Деякі питання організації надання соціальних послуг

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 2025 р. №

Київ

Деякі питання організації надання соціальних послуг

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

4. Рекомендувати виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад під час організації надання соціальних послуг керуватись Порядком організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, затвердженим цією постановою.

5. Ця постанова набирає чинності з 1 листопада 2025 року.

Прем’єр-міністр України Ю. СВИРИДЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2025 р. №

ЗМІНИ,

що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Критеріях діяльності надавачів соціальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 185 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 880; 2022 р., № 41, ст. 2215):

1) підпункт 6 пункту 4 викласти в такій редакції:

„6) наявність у надавача соціальних послуг приміщень, які відповідають вимогам щодо його доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а у разі неможливості повністю пристосувати приміщення будівлі (споруди) надавача для потреб осіб з інвалідністю забезпечується його розумне пристосування відповідно до частини другої статті 27 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, що підтверджується інформацією засновника (власника) надавача соціальних послуг за погодженням із громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю.

У разі діяльності надавача соціальних послуг на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, що включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, соціальні послуги можуть надаватися у приміщенні, що не відповідає цьому критерію;”.

2) у пункті 5:

у підпункті 1:

абзац другий викласти у такій редакції:

„вимогам щодо його доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а у разі неможливості повністю пристосувати приміщення будівлі (споруди) надавача для потреб осіб з інвалідністю забезпечується його розумне пристосування відповідно до частини другої статті 27 Закону України „Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, що підтверджується інформацією засновника (власника) надавача соціальних послуг за погодженням із громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю;”;

в абзаці третьому слова „санітарних та” виключити;

підпункт 5 виключити.

2. У Порядку здійснення контролю за додержанням вимог Закону України „Про соціальні послуги”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 427 „Деякі питання здійснення контролю за додержанням вимог Закону України „Про соціальні послугиˮ (Офіційний вісник України, 2020 р., № 46, ст. 1469; 2021 р., № 42, ст. 2543; 2025 р., № 8, ст. 644):

1) абзаци перший, другий пункту 1 викласти в такій редакції:

„1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення контролю за додержанням вимог Закону України “Про соціальні послуги” Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями.

Контроль за додержанням вимог Закону України “Про соціальні послуги” виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад здійснюється у порядку, встановленому відповідною радою, зокрема в частині затвердження, забезпечення фінансування та виконання місцевих програм, контролю за цільовим використанням бюджетних коштів, спрямованих на фінансування соціальних послуг, утворення надавачів соціальних послуг та призначення їх керівників.”;

2) абзац другий пункту 2 викласти в такій редакції:

„органи, діяльність яких підлягає перевірці, - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, щодо яких здійснюється контроль за додержанням вимог Закону України “Про соціальні послуги”;”;

3) абзац другий пункту 3 викласти в такій редакції:

„Нацсоцслужба здійснює контроль за додержанням вимог Закону України “Про соціальні послуги” Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.”;

4) в абзаці четвертому пункту 6 слова „Міністра соціальної політики” замінити словами „Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності”;

5) у пункті 16 слова „державного / комунального сектору” замінити словами „державної / комунальної власності”, слова „недержавного сектору” замінити словами „приватної власності”, слова і цифри „2 і 3” замінити словами і цифрами „3 і 4”;

6) у пункті 17:

абзац перший викласти в такій редакції:

„17. Під час проведення планової перевірки районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, крім питань, передбачених пунктом 14 цього Порядку, з’ясовуються також питання:”;

підпункт 2 викласти в такій редакції:

„2) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи / сім’ї надання базових соціальних послуг особам / сім’ям відповідно до їх потреб, вжиття заходів для забезпечення надання інших соціальних послуг таким особам / сім’ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державної / комунальної власності та / або залучення надавачів соціальних послуг приватної власності (соціальне замовлення, державно-приватне партнерство, конкурс соціальних проектів, соціальних програм тощо), та / або на умовах договору з уповноваженими органами системи надання соціальних послуг, визначеними пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 Закону України “Про соціальні послуги”.”.

3. У Порядку установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 429 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 46, ст. 1471):

1) абзац перший пункту 3 викласти в такій редакції:

„3. Диференційована плата за надання соціальних послуг в обсязі, визначеному державними стандартами соціальних послуг, установлюється органом, який приймає рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг, або надавачем соціальних послуг, за винятком фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності, під час розгляду заяви про надання соціальних послуг (далі - заява) та документів, поданих відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № „Деякі питання організації надання соціальних послугˮ (Офіційний вісник України, 2025 р., № , ст. ).ˮ;

2) пункт 10 викласти в такій редакції:

„10. Вартість соціальної послуги визначається на підставі тарифу, обчисленого відповідно до Методики розрахунку тарифів і коригувальних коефіцієнтів плати за соціальні послуги, затвердженої Кабінетом Міністрів України. ˮ.

4. У Порядку проведення моніторингу надання та оцінки якості соціальних послуг, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 449 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 47, ст. 1488; 2021 р., № 42, ст. 2543; 2022 р., № 41, ст. 2215):

1) абзац четвертий пункту 3 викласти в такій редакції:

„структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у містах (у разі її утворення) ради (далі – місцевий орган соціального захисту населення);”;

2) у пункті 26 слова „недержавного сектору” замінити словами „приватної власності”.

5. Підпункт 1 пункту 2 Порядку надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення та компенсації надавачам вартості соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 450 „Деякі питання надання соціальних послуг шляхом соціального замовленняˮ (Офіційний вісник України, 2020 р., № 47, ст. 1489) викласти в такій редакції:

„1) замовник соціальних послуг – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, які є розпорядниками бюджетних коштів і на яких покладається обов’язок з організації надання соціальних послуг;”.

6. У Порядку реалізації експериментального проекту з тимчасового розміщення та підтримки деяких категорій осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1555 „Деякі питання реалізації експериментального проекту з тимчасового розміщення та підтримки деяких категорій осіб з числа внутрішньо переміщених осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 9, ст. 767):

1) абзаци другий і третій пункту 8 замінити абзацом такого змісту:

„Подання заяви та необхідних документів для отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № „Деякі питання організації надання соціальних послугˮ (Офіційний вісник України, 2025 р., № , ст. ).”;

2) підпункт 3 пункту 11 викласти в такій редакції:

„3) приймає в разі наявності вільних місць в учасників експериментального проекту рішення про надання соціальних послуг відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № „Деякі питання організації надання соціальних послугˮ (Офіційний вісник України, 2025 р., № , ст. );”.

7. У Порядку проведення відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів, заходів з адаптації, підтримки (супроводу) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 березня 2024 р. № 296 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 29, ст. 1870):

1) пункт 47 викласти в такій редакції:

„47. Планування організації та надання соціальних послуг здійснюється відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № „Деякі питання організації надання соціальних послугˮ (Офіційний вісник України, 2025 р., № , ст. ).ˮ;

2) абзац п’ятий пункту 52 викласти в такій редакції:

„організацію надання соціальних послуг відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № „Деякі питання організації надання соціальних послугˮ (Офіційний вісник України, 2025 р., № , ст. );ˮ;

3) абзац третій пункту 54 викласти в такій редакції:

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 2025 р. №

ПЕРЕЛІК

постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 „Про затвердження Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 55, ст. 1912).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 587 „Про організацію надання соціальних послуг” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 57, ст. 1781).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 р. № 1113 „Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 і від 1 червня 2020 р. № 587” (Офіційний вісник України, 2021 р., № 86, ст. 5484).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 р. № 1367 „Про внесення змін до Порядку організації надання соціальних послуг” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 2, ст. 51).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2022 р. № 294 „Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 і від 1 червня 2020 р. № 587” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1362).

6. Пункти 1 і 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо надання соціальних послуг у разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 41, ст. 2215).

7. Пункти 1 і 4 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1124 „Деякі питання надання соціальних послуг” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 99, ст. 5920).

8. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 587 і від 14 квітня 2021 р. № 404, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 р. № 687 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 58, ст. 3437).

9. Пункт 9 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг у соціальній сфері, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2024 р. № 1079 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 88, ст. 5679).

10. Пункти 65 і 66 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1542 „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 955” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 8, ст. 667).

Документи

Повідомлення про оприлюднення - 1709

Пояснювальна записка - 1709

Порівняльна таблиця - 1709

Результат

Голосування триває від 17 вересня 2025 р. до 01 жовтня 2025 р.

Згодні

1 (33%)

Незгодні

2 (67%)

Пропозиції:

Проголосували:

Щоб взяти участь у голосуванні необхідна авторизація

Увійдіть на платформу зараз та зробіть свій вибір! Ваша думка важлива, долучіться до змін

Увійти

Всього пропозицій: 3

Людмила Сірбіненко

Вважаю за необхідне внести зміни у частину 2 пункту 18, а саме стосовно документів, що підтверджують наявність складних життєвих обставин. В тому числі - в першу чергу додати до переліку документів Акт оцінки потреб особи/сім'ї або висновок з Акту оцінки потреб особи/сім'ї, в якому і зазначається власне чинник СЖО А також: виключити із наявного переліку документів, що підтверджують наявність СЖО, документи щодо підтвердження факту домашнього насильства (останній абзац на стор 18 із продовженням на стор 19) та "копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 438 Кримінального Кодексу України (вчинення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом)". Тому що в нинішній редакції проєкту постанови наявність цих документів унеможливлює отримання соціальних послуг за особистою заявою без підтвердження статусу потерпілої особи від правоохоронних органів. Позаяк послуги особам, що зазнали СНПК, домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, мають згідно чинного законодавства та норм Стамбульської конвенції надаватись особам, що зазнали насильство (постраждала, а не потерпіла особа), що виключає необхідність документального підтверждення власне акту насильства. Діюча норма значно ускладнить процес надання послуг цим категоріям отримувачів і зруйнує довіру до надавачів соцпослуг, адже спочатку постраждала особа має набути статусу потерпілої, що означає контактування із правоохоронною сферою.

Тетяна Савчук

У зв’язку з внесенням поправок до постанови про комплексну соціальну послугу хочу звернути увагу на важливий аспект. Для якісного інформування осіб про соціальні послуги, про діяльність, чи заходи необхідно вести соціальні мережі, створювати дорожні карти, буклети, візитівки та інші інформаційні матеріали. Це потребує значних часових і людських ресурсів. У постанові зазначається про важливість існування та ведення соціальних мереж, однак не визначено, хто саме має виконувати цей обсяг роботи. На практиці соціальні менеджери або фахівці із соціальної роботи не мають достатньо часу для того, щоб якісно поєднувати основні професійні обов’язки із веденням інформаційного напряму. Тому вважаю необхідністю є потреба передбачити в команді додаткову посаду спеціаліста — PR-менеджера або SMM-менеджера. Ця людина буде відповідати за ведення соціальних мереж, створення інформаційних матеріалів та забезпечення належного рівня комунікації з населенням. Запровадження такої посади дозволить: підвищити ефективність інформування населення; забезпечити регулярність та якість комунікації; донести інформацію про заплановані та проведені заходи до широкої аудиторії; зняти надмірне навантаження з інших членів команди. Отже, для якісної реалізації проєкту та належного інформування громадян вкрай важливо офіційно передбачити введення додаткової посади спеціаліста з комунікацій.

Ірина Дорошенко

1. Пропоновані зміни 4. Організація надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Закону України „Про соціальні послуги” на території територіальної громади забезпечується виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, військовою адміністрацією населеного пункту (у разі її утворення), районною у місті Києві держадміністрацією, (далі – соціальна служба). Обгрунтування Повноваження щодо організації надання соціальних послуг та ведення випадку відповідно до Закону України „Про соціальні послуги” на території міста делегує виконавчий орган міської ради. 2. Пропоновані зміни 14. Ведення випадку отримувача передбачає взаємодію соціального менеджера Служби, Уповноваженого органу регіону (за потреби), фахівців команди надавача, мультидисциплінарної команди (за потреби) відповідно до повноважень. …. Надавач у межах ведення випадку: виявляє випадок отримувача, в тому числі: аналізує звернення / повідомлення про осіб / сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах або в ситуаціях, що загрожують життю чи здоров’ю особи; приймає рішення про ведення випадку; розглядає і аналізує результати оцінювання особи мультидисциплінарною реабілітаційною командою щодо визначення обмеження життєдіяльності людини та призначення їй компенсаторів, узагальнення інформації про осіб з обмеженням життєдіяльності, координує отримання ними компенсаторів (за наявності); оцінює потребу отримувача, в тому числі за результатами комплексної оцінки обмеження життєдіяльності людини, зокрема оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявності); приймає рішення про надання соціальних послуг з урахуванням індивідуальних потреб отримувача; утворює мультидисциплінарну команду із повідомленням субʼєктів, що надають освітні, медичні, реабілітаційні, у сфері зайнятості та інші публічні послуги про потребу у залученні відповідних спеціалістів, координує роботу такої команди, в складних випадках отримувача; розробляє індивідуальний план; проводить поглиблене (спеціальне) / повторне оцінювання потреб отримувача; укладає договір про надання соціальних послуг; виконує договір про надання соціальних послуг та індивідуальний план (безпосереднє надання соціальних послуг); бере участь у моніторингу та оцінюванні якості соціальних послуг, що надаються отримувачам; взаємодіє із суб’єктами надання медичних, освітніх та інших публічних послуг, службами супроводу військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейських та членів їх сімей, громадськими / благодійними організаціями, юридичними особами, незалежно від форм власності та фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, установами виконання покарань, уповноваженими органами з питань пробації. Обгрунтування Абзацом третім та четвертим частини першої статті 21 Закону України “Про соціальні послуги” визначено, що: уповноважені органи системи надання соціальних послуг, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, можуть надати право надавачам соціальних послуг приймати рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів. Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг приватної власності приймає відповідний надавач. Також, пунктом 20 проєкту передбачено, що рішення про надання соціальних послуг / відмову у наданні соціальних послуг приймає, зокрема: надавач щодо соціальних послуг, які надаються за кошти отримувача або третіх осіб; надавач у разі, коли право прийняття рішення про надання / відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або інших незаборонених законодавством джерел йому надали виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районна у місті Києві державна адміністрація або Уповноважений орган регіону. Тобто, чинним Законом та проєктом надані повноваження надавачам соціальних послуг самостійно приймати рішення про надання соціальних послуг. Прийняття рішення про надання соціальних послуг передбачає ведення випадку. 3. Пропоновані зміни 19. Документи / копії документів, які підтверджують правовий статус отримувача, наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості, подаються у паперовій або електронній формі (якщо викладених у них відомостей немає в державних електронних інформаційних ресурсах). … Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи / копії документів не подаються. Зазначені відомості, необхідні для надання соціальної послуги, отримуються соціальним менеджером Служби: через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів; через інформаційні системи або бази даних; шляхом надсилання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей. Соціальний менеджер Служби перевіряє подані / надіслані особою, її законним представником / уповноваженим представником сім’ї / уповноваженою особою органу опіки та піклування документи / відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах. та результатів оцінювання потреб особи/сім'ї. Обгрунтування Частиною другою статті 21 Закону України “Про соціальні послуги” визначено, що рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів з дня одержання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах. 4. Пропоновані зміни 20. Рішення про надання соціальних послуг / відмову у наданні соціальних послуг приймає: … Про прийняте рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавач/надавач, який перебуває в управлінні Уповноваженого органу регіону повідомляє соціальну службу за місцем здійснення діяльності цього надавача /Уповноважений орган не пізніше ніж протягом одного робочого дня після прийняття такого рішення для здійснення нею моніторингу надання соціальних послуг, внесення відповідної інформації до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, організації забезпечення підготовки, перепідготовки, підвищення професійної компетентності / кваліфікації фахівців надавачів та інших повноважень, визначених Законом України „Про соціальні послуги”. 5. Пропоновані зміни 21. Рішення про надання або відмову у наданні соціальних послуг приймається соціальною службою / соціальним менеджером Служби (у разі надання йому права прийняття рішення)/надавачем соціальних послуг (у разі надання йому права прийняття рішення) протягом 5 робочих днів після підписання заяви відповідно до пункту 16 цього Порядку. За результатами оцінювання потреб отримувача соціальна служба / соціальний менеджер Служби (у разі надання йому права прийняття рішення)/надавач соціальних послуг (у разі надання йому права прийняття рішення) приймає рішення (одне із) про: … Обгрунтування Статтею 21 Закону України “Про соціальні послуги” визначено уповноважені органи на прийняття рішення про надання соціальних послуг. 6. Пропоновані зміни 28. Надавач після отримання / прийняття рішення про надання соціальних послуг не пізніше ніж протягом одного робочого дня: визначає менеджера випадку отримувача, який координуватиме складання та супроводжуватиме виконання індивідуального плану (далі – менеджер випадку отримувача) ; … Обгрунтування Визначення термінів, які вживаються в проєкті зазначені в пункті 2. 7. Пропоновані зміни 33. Виконання індивідуального плану передбачає організацію менеджером випадку отримувача безперервного процесу з виконання завдань та заходів, передбачених цим індивідуальним планом, координацію між суб’єктами міжвідомчої взаємодії, які є виконавцями завдань та заходів, передбачених індивідуальним планом, направлення отримувача до надавачів публічних послуг, супровід отримувача під час виконання завдань та заходів індивідуального плану. … Для виконання індивідуального плану менеджер випадку отримувача здійснює: періодичні (не рідше ніж 2 рази на рік; за потреби частіше) індивідуальні зустрічі з отримувачем, у тому числі під час візитів за місцем проживання / навчання / роботи / перебування отримувача; … Виконання індивідуального плану передбачає: … повторне виявлення випадку отримувача менеджером випадку отримувача не пізніше ніж за 30 робочих днів до закінчення строку виконання індивідуального плану, щоб визначити: стан вирішення випадку отримувача; готовність отримувача завершити випадок та припинити взаємодію з менеджером випадку отримувача. Перегляд та оновлення індивідуального плану здійснюється не менше ніж один раз на рік або у разі виявлення змін у життєвих обставинах отримувача, неефективності заходів, передбачених індивідуальним планом, ініціативі отримувача. Обгрунтування В умовах дефіциту кадрового ресурсу, регулярне виконання коротких строків і великої кількості візитів є нереалістичним; часті виїзди та адміністративні процедури забирають значний час, що призводить до перевантаженості менеджерів випадку, чим знижують якість безпосередньої роботи з отримувачем; недостатнє фінансування на проведення частих виїздів або залучення фахівців; у період воєнного стану існують додаткові обмеження на пересування, що ускладнює виконання вимог проєкту у повному обсязі. Приклад розрахунку кількості менеджерів випадку отримувачів, яких необхідно задіяти до проведення індивідуальних зустрічей з отримувачем: Вихідні дані: Кількість отримувачів: 2500 Кількість візитів на одного отримувача на тиждень: 2 Робочих днів на тиждень: 5 Загальна кількість візитів на тиждень: 2500 отримувачів×2=5000 візитів на тиждень Візитів, які робить один працівник на день - 7 7 візитів в день×5 днів=35 візитів на тиждень Розрахунок кількості працівників: 5000 візитів на тиждень/35 візитів працівника ≈143працівники. В реаліях сьогодення, та враховуючи діючі нормативно-правові акти, які регулюють затвердження штатного розпису організації, неможливо збільшити штатну чисельність працівників у відповідності з наведеним прикладом. 8. Пропоновані зміни 34. Припинення надання соціальних послуг здійснюється з підстав, визначених статтею 24 Закону України „Про соціальні послуги”. Якщо отримувач без поважних причин не виконує умови договору, надавач надсилає, зокрема засобами Соціального порталу Мінсоцполітики, отримувачу / законному представнику письмове повідомлення про дату, з якої буде припинено надання соціальних послуг у разі подальшого невиконання умов договору. Надання соціальних послуг у такому разі припиняється не раніше ніж через 15 робочих днів з дати відправлення відповідного письмового повідомлення. Надання соціальних послуг може бути припинено у разі систематичної соціально дезадаптованої поведінки отримувача соціальних послуг, яка унеможливлює або суттєво ускладнює надання таких послуг, порушує права, свободи, гідність або безпеку працівників надавача соціальних послуг чи інших отримувачів, а також у випадках вчинення морального чи фізичного тиску, погроз, образ, приниження або навмисного нанесення шкоди майну чи персоналу. У разі припинення надання соціальних послуг (крім соціальних послуг, що надаються в інтернатному закладі) з підстав, зазначених у пунктах 5 і 6 частини другої статті 24 Закону України „Про соціальні послуги”, надавач протягом 1 доби з моменту виявлення причин припинення надання соціальних послуг подає (надсилає) соціальному менеджеру Служби в письмовій або електронній формі засобами електронних комунікацій (зокрема, за допомогою засобів Соціального порталу Мінсоцполітики) клопотання про припинення надання соціальних послуг із зазначенням причин припинення їх надання для прийняття рішення про припинення надання соціальних послуг. У разі припинення надання соціальних послуг з підстав, зазначених у пунктах 1–4, 7 і 8 частини другої статті 24 Закону України „Про соціальні послуги”, надавач приймає рішення про припинення надання соціальних послуг із зазначенням причин припинення надання соціальних послуг. У разі припинення надання соціальних послуг з підстав, зазначених у третьому цього пункту, надавач приймає рішення про припинення надання соціальних послуг із зазначенням причин припинення надання соціальних послуг. … Обгрунтування Запропонована норма надасть можливість захистити права, свободи, гідність та безпеку працівників надавача соціальних послуг. 9. Пропоновані зміни 37. Закриття випадку отримувача здійснюється в разі: досягнення отримувачем визначених індивідуальним планом цілей; недотримання отримувачем зобов’язань відповідно до індивідуального плану; відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб отримувача (покращення умов проживання, стану психічного та/або фізичного здоров’я, відновлення виховання дитини у біологічній сім’ї, влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя тощо); смерті особи; припинення надання соціальних послуг.