - не пізніше наступного робочого дня після отримання відомостей:
про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів;
про відсутність (наявність) заборгованості із сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, пенсійне страхування та до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів;
про відсутність нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи - емітента;
про відсутність нескасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства.
У разі неодержання від державних органів відомостей, зазначених у цій частині, у порядку та строки, визначені цим Законом, та неодержання від органів державної податкової служби відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів, від органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про наявність заборгованості із сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, пенсійне страхування та до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її ліквідації проводиться за принципом мовчазної згоди із зазначенням органів державної влади, від яких відповідні відомості не надійшли;
3) проведення реєстраційної дії щодо зупинення проведення спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру - не пізніше наступного робочого дня з дати отримання відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів, або наявність заборгованості із сплати страхових коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, пенсійне страхування та до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, або наявність нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи - емітента, або наявність не скасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства;”;
доповнити статтею 27¹ у такій редакції:
“Стаття 27¹. Статус фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані до набрання чинності цим Законом
1. Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані до 1 липня 2004 року та відомості щодо яких включені до Єдиного державного реєстру, мають статус фізичних осіб – підприємців з дати державної реєстрації, внесеної до Єдиного державного реєстру під час державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу – підприємця.
2. Підприємницька діяльність фізичних осіб – підприємців, які були зареєстровані до 1 липня 2004 року та стосовно яких на дату набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” не проведено або скасовано державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру, вважається припиненою та такі особи підлягають зняттю з обліку в органах державної статистики, податкових органах, органах Пенсійного фонду України.
У разі державної реєстрації підприємницької діяльності таких фізичних осіб, згідно з цим Законом, така реєстрація вважається повторною (новою).”;
у абзаці дев’ятому пункту 11 частини першої статті 28 слова “до Пенсійного фонду України та” замінити словами “на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку, пенсійне страхування та до ”;
5) у Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхуванняˮ (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 49–51, ст. 376 із наступними змінами):
у пункті 1 частини першої та пункті 1 частини другої статті 16 слова “свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” замінити словами “посвідчення застрахованої особи”;
у частині першій статті 21:
абзац шостий викласти у такій редакції:
“Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;”;
абзац восьмий викласти у такій редакції:
“територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;”;
після абзацу дев’ятого доповнити абзацом такого змісту:
“податкових органів;”;
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий – чотирнадцятий вважати відповідно абзацами десятим – п’ятнадцятим.
у частині першій статті 58 після слів “Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” доповнити словами “, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законом України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”;
у розділі XV “Прикінцеві положенняˮ:
абзац третій пункту 12 викласти у такій редакції
“Пенсійний фонд функціонує як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу), Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняˮ (в частині реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у відповідній сфері) та Положення про Пенсійний фонд України;ˮ;
доповнити пунктом такого змісту:
“149. Несплачені суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підлягають стягненню на підставі вимоги про їх сплату, що є виконавчим документом. Порядок надсилання вимоги через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду та її узгодження у разі незгоди з розрахунком суми, що підлягає відшкодуванню, визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.”;
6) частину другу статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами) після слів “державного нагляду на ринках фінансових послуг,” доповнити словами “контролю нарахування та сплати єдиного внеску/страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, використання коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, профілактичної роботи та охорони праці, стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань,”;
7) у Законі України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2–3, ст.11 із наступними змінами):
частину першу статті 1 викласти у такій редакції:
“1) адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – діяльність пов’язана із забезпеченням ведення збору та обліку, контролем за повнотою та своєчасністю нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосуванням заходів впливу та стягнення, визначених цим Законом, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та його територіальними органами у порядку, встановленому цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами;
2) Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб;
3) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
4) застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
5) максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;
6) мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
7) недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску у випадках, передбачених цим Законом;
8) посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - посвідчення застрахованої особи) - документ, що посвідчує статус особи як застрахованої для всіх видів державного соціального страхування, містить інформацію про унікальний номер персональної електронної облікової картки особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування і забезпечує можливість доступу особи до даних про неї;
9) страхові кошти - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону;
10) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок;
101) тяжко хвора дитина, якій не встановлено інвалідність, - дитина, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, дитина, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність;
11) учасники накопичувальної системи пенсійного страхування - фізичні особи, які сплачують/за яких сплачуються страхові внески до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
12) основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі;
13) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальні органи – орган, уповноважений відповідно до цього Закону здійснювати адміністрування єдиного внеску, вести Державний реєстр і виконувати інші функції, передбачені законом;”;
у частині другій статті 2:
абзац перший викласти у такій редакції:
“2. Виключно цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами визначаються:”;
в абзаці сьомому слова “загальнообов’язкового державного соціального страхування” виключити;
абзац восьмий після слів “державного нагляду” доповнити словами “та контролю”;
у статті 5:
у частині першій:
абзаци перший та другий викласти у такій редакції:
“1. Облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 51, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (далі – учасниками накопичувальної пенсійної системи), – з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 51, 15 та 16 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.”;
в абзаці восьмому слова “податкового органу” замінити словами “територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
в абзаці дев’ятому слова “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,” замінити словами “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
в абзаці одинадцятому слова “податковими органами” замінити словами “територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
абзац дванадцятий викласти у такій редакції:
“Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, повідомляє Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення.”;
в абзаці тринадцятому слова “податковому органі” замінити словами “територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
частину другу виключити;
у частині третій слова “центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення,”;
частину п’яту виключити;
у статті 6:
у частині першій:
у пунктах 1 та 3 слова “податкових органів та Пенсійного фонду” замінити словами “територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ”;
пункт 2 виключити;
у пункті 4 слова “податкових органів та Пенсійного фонду” замінити словами “територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ”;
у частині другій:
у пункті 1 слова “податкового органу” замінити словами “територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”, слово “основним” виключити;
пункти 3 та 4 викласти у такій редакції:
“3) допускати посадових осіб територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а також до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, та документів для призначення пенсій за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;
4) подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску у строки та в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску;”;
у пункті 5 слова “податкового органу” замінити словами “територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ”;
пункти 7–10 виключити;
у пункті 11 слова “податковому органі” замінити словами “територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ”;
у статті 8:
у частині другій слова “системи оподаткування” замінити словами “податкової системи України”;
частину четверту викласти у такій редакції:
“4. Порядок нарахування, обчислення, сплати, а також адміністрування єдиного внеску визначається цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.”;
абзац перший частини двадцять восьмої викласти у такій редакції:
“28. У разі необхідності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та/або центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подає узгоджені зі сторонами соціального діалогу зміни розміру єдиного внеску для внесення їх на розгляд Верховної Ради України та пропорції розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування для їх затвердження Кабінетом Міністрів України.”;
у статті 9:
частину другу доповнити абзацом другим такого змісту:
“Порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах соціального захисту населення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.”;
частину третю викласти у такій редакції:
“3. Обчислення єдиного внеску територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.”;
у частині п’ятій:
в абзаці першому слова “податкових органів” замінити словами “територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ”, слова “або на єдиний рахунок” виключити;
в абзаці другому слова “податкового органу” замінити словами “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”, слова “, або на єдиний рахунок” виключити;
абзац третій викласти у такій редакції:
“Кошти єдиного внеску, що надійшли в іноземній валюті, після її продажу за курсом продажу безготівкової іноземної валюти за гривні та утримання уповноваженим банком комісійної винагороди за здійснення операції з продажу іноземної валюти зараховуються на рахунок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, відкритий в уповноваженому банку України.”;
абзац четвертий викласти у такій редакції:
“Облік єдиного внеску, сплаченого в іноземній валюті, та внесення відомостей до Державного реєстру здійснюються у гривнях центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на підставі копій платіжних документів, що підтверджують їх надходження.”;
доповнити абзацом п’ятим у такій редакції:
“Порядок ведення обліку платежів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.”;
у частині шостій:
в абзаці першому слова “відповідному податковому органу” замінити словами “центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.”;
абзац другий викласти у такій редакції:
“Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття”;
в абзаці третьому слова “Розрахункове обслуговування податкового органу” замінити словами “Обслуговування рахунків центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та його територіальних органів”;
у частині сьомій слова “, або на єдиний рахунок” та слова “, або не використовують єдиний рахунок” виключити;
у частині восьмій:
у другому реченні абзацу другого слова “податковим органом” замінити словами “територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
абзац третій викласти у такій редакції:
“Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 цього Закону, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, до 20 числа місяця, що настає за місяцем, за який сплачується єдиний внесок.”;
в абзаці п’ятому слова “до податкового органу” замінити словами “про нарахування єдиного внеску”, цифри і слово “4 і 5” замінити цифрами і словом “4, 5 та 5¹”;
у частині десятій:
у пункті 1 слова “податкового органу або на єдиний рахунок” замінити словами “територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
у пункті 3 слова “податкових органів” замінити словами “ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
частину одинадцяту доповнити абзацом такого змісту:
“На вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску оприлюднюється інформація про платників єдиного внеску, які мають недоїмку зі сплати єдиного внеску із зазначенням сум недоїмки.”;
абзац перший частини тринадцятої викласти у такій редакції:
“13. Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.”;
у частині чотирнадцятій слова “податковим органом” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
у статті 10:
частину третю викласти у такій редакції:
“3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.”;
у абзаці першому частини сьомої слова “Податковий орган” замінити словами “Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
у частині восьмій:
у абзаці третьому пункту 1 слова “територіальним податковим органом” замінити словами “територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
абзац перший пункту 2 викласти в такій редакції:
“територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску у разі”;
у частині дев’ятій:
в абзаці першому слова “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
в абзаці третьому слова “податкових органах” замінити словами “територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
у статті 11:
частину першу викласти у такій редакції:
“1. Страхові кошти, акумульовані на централізованих рахунках центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, автоматично перераховуються не пізніше наступного операційного дня після їх зарахування на централізовані рахунки Пенсійного фонду (для цілей загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, а також для цілей загальнообов’язкового державного пенсійного страхування), Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на рахунки Накопичувального пенсійного фонду (далі – Накопичувальний фонд), а у випадках, передбачених законом, – недержавних пенсійних фондів відповідно до визначених законом пропорцій.
Обмін інформацією щодо перерахованих на рахунки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття страхових коштів здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.”;
у частині другій:
в абзаці першому слова “податкових органів” замінити словами “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ”;
пункт 1 викласти у такій редакції:
“1) перерахування на рахунки Пенсійного фонду (для цілей загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, а також для цілей загальнообов’язкового державного пенсійного страхування), Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;”;
назву розділу ІV викласти у такій редакції:
“Розділ IV Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, щодо збору та обліку єдиного внеску”;
статтю 12 викласти у такій редакції:
“Стаття 12. Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальних органів
1. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальних органів є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальні органи відповідно до покладених на нього завдань:
1) аналізує та спільно з Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття прогнозує надходження коштів від сплати єдиного внеску;
2) забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску;
3) здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску;
4) встановлює форми, строки і порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, приймає інші нормативно-правові акти;
5) формує та веде реєстр страхувальників та реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру відповідно до цього Закону;
6) взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
7) узагальнює практику застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску і подає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення пропозиції щодо його вдосконалення;
8) надає роз’яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;
9) укладає з розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) договори про добровільну участь працюючих у них громадян України;
10) здійснює інші функції, передбачені законодавством.”;
статтю 12¹ виключити;
статтю 13 викласти у такій редакції:
“Стаття 13. Права центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальних органів
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та його територіальні органи мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб – підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску, а також інші відомості, необхідні для виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та його територіальними органами функцій, передбачених цим Законом;
2) проводити не частіше ніж один раз на календарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, – позапланову перевірку на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб – підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки.
Планові перевірки проводяться із застосуванням ризик-орієнтованих підходів.
Планові та позапланові перевірки проводяться територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за місцезнаходженням платника єдиного внеску, а в разі відсутності у платника єдиного внеску приміщення така перевірка може бути проведена в приміщенні територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.
До передбачених цим пунктом перевірок не може бути застосовано мораторій на їх проведення чи обмеження.
Планові та позапланові перевірки проводяться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також від фізичних осіб – підприємців усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;
4) витребувати у підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичних осіб – підприємців копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується єдиний внесок;
5) ініціювати застосування до платників єдиного внеску судових процедур банкрутства;
6) застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом;
7) стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску;
8) у разі виявлення за результатами перевірки поданих страхувальником недостовірних відомостей про застрахованих осіб надсилати вимоги щодо усунення цих порушень, у разі їх невиконання у місячний строк – вносити відповідні зміни до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
9) у разі виявлення за результатами аналізу даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру недостовірних відомостей про застрахованих осіб вимагати від платників єдиного внеску інформацію про ці відомості та усунення порушень. Порядок надсилання та узгодження вимог про усунення порушень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
10) притягувати до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушеннях законодавства про збір та облік єдиного внеску;
11) порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску;
12) у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів;
13) отримувати інформацію щодо застрахованих осіб та страхувальників з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій для реалізації функцій з адміністрування єдиного внеску та ведення Державного реєстру;
14) отримувати, аналізувати та використовувати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та іншу інформацію, що надходить від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про фінансово-господарську діяльність платників єдиного внеску, отримані доходи та здійснені видатки, розрахункові операції, зведену інформацію про податки і збори та іншу інформацію, а також інформацію, яка надходить від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, з метою здійснення контролю за нарахуванням та сплатою єдиного внеску;
15) здійснювати інші функції, передбачені законодавством.”;
статтю 13¹ виключити;
статтю 14 викласти у такій редакції:
“Стаття 14. Обов’язки центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та його територіальних органів
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та його територіальні органи зобов’язані:
1) надавати на безоплатній основі інформацію з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальним органам, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, органам соціального захисту населення, центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;
2) щокварталу інформувати Кабінет Міністрів України про основні показники сплати єдиного внеску. Перелік показників, порядок та строки інформування визначаються Кабінетом Міністрів України;
3) здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону;
4) забезпечувати своєчасне внесення відомостей до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
5) здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру;
6) надавати безоплатно платникам єдиного внеску в усній та письмовій формі консультації з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, роз’яснювати їхні права і обов’язки;
7) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5¹ частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску;
8) надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.”;
статтю 14¹ виключити;
доповнити статтями 15¹, 15² такого змісту:
“Стаття 15¹. Державний нагляд та контроль за збором та веденням обліку єдиного внеску
1. Державний нагляд та контроль за діяльністю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску щодо збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та контролю за сплатою здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
2. Рішення органу, уповноваженого здійснювати державний нагляд та контроль, є обов’язковими для виконання. Рішення органу державного нагляду та контролю можуть бути оскаржені в судовому порядку.
3. У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску прийняв рішення з порушенням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску або не виконує вимог законодавства, відповідний орган державного нагляду та контролю встановлює факт порушення і визначає строк для його усунення.
Якщо протягом такого строку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску не усуне порушення, незаконне рішення скасовується органом державного нагляду та контролю, а посадові особи, винні в порушенні, притягаються до відповідальності згідно із законом.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску зобов’язаний надавати органу державного нагляду та контролю документи та інформацію для здійснення ними функцій з державного нагляду.
Стаття 15². Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску щодо аналізу інформації, необхідної для здійснення контролю за сплатою єдиного внеску
1. Для здійснення аналізу та обробки інформації, що надходить від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про фінансово-господарську діяльність платників єдиного внеску, отримані доходи та здійснені видатки, розрахункові операції, зведеної інформації про податки і збори та іншої інформації, що надходить від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та з інших джерел, передбачених статтею 18 цього Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску створює моніторинговий центр, який є розпорядником відповідних баз даних.
2. Аналіз та обробка інформації, зазначеної в частині першій цієї статті, здійснюється за методикою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту.”;
статтю 16 викласти у такій редакції:
“Стаття 16. Призначення та структура Державного реєстру
1. Державний реєстр – автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, накопичення, захисту, ведення обліку, відображення, оброблення даних, ідентифікації та надання інформації про:
платників і застрахованих осіб у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
сплату платниками єдиного внеску та про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування;
виплати за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Державний реєстр створюється з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і електронну інформаційну взаємодію в режимі реального часу з іншими інформаційно-комунікаційними системами, в тому числі Єдиним державним демографічним реєстром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром фізичних осіб – платників податків.
2. Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
3. Держателем та адміністратором реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.
Адміністратор реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснює заходи із створення, впровадження і супроводу програмного забезпечення реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, електронну взаємодію з електронними інформаційними ресурсами.
4. Ведення реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється на підставі положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
5. Оброблення та захист персональних даних, інших даних та інформації реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюються відповідно до законів України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системахˮ, “Про захист персональних данихˮ, “Про публічні електронні реєстриˮ.
За надання інформації з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, внесення відомостей до них плата не стягується.
6. Мовою ведення реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру є державна мова.
7. Створення програмно-технічних засобів реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру здійснюється за рахунок коштів, передбачених пунктом 3 частини першої статті 73 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та інших джерел, передбачених законом. Програмне забезпечення реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб Державного реєстру є об’єктом права державної власності. Майнові права на програмне забезпечення належать державі в особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.”;
у статті 17:
у частині першій:
в абзаці сьомому слова “Пенсійним фондом” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
доповнити новим абзацом такого змісту:
“На підставі даних Державного реєстру може формуватися аналітична та статистична інформація (документація).”;
частину другу викласти у такій редакції:
“2. Між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюється обмін інформацією на безоплатній основі в порядку, встановленому цими органами.”;
у частині третій:
абзац перший викласти у такій редакції:
“3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення, здійснюють обмін інформацією з Державного реєстру та Централізованого банку даних з проблем інвалідності у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску спільно із зазначеними центральними органами виконавчої влади.”;
у абзаці другому слова “Пенсійним фондом” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
у частині четвертій:
в абзаці першому слова “Пенсійний фонд” та “Пенсійним фондом” замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ” у відповідному відмінку;
в абзаці четвертому слова “або інші персональні дані” виключити;
у частині п’ятій:
абзац перший викласти у такій редакції:
“5. Інформація з Державного реєстру надається на запит органів соціального захисту населення для призначення державної соціальної допомоги у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.”;
в абзаці другому слова “Пенсійним фондом” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”, слова “у сферах трудових відносин,” замінити словами “у сфері”;
в абзаці третьому слова “Пенсійним фондом” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
після абзацу третього доповнити абзацом такого змісту:
“З метою податкового контролю, звірки даних інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру щодо відомостей про пенсію/довічне грошове утримання, джерела та розміру отриманого доходу, про прийняття працівника на роботу надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику у порядку та обсязі, встановленому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.”
У зв’язку з цим абзаци четвертий та п’ятий вважати відповідно абзацами п’ятим та шостим.
частину шосту викласти у такій редакції:
“6. Інформація з реєстрів страхувальників та застрахованих осіб Державного реєстру надається на запит платників єдиного внеску та/або застрахованих осіб у порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру іншим юридичним і фізичним особам, крім передбачених цією статтею, допускається лише за рішенням суду та у випадках, передбачених законом.”;
у статті 18:
у частині першій:
абзац перший викласти у такій редакції:
“1. Джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску від:”;
в абзаці дванадцятому слова “трудових відносин” замінити словами “зайнятості населення”;
в абзаці вісімнадцятому слова “Пенсійного фонду” замінити словами “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
у частині другій слова “Пенсійний фонд” у всіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ” у відповідному відмінку, слова “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” замінити словами “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”;
у частинах третій – п’ятій слова “Пенсійний фонд” у всіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ” у відповідному відмінку;
у статті 19:
абзац другий частини першої викласти у такій редакції:
“Користувачами інформації реєстру страхувальників є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.”;
у частині другій:
пункт 1 після слова “паспорта” та слова “паспорті” доповнити словами “громадянина України”;
пункт 2 після слів “по батькові” доповнити словами “(за наявності)”;
частину третю виключити;
у статті 20:
абзац третій частини першої викласти у такій редакції:
“Користувачами інформації з реєстру застрахованих осіб є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.”;
в абзаці першому частини другої слова “Пенсійного фонду” замінити словами “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та його територіальних органів”;
слова “Пенсійний фонд” у всіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску ” у відповідному відмінку;
частину першу статті 21 викласти у такій редакції:
“1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску забезпечує захист інформації Державного реєстру відповідно до законодавства.”;
назву розділу VІ викласти у такій редакції:
“Розділ VI Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у сфері збору та обліку єдиного внеску. Відповідальність за порушення законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску”;
у статті 22:
частину першу викласти у такій редакції:
“1. Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, одержують посвідчення застрахованої особи, яке є єдиним для всіх видів страхування.
Порядок видачі та форма посвідчення застрахованої особи визначаються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Посвідчення застрахованої особи має номер, що відповідає номеру облікової картки застрахованої особи в Державному реєстрі і не змінюється протягом усього життя застрахованої особи.”;
частини другу і третю виключити;
статтю 23 викласти у такій редакції:
“Стаття 23. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
1. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття здійснюють обмін інформацією у випадках, передбачених цим Законом. Порядок здійснення такого обміну визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
2. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зобов’язаний надавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску відомості про свій рахунок, відкритий в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для перерахування на нього страхових коштів та завчасно повідомляти про зміну такого рахунку.;
у статті 24:
у частині першій слова “податковому органі” замінити словами “територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
у частині другій:
в абзаці першому слова “центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”, слова “праці, трудових відносин та” виключити;
в абзаці другому слова “податковому органу” замінити словами “територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
статтю 25 викласти у такій редакції:
“Стаття 25. Заходи впливу та стягнення
1. Рішення, прийняті територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов’язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Платники єдиного внеску, банки, небанківські надавачі платіжних послуг мають право на оскарження рішень, дій (бездіяльності) територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та їх посадових осіб в адміністративному порядку у порядку підлеглості до керівника територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, посадовою особою якого винесено оскаржуване рішення, вчинено дії (бездіяльність), а в разі відмови у задоволенні скарги – до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та/або до адміністративного суду.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум єдиного внеску платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці суми внеску і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
4. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску через вебпортал електронних послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску в електронній формі, а платникам єдиного внеску, у яких кількість застрахованих осіб не перевищує п’ять осіб та які за їх вибором подають звітність про нарахування єдиного внеску в паперовій формі – в паперовій формі.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному абзацом першим цієї частини.
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску у порядку, за формою та у строки, встановлені правлінням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, інформує про це платників єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному та/або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та/або до адміністративного суду, а в разі, якщо оскаржуване рішення територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску винесене керівником цього органу, скаржник, має право на оскарження такого рішення в адміністративному порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та/або до адміністративного суду.
Скарга подається в електронній або письмовій формі протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов’язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником.
Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску/центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску розглядає скаргу у порядку, визначеному Законом України “Про адміністративну процедуру”, та за результатами розгляду приймає вмотивоване рішення.
Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом двадцяти календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше ніж шістдесят календарних днів, та повідомити про це платника єдиного внеску в письмовій формі з обґрунтуванням прийнятого рішення до закінчення 20-денного строку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом двадцятиденного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Пропущений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, що розглядає скаргу/центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.
Якщо територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску доводить до відома платника єдиного внеску рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, він має право звернутися з повторною скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску протягом тридцяти календарних днів з дня доведення до його відома рішення, що оскаржується.
Порядок оскарження рішень, дій (бездіяльності) територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та їх посадових осіб визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Подання скарги не позбавляє особу права звернутися до адміністративного суду відповідно до законодавства.
У разі якщо згоди з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску не досягнуто, платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску або оскаржити вимогу в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред’являє її до виконання до підрозділу державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом, в електронній формі.
У разі якщо недоїмка виникла у результаті несплати грошових зобов’язань зі сплати єдиного внеску, самостійно визначених платником, стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за формою, визначеною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, без звернення до суду, за умови якщо така заборгованість не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку її сплати. У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника єдиного внеску у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Порядок обміну інформацією між територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.
У випадках, зазначених в абзаці вісімнадцятому цієї частини, територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
5. Вимога про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
6. За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
7. Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску.
8. У разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:
ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;
юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:
засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями;
юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;
правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.
У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов'язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.
9. Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
10. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
11. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску такі штрафи:
1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;
3) за донарахування територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;
5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску формою звітності про нарахування єдиного внеску накладаються штрафи у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
12. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску застосовують до банків, небанківських надавачів платіжних послуг такі фінансові санкції:
1) за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску сум єдиного внеску, штрафів, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум;
2) за порушення вимог, передбачених частиною другою статті 24 цього Закону, накладають на банки, небанківських надавачів платіжних послуг штраф у розмірі 100 відсотків суми єдиного внеску, яка підлягає сплаті платниками.
13. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску/центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску або позову до суду.
14. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску у порядку, встановленому правлінням центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску.
Оскарження рішення територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску або до набрання рішенням суду законної сили. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов’язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску щодо нарахування пені та застосування штрафів.
15. Рішення територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти календарних днів, таке рішення вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред’являється до виконання до підрозділу державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.
16. Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
17. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.”;
у статті 26:
абзац третій частини першої викласти у такій редакції:
“неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності (відомостей) про нарахування єдиного внеску до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску;”;
частину третю викласти у такій редакції:
“3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальні органи та посадові особи за розголошення інформації про застрахованих осіб, невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, визначених цим Законом, несуть відповідальність згідно із законом.
Суми коштів, безпідставно стягнені територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску в триденний строк з дня прийняття рішення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.”;
у розділі VIII “Прикінцеві та перехідні положення”:
пункт 11 виключити;
після пункту 5 доповнити пунктом такого змісту:
“51. За звітні періоди 2025 року (місяць, квартал, рік) до закінчення граничного терміну подання звітності про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) приймання звітності про нарахування єдиного внеску здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику за формами чинними на час їх подання.”;
пункт 7 доповнити абзацом такого змісту:
“Розмір пені, нарахованої у період після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) передбачених цим пунктом страхових внесків, фінансових санкцій, не може перевищувати 100 відсотків несвоєчасно сплаченої (несвоєчасно перерахованої) суми відповідно страхових внесків, фінансових санкцій, на які нараховується пеня.”;
у пунктах 918 - 920 слова “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, слова “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику” у всіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”, слова “контролюючий орган” у всіх відмінках та формах числа замінити словами “територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску”;
в абзаці дев’ятому пункту 918 слова “у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку)” виключити;
в абзаці другому пункту 919 слова “у складі податкової декларації” замінити словами “у звітності про нарахування єдиного внеску”;
доповнити пунктом такого змісту:
“924-1. У разі сплати платником єдиного внеску протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами перевірок, які були відновлені або розпочаті з дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, суми штрафів, передбачених цим Законом, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.
Cуми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення).
Строки, визначені статтею 25 цього Закону, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок.
Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому цим пунктом, не підлягає оскарженню.”;
доповнити пунктами такого змісту:
“926. Наявні за даними інформаційно-комунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надміру сплачені суми єдиного внеску (авансові внески) платниками, щодо яких на дату набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань записи про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (в тому числі щодо фізичних осіб, які обліковувались в податкових органах як фізичні особи – підприємці з ознакою провадження незалежної професійної діяльності) або якими подана до податкового органу заява про зняття з обліку у зв’язку з припиненням або зупиненням незалежної професійної діяльності, підлягають списанню у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом.
Переліки таких платників єдиного внеску із зазначенням сум списання передаються податковими органами до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.
927. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику передає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом місяця після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. У тому числі інформацію про платників єдиного внеску, яких не знято з обліку та вони на дату набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” є:
особами, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які зареєстровані до 1 липня 2004 року та відомості щодо яких не включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
особами, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону та стосовно яких внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань записи про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності таких фізичних осіб;
особами, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону та якими подана до податкового органу заява про зняття з обліку у зв’язку з припиненням або зупиненням незалежної професійної діяльності.
Платники єдиного внеску, зазначені у абзацах другому – четвертому цього пункту, які не мають заборгованості зі сплати єдиного внеску та у яких відсутні надміру сплачені суми єдиного внеску (авансові внески) або яким податковими органами списані надміру сплачені суми єдиного внеску (авансові внески) відповідно до пункту 926 цього розділу, знімаються з обліку, без проведення перевірок, передбачених абзацом одинадцятим частини першої статті 5 цього Закону.”;
слова “Пенсійний фонд”, “Пенсійний фонд України” у всіх відмінках замінити словами “центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску” у відповідному відмінку;
8) у Законі України “Про виконавче провадження” (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542 із наступними змінами):
частину першу статті 3 доповнити пунктами такого змісту:
“12) вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок);
13) вимог територіальних органів Пенсійного фонду України про відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.”;
частину дев’яту статті 27 викласти у такій редакції:
“9. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктом 915 розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняˮ, пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
пункт 18 частини першої статті 39 викласти у такій редакції:
“18) списання згідно з пунктом 915 розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, пунктом 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа;”;
пункти 3 та 4 частини першої статті 46 викласти у такій редакції:
“3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими правовідносинами, а також вимоги стягувачів за загальнообов’язковим державним соціальним та пенсійним страхуванням і щодо єдиного внеску;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету;”;
9) у Законі України “Про платіжні послуги” (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 10-11, ст. 26 із наступними змінами):
у статті 1:
пункт 73 частини першої доповнити словами “, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
пункт 84 частини першої доповнити словами “, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
пункт 3 частини першої статті 41 доповнити словами “, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”;
у частині одинадцятій статті 42 після слів “Податкового кодексу України” доповнити словами “Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування,”;
10) у статті 4 Закону України “Про санкції” (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 40, ст. 2018 із наступними змінами):
частину четверту викласти у такій редакції:
“4. Передбачені цим Законом санкції не поширюються на:
сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів до державного та/або місцевих бюджетів, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань; єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
погашення (стягнення) податкового боргу, сплати розстрочених (відстрочених), у тому числі за рішенням суду, грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків; сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та недоїмки зі сплати цього внеску.”;
частину п’яту доповнити абзацом такого змісту:
“Реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Законом України “Про збір та облік на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, його територіальними органами шляхом здійснення заходів, передбачених абзацом другим частини тринадцятої статті 9 Закону України “Про збір та облік на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.”.
3. Податкові органи знімають з обліку платників єдиного внеску без проведення перевірок, передбачених абзацом одинадцятим частини першої статті 5 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, фізичних осіб – підприємців (в тому числі фізичних осіб, які обліковуються як фізичні особи – підприємці з ознакою провадження незалежної професійної діяльності), які були зареєстровані до 1 липня 2004 року та стосовно яких на дату набрання чинності цим Законом не проведено або скасовано державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. При знятті з обліку таких фізичних осіб – підприємців податкові органи у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, вживають такі заходи:
1) у разі наявності надміру сплачених сум єдиного внеску (авансових внесків) – списують наявні суми, що обліковуються станом на день набрання чинності цим Законом;
2) у разі наявності сум недоїмки, штрафів та пені зі сплати єдиного внеску (заборгованості з єдиного внеску) – списують такі суми заборгованості, які обліковувалися станом на день набрання чинності цим Законом та залишаються несплаченими/непогашеними станом на дату списання такої заборгованості, без застосування положень частини сьомої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, без подання заяви платником єдиного внеску.
3) У разі якщо суми заборгованості зі сплати єдиного внеску були частково сплачені та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” списується сума заборгованості у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафи до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, при списанні заборгованості зі сплати єдиного внеску не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафів і пені вважається відкликаною у день списання суми заборгованості.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” не підлягають поверненню.
Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом десяти робочих днів з дня списання заборгованості надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми заборгованості зі сплати єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.
З дня списання заборгованості з єдиного внеску, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум заборгованості зі сплати єдиного внеску, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”.
Переліки таких платників із зазначенням списаних сум недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені та надміру сплачених сум єдиного внеску (авансових внесків) передаються податковими органами до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.
4. Установити, що:
заборгованість з платежів до Пенсійного фонду України (включаючи заборгованість філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємств, установ і організацій) боржників, відомості про яких відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (крім заборгованості фізичних осіб – підприємців, які припинили свою підприємницьку діяльність за заявницьким принципом), що обліковується на день набрання чинності цим Законом, підлягає списанню за рішенням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску;
суми надміру сплачених платежів до Пенсійного фонду України, що не витребувані страхувальником, якого знято з обліку в реєстрі страхувальників, зараховуються до бюджету Пенсійного фонду України після спливу одного року з дня зняття такого страхувальника з обліку.
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, реєстр страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр) та інформацію з інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, яка міститься в інтегрованих картках платників станом на дату набрання чинності цим Законом з подальшою фіксацією узагальнених показників Реєстру та даних інтегрованих карток платників у актах приймання-передачі даних.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску приступає до реалізації функцій в обсязі, передбаченому цим Законом, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому передано відомості, зазначені в абзаці першому цього пункту.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, формує реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
7. Проведення перевірок в частині правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску розпочинається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому передано відомості, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Розпочаті податковими органами до першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому передано відомості, зазначені в абзаці першому цього пункту, документальні перевірки в частині правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України та завершуються податковими органами.
Вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення з єдиного внеску за результатами таких перевірок, виносяться у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Копії матеріалів таких документальних перевірок, проведених податковими органами (витяг з акта (довідки) перевірки в частині правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску, копії винесених вимог та рішень з єдиного внеску та інші матеріали) протягом трьох робочих днів з дня їх винесення передаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до відповідних територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, для відображення в інтегрованих картках платника донарахованих сум єдиного внеску, винесених штрафних санкцій та пені.
Сплата єдиного внеску, визначеного у вимогах про сплату боргу (недоїмки) та рішеннях з єдиного внеску, здійснюється на рахунки для сплати єдиного внеску, діючі на момент такої сплати.
Під час проведення документальних планових перевірок платників податків – юридичних та фізичних осіб, включених до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, та розпочатих податковими органами після набрання чинності цим Законом, питання правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати єдиного внеску податковими органами не перевіряються.
8. Установити, що рахунки для зарахування єдиного внеску центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, підлягають закриттю з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому передано відомості, зазначені в абзаці першому цього пункту.
Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску з рахунків територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подані платниками єдиного внеску до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, які не опрацьовано станом на дату набрання чинності цим Законом, передаються територіальними органами органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, територіальним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику з адміністрування єдиного внеску для подальшого опрацювання.
Сформовані висновки про повернення помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску з рахунків територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за якими не здійснено повернення коштів платникам єдиного внеску або здійснено частково, станом на дату набрання чинності цим Законом, передаються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, територіальним органам виконавчої влади, що реалізують державну політику з адміністрування єдиного внеску для подальшого опрацювання.
Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і у строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
9. Виконавчі документи, видані податковими органами до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, пред’явлені до виконання у строки, встановлені Законом України “Про виконавче провадження”, після передачі повноважень щодо адміністрування єдиного внеску центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, продовжують виконуватися органами державної виконавчої служби до настання підстав для завершення виконавчого провадження із заміною сторони виконавчого провадження - стягувача та реквізитів його рахунків.
Узгоджені після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” вимоги про сплату недоїмки спрямовуються податковими органами до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.
Кошти, стягнуті органами державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску, зараховуються на рахунки територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.
10. Установити, що нормативно-правові та розпорядчі акти у сфері реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику діють до затвердження відповідних рішень центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску.
11. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради
України
Документи
Результат
Голосування триває від 14 січня 2026 р. до 13 лютого 2026 р.
Згодні
0 (0%)
Незгодні
0 (0%)
Пропозиції:
0
Проголосували:
0
Щоб взяти участь у голосуванні необхідна авторизація
Увійдіть на платформу зараз та зробіть свій вибір! Ваша думка важлива, долучіться до змін
УвійтиВсього пропозицій: 0
Редакції чи пропозиції відсутні