Про схвалення Концепції Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року

Проект

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від                          2020 р. №
Київ

 

Про схвалення Концепції Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року

 

 

1. Схвалити Концепцію Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, що додається.

Визначити Міністерство соціальної політики державним замовником Програми.

2. Міністерству соціальної політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінету Міністрів України проект Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року.

 

Прем’єр-міністр України                                                     Д. ШМИГАЛЬ

 

 СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від                                2020 р. №

КОНЦЕПЦІЯ
Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року

 

Проблема, яка потребує розв’язання

В Україні гострою проблемою залишається торгівля людьми. Довготривалий збройний конфлікт на Сході України, поширеність шахрайських схем вербування громадян, фінансова скрута, низький рівень життя та інші фактори ризику роблять населення України більш уразливими до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми.

Про масштаби торгівлі людьми в Україні свідчить статистика, яка ведеться Мінсоцполітики (щодо кількості осіб, яким установлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми), Офісом Генерального прокурора (щодо злочинності, пов’язаної з торгівлею людьми, та кількості осіб, які потерпіли від злочинів, передбачених статтею 149 Кримінального кодексу України) і Державною судовою адміністрацією (щодо кількості вироків за відповідною кваліфікацією).

Про необхідність вжиття ефективних заходів щодо протидії торгівлі людьми в Україні свідчать також дані про кількість осіб, яким надано допомогу Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні – Агентством ООН з питань міграції   (далі – Представництво МОМ).

 

Показник	Орган, що надає інформацію	Всього (2012– 2019 рр.)
Кількість осіб, яким установлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми	Мінсоцполітики	874
Кількість зареєстрованих злочинів за статтею 149 Кримінального кодексу України	Офіс Генерального прокурора	1542
Кількість осіб, які потерпіли від злочинів, передбачених статтею 149 Кримінального кодексу України	Офіс Генерального прокурора	1343
Кількість кримінальних проваджень з винесенням вироку судами України за статтею 149 Кримінального кодексу України	Державна судова адміністрація	319
Кількість, які отримали реінтеграційну допомогу від Представництва МОМ	Представництво МОМ	8456

 

За результатами соціологічних досліджень, проведених громадськими організаціями з питань протидії торгівлі людьми, встановлено нові тенденції та виклики, які постають перед Україною у цій сфері:

кількість постраждалих від торгівлі людьми за останні три роки збільшилась до 49 тис. осіб;

у зв’язку з бойовими діями на Сході України найбільш уразливими до торгівлі людьми є внутрішньо переміщені особи; особи, які живуть в межах 20 км по обидва боки від лінії розмежування (особливо жінки з дітьми); особи, які живуть на тимчасово окупованих територіях (особливо жінки з дітьми); особи з інвалідністю або травмами; особи із серйозними захворюваннями або серйозними розладами здоров’я (зокрема, психічними); особи похилого віку та підлітки; малозабезпечені сім’ї; діти-сироти, які проживають поблизу лінії розмежування та на тимчасово окупованих територіях; представники національних меншин;

рівень обізнаності серед дітей та молоді щодо способів захистити себе від потрапляння в ситуацію торгівлі людьми порівняно з 2015 роком підвищився, але все ще залишається досить низьким (менше ніж 50 % загальної кількості опитаних громадян України).

Якщо до початку ХХІ ст. основним видом торгівлі людьми вважалась торгівля з метою сексуальної експлуатації жінок, то на сьогодні спостерігається тенденція поширення інших видів торгівлі людьми, а саме: примусова праця, рабство або звичаї подібні до рабства, використання у порнобізнесі, примусова вагітність, вилучення органів, проведення дослідів над людиною, використання у жебракуванні, втягнення в злочинну діяльність, використання у збройних конфліктах, усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дитини. Постраждалою особою може виявитися будь-яка людина незалежно від віку, статі, рівня освіти, соціального статусу, громадянства тощо.

Вразливими до потрапляння у ситуацію торгівлі людьми залишаються незаміжні жінки, самотні матері, розлучені особи, молодь, безпритульні діти, діти-сироти, особи, які виховувались у неблагополучних сім’ях, діти, народжені сурогатними матерями, сільське населення, іноземні громадяни – трудові мігранти, особи, які зазнали насильства (у тому числі сексуального), особи, які входять до складу малозабезпеченої сім’ї, особи з проблемами психічного здоров’я.

Поширення в Україні такого негативного явища, як торгівля людьми, зумовлене низькою якістю життя населення, диспропорціями розвитку ринку праці, поширенням зовнішньої трудової міграції та іншими чинниками. Активізувалась діяльність міжнародних злочинних угруповань, що збільшує ризик потрапляння людей у ситуації торгівлі людьми.

З огляду на велику різницю кількості постраждалих від торгівлі людьми осіб, виявлених за результатами проведених соціологічних досліджень, та осіб, яким встановлено статус постраждалої особи, очевидним є те, що недостатньо ефективно працює Національний механізм взаємодії суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в питаннях ідентифікації та перенаправлення постраждалих осіб. Відповідно, невелика їх частка отримує послуги та необхідну допомогу.

Основними причинами такої ситуації є:

низький рівень поінформованості населення щодо проблеми торгівлі людьми;

низький рівень самоідентифікації постраждалих від торгівлі людьми осіб;

недостатня інституційна спроможність органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії торгівлі людьми;

відсутність спеціалізованих програм з надання необхідної допомоги дітям, постраждалим від торгівлі людьми.

   

Мета і строки реалізації Концепції 

Метою Концепції є забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, підвищення ефективності переслідування осіб, які вчиняють цей злочин або сприяють його вчиненню, а також захист прав осіб, що постраждали від торгівлі людьми, та надання їм допомоги.

Виконання Концепції передбачається протягом 2021–2025 років. 

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми 

Уряд України розвиває державну політику у сфері протидії торгівлі людьми. Незважаючи на ратифікацію основних міжнародних документів та договорів у зазначеній сфері, реалізацію Закону України „Про протидію торгівлі людьми”, низки підзаконних нормативно-правових актів, активну участь міжнародних і громадських організацій у боротьбі з торгівлею людьми, проблема залишається актуальною.

Оптимальним варіантом розв’язання проблеми є розроблення та прийняття Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми, яка включатиме комплексну систему заходів, виконавцями яких будуть різні центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також за згодою органи місцевого самоврядування та неурядові громадські організації.

Основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі мають бути такі:

превенція та інформаційна робота (проведення соціологічних досліджень та інформаційних кампаній із залученням громадських організацій, засобів масової інформації, а також суб’єктів взаємодії, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, для підвищення рівня усвідомлення проблеми торгівлі людьми, сприяння самоідентифікації постраждалих осіб та обізнаності населення);

удосконалення механізму ідентифікації та перенаправлення (підвищення рівня кваліфікації посадових осіб, які працюють з особами, в тому числі дітьми, які можуть бути постраждалими від торгівлі людьми або звертаються за отриманням статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, посилення спроможності відповідних органів влади виявляти індикатори торгівлі людьми в осіб, які прибувають в Україну);

надання допомоги та послуг постраждалим від торгівлі людьми особам (врегулювання механізму надання безоплатної допомоги та спеціалізованих послуг особі, яка постраждала від торгівлі людьми, та грошової компенсації  для задоволення першочергових потреб, у тому числі тимчасового притулку);

забезпечення конфіденційності інформації (розроблення порядку забезпечення конфіденційності при обробленні інформації про особу, яка постраждала від торгівлі людьми);

посилення інституційної спроможності органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії торгівлі людьми (підвищення відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування, до функціональних обов’язків яких належить установлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми);

створення спеціалізованих програм ідентифікації та допомоги дітям (розроблення програм з метою зменшення вразливості до торгівлі людьми дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки);

запровадження системи ведення комплексних та уніфікованих форм збору достовірних даних про імовірно постраждалих та ідентифікованих постраждалих від торгівлі людьми осіб.

 

Прогноз впливу на ключові інтереси заінтересованих сторін

 Забезпечення ефективної реалізації державної політики у сфері протидії торгівлі людьми в Україні налагодить плідну співпрацю та взаємодію суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми.

Посилення державної політики у сфері протидії торгівлі людьми підвищить рівень обізнаності населення щодо проблеми торгівлі людьми, забезпечить захист прав та інтересів громадян України, які постраждали від торгівлі людьми.

Також реалізація державної політики у сфері протидії торгівлі людьми забезпечить зниження рівня вразливості громадян України до явища торгівлі людьми, організацію системи належного реагування на факти торгівлі людьми, дасть можливість своєчасно виявити та попередити осіб, які можуть потрапити в ситуації торгівлі людьми, та виявити постраждалих від торгівлі людьми осіб.

 

Очікувані результати 

Відповідно до виконання Концепції:

зросла кількість обізнаних та самоідентифікованих постраждалих осіб;

підвищено рівень професійної компетенції посадових осіб органів місцевого самоврядування у сфері протидії торгівлі людьми;

проведено заходи щодо посилення прикордонного контролю для запобігання протидії торгівлі людьми;

збільшено кількість осіб, які отримали додаткову фінансову допомогу та скористались усіма видами безоплатної допомоги, спеціалізованими послугами;

затверджено порядок забезпечення конфіденційності при обробленні інформації про особу, яка постраждала від торгівлі людьми;

створено окремі спеціалізовані програми, спрямовані на виявлення постраждалих дітей від торгівлі людьми та надання їм відповідної допомоги;

збільшено кількість ідентифікованих осіб, постраждалих від торгівлі людьми, та надано їм допомогу;

підвищено рівень відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо проведення превентивної діяльності у сфері запобігання та протидії торгівлі людьми;

впроваджено систему ведення комплексних та уніфікованих форм збору достовірних даних про імовірно постраждалих та ідентифікованих постраждалих від торгівлі людьми осіб.

 

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів 

Фінансування передбачається за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг видатків визначатиметься щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік з урахуванням їхніх можливостей.