Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 417

Проект

 

 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від                        2019 р. №

Київ

 

Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України

від 23 травня 2012 р. № 417

 

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р.             № 417 „Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 39,      ст. 1476, 2012 р., № 71, ст. 2870) зміни, що додаються.

 

Прем’єр-міністр України                                                                 В. Гройсман

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від „____”__________ 2019 р. №

 

ЗМІНИ,

що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України

від 23 травня 2012 р. № 417

 

1. У постанові:

 1)  пункт 4 вважати пунктом 2 та викласти в такій редакції:

 „2. Керівник місцевої держадміністрації визначає структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу (далі - структурний підрозділ), та відповідальну посадову особу (далі - посадова особа) згідно з розподілом функціональних обов’язків.”;

2)  пункти 2 – 3 вважати пунктами 3 – 4 та викласти в такій редакції:

„3. Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, подає особисто за місцем перебування до структурного підрозділу  заяву про встановлення статусу (далі - заява) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем.

Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до структурного підрозділу її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.

Для встановлення статусу недієздатній особі, та особі, яка виявляє ознаки неусвідомлення значення своїх дій та нездатність керувати ними, що підтверджується рішенням суду, якщо з’явилися підстави вважати, що вона постраждала від торгівлі людьми, заява подається до структурного підрозділу опікуном, представником спеціального закладу (у разі, коли особа перебуває у спеціальному закладі) або представником органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває така особа.

3.1 Якщо особа, яка визнана потерпілою на території України від злочину, пов’язаного з торгівлею людьми, що підтверджується вироком суду, який набрав законної сили, перебуває під слідством на території іноземної держави або є засудженою на території іноземної держави, заява про встановлення статусу подається до структурного підрозділу  близьким родичем або членом сім’ї (при наявності згоди постраждалої особи на виконання таких дій, зробленою у письмовому вигляді).

4.Заяви реєструються посадовою особою у відповідному журналі, що ведеться у структурному підрозділі, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а особам, які їх подали, повідомляється про можливість одержання допомоги та її види.

Інформація щодо особи, документів, які стосуються процедури встановлення статусу, є інформацією з обмеженим доступом. Порядок отримання такої інформації врегульовано положеннями Закону України „Про інформацію”. 

В структурному підрозділі повинно бути забезпечено безпеку будь-якої інформації щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та документів, які стосуються процедури встановлення статусу.”;

 3)  у пункті 6 слова „до місцевої держадміністрації” замінити словами „до структурного підрозділу”;

 4)  пункт 7 викласти в такій редакції:

 „7.Посадова особа проводить протягом трьох робочих днів з дати подання заяви співбесіду з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, враховуючи стать, вік, інші соціальні ознаки даної особи, та заповнює опитувальний лист згідно з додатком 2, намагаючися запобігти повторній віктимізації та психологічному травмуванню особи.

Опитувальний лист підписують посадова особа, керівник структурного підрозділу та заступник керівника місцевої державної адміністрації згідно з розподілом функціональних повноважень.

За бажанням особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, під час проведення співбесіди можуть бути присутні члени її родини або інші особи.

Із особою, яка визнана потерпілою на території України від злочину, пов’язаного з торгівлею людьми, що підтверджується вироком суду, та перебуває під слідством на території іноземної держави або є засудженою на території іноземної держави, посадова особа заповнює опитувальний лист на основі даних близького родича або члена сім’ї, які підписують опитувальний лист та несуть відповідальність, визначену діючим законодавством України, за достовірність наданих ними відомостей.

З недієздатною особою, або особою, яка виявляє ознаки неусвідомлення значення своїх дій та нездатність керувати ними, а також дитиною співбесіда проводиться у присутності її законного представника (крім випадків, коли його участь може завдати шкоди недієздатній особі або дитині) або уповноваженої особи спеціального закладу (у разі, коли опікунство над недієздатною особою здійснює спеціальний заклад) та за обов’язкової участі представника відповідного органу опіки та піклування. До співбесіди залучається перекладач, психолог чи педагогічний працівник та адвокат (у разі потреби), про що робиться відмітка в опитувальному листі.

У разі неможливості проведення співбесіди з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, через її хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий психічний стан чи малолітство опитувальний лист заповнюється посадовою особою на підставі особистих спостережень, показань свідків або інших даних.”;

5)  пункт 8 викласти в такій редакції:

„8. Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, близький родич або член сім’ї особи, зазначеної у пункті 3.1 цього Порядку, ознайомлюється з опитувальним листом та підписує його. У разі незгоди із змістом опитувального листа така особа має право надати свої зауваження в письмовому вигляді.

Після проведення співбесіди законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи та особи, яка виявляє ознаки неусвідомлення значення своїх дій та нездатність керувати ними, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладач, психолог чи педагогічний працівник та адвокат (у разі його присутності) ознайомлюються з опитувальним листом та підписують його. У разі незгоди із змістом опитувального листа зазначені особи мають право надати свої зауваження в письмовому вигляді.”;

6)  у пункті 9 слова „місцева державна адміністрація” замінити словами „структурний підрозділ”;

7)  абзац другий пункту 10 викласти у такій редакції:

 „Без проведення співбесіди оформляється облікова картка особи, зазначеної у пунктах 3.1 та 5 цього Порядку.”;

8)  у пункті 11 слова „у семиденний строк” замінити словами „протягом семи робочих днів”;

 9)    пункт 12 викласти у такій редакції:

„12. Місцева держадміністрація протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки подає до Мінсоцполітики такі документи:

1) копію заяви;

2) копію документа, що посвідчує особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особу, зазначену у пункті 5 цього Порядку;

3) копію документа, що посвідчує особу, близького родича або члена сім’ї особи, зазначеної у пункті 3.1 цього Порядку ( у разі, якщо заява про встановлення статусу подається близьким родичем або членом сім’ї);

4) копію документа, що посвідчує особу, опікуна, піклувальника, законного представника дитини або уповноваженої особи спеціального закладу (у разі, якщо заява про встановлення статусу подається опікуном, піклувальником, законним представником дитини або представником спеціального закладу);

5) копію заповненого опитувального листа;

6) копію заповненої облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особи, зазначеної у пунктах 2.1 та 5 цього Порядку;

7) копію заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або близького родича чи члена сім’ї постраждалої особи, зазначеної у пункті 3.1 цього Порядку, до правоохоронних органів про захист прав та інтересів (у разі звернення) або копію повідомлення (заяви) посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми;

8) копію зауважень особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або близького родича чи члена сім’ї постраждалої особи, зазначеної у пункті 3.1 цього Порядку, законного представника дитини, або уповноваженої особи спеціального закладу чи представника відповідного органу опіки та піклування, перекладача, психолога, педагогічного працівника та адвокату (у разі наявності);

9) копії інших документів та матеріалів щодо наявності підстав для встановлення статусу (проїзних документів, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, листа про визначення процесуального статусу, довідку про перетин державного кордону, медичні висновки, трудового договору тощо);

10) копію документа, що підтверджує родинні чи сімейні відносини (у разі, якщо заява про встановлення статусу подається близьким родичем або членом сім’ї);

11) копії рішення суду щодо визнання особи недієздатною та такою, яка виявляє ознаки неусвідомлення значення своїх дій та нездатність керувати ними.”

 10)           пункт 16 викласти у такій редакції:

 „16. У разі встановлення статусу особі, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особі, зазначеній у пункті 5 цього Порядку, посадова особа протягом п’яти робочих днів з дня надходження листа Мінсоцполітики повідомляє особисто про встановлення статусу  та видає такій особі  довідку про встановлення статусу згідно з додатком 3.

У разі встановлення статусу особі, зазначеній у пункті 3.1 цього Порядку, посадова особа протягом п’яти робочих днів з дня надходження листа Мінсоцполітики повідомляє особисто про встановлення статусу  її близького родича чи члена сім’ї та видає довідку про встановлення статусу згідно з додатком 3.

У разі встановлення статусу дитині або недієздатній особі та особі, яка виявляє ознаки неусвідомлення значення своїх дій та нездатність керувати ними, довідка видається законному представнику дитини, опікуну або представнику спеціального закладу (у разі, коли особа перебуває у спеціальному закладі) або представнику органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває така особа.”

 11)       пункт 19 викласти у такій редакції:

„18. Довідка про встановлення статусу реєструється у відповідному журналі, який ведеться у структурному підрозділі, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

У разі неявки особи, якій встановлено статус, або близького родича чи члена сім’ї особи, зазначеної у пункті 3.1 цього Порядку, довідка зберігається у структурному підрозділі протягом терміну дії встановленого статусу.”

 12) у пункті 20 слова „місцева держадміністрація подає до Мінсоцполітики відповідне письмове обґрунтування” замінити словами „місцева держадміністрація подає до Мінсоцполітики відповідне письмове обґрунтування, додаючи документи, що підтверджують підстави для продовження статусу.”;

 13) пункт 21 викласти у такій редакції:

 

„21. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу структурний підрозділ протягом п’яти робочих днів особисто повідомляє особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, чи близького родича або члена сім’ї особи, зазначеної у пункті 3.1 цього Порядку, про його прийняття.

У разі відмови у встановленні статусу дитині або недієздатній особі та особі, яка виявляє ознаки неусвідомлення значення своїх дій та нездатність керувати ними, структурний підрозділ особисто повідомляє законного представника дитини, опікуна або представника спеціального закладу (у разі, коли особа перебуває у спеціальному закладі) або представника органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває така особа.

Рішення про відмову у встановленні статусу може бути оскаржене у судовому порядку.”

14) у пункті 22 слова „місцевою державною адміністрацією” замінити словами „структурним підрозділом”;

15) пункт 23 викласти у такій редакції:

 „23. Позбавлення статусу здійснюється у разі його встановлення на підставі поданих завідомо неправдивих відомостей або недійсних документів, що мали істотне значення для його встановлення.

У такому випадку особа, яку позбавлено статусу, відшкодовує виплачену їй одноразову матеріальну допомогу та всі витрати, пов’язані з наданням їй послуг.

Підставами для припинення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми:

1)  подання письмової заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особи, зазначеної у пунктах 3.1 та 5,  або близького родича чи члена сім’ї постраждалої особи, зазначеної у пункті 3.1 цього Порядку (якщо заява про встановлення статусу була подана близьким родичем або членом сім’ї) про припинення такої процедури;

2)   не явка особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми особи, або особи, зазначеної у пунктах 3.1 та 5,  або близького родича чи члена сім’ї постраждалої особи, зазначеної у пункті 3.1 цього Порядку (якщо заява про встановлення статусу була подана близьким родичем або членом сім’ї) для проведення співбесіди, визначеної цим Порядком.”