29 березня відбулося засідання Ради безбар’єрності за участю Першої леді України Олени Зеленської та під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. 

Серед учасників — представники Уряду, профільних комітетів Верховної Ради, міжнародних організацій, посли США, Канади і представники посольств ЄС, Японії, Італії, представники ОВА, територіальних громад і громадянського суспільства. Від Міністерства соціальної політики були міністерка Оксана Жолнович і заступник міністра Назар Танасишин.

Під час зустрічі обговорювали практики з впровадження безбар’єрності на рівні місцевих громад. Своїм досвідом поділилися голови Рівненської, Славутицької, Вінницької та Опішнянської громад. Представники громадськості Микола Заріцький, захисник і учасник Ігор Нескорених, та Віталій Пчолкін, голова правління ГО «Група активної реабілітації», розповіли, що в Україні зростає запит на безбар’єрні маршрути, простори та послуги.

«Коли ми підбивали минулого разу підсумки року, то відзначили тривожну цифру: для 50% нашого суспільства люди з інвалідністю залишаються невидимими. Про те, що бачать людей з інвалідністю у громадських місцях, каже лише чверть опитаних. А насправді їх лише офіційно — три мільйони. І ще близько 300 тисяч додалося за два роки ворожого вторгнення. Соціальна невидимість завжди має лише одну причину — брак можливостей. Відкривати, а не закривати. Робити видимими людей через їхні потреби. Не маємо часу на формальні рішення. Нас і так щодня намагаються знищити. Натомість ми повинні навчитися зберігати й цінувати кожного жителя країни. Лише це шлях до спільного самозбереження й виживання», — сказала під час виступу Олена Зеленська.

Досвід громад

• Рівненська міська територіальна громада разом з експертами розробила Положення про місцеву Раду Безбар’єрності, до складу якої  включені представники муніципалітету і громадськості та фахівці з безбар’єрності. Активно усуваються бар’єри для пересування вулицями міста. Рівне залучене до флагманських проєктів «Освіта без бар’єрів» та «Програма цифрової освіти». Також розвиваються послуги з реабілітації для дорослих, зокрема ветеранів, та дітей.
  

• Славутицька міська територіальна громада працює над впровадженням безбар’єрних рішень ще з 2021 року. Уже кілька років діє програма «Славутич — безбар’єрне місто» та відповідний план заходів. Прокладаються безбарʼєрні маршрути містом. Мешканців міста залучають до реалізації безбарʼєрних рішень через програму «Бюджет участі». Громада міста визначає безбар’єрність як один із ключових пріоритетів для розвитку, тому активно залучає мешканців до обговорень, оцінки результатів та розширення мапи проєктів з доступності. Це відображається у стратегічних документах та в бюджетному плануванні, адже безбар’єрність безпосередньо впливає на покращення життя у місті.
  

• Вінницька міська територіальна громада створила Робочу групу з розвитку безбар’єрного простору міста. Адаптуються згідно з принципами інклюзивності транспортна мережа та міські простори. Упродовж року передбачається старт засідань місцевої Ради безбар’єрності та затвердження Програми розвитку безбар’єрності у громаді. Вінницька громада реалізовує флагманські проєкти «Освіта для всіх» та «Робота без бар’єрів». Також у межах просвітницької кампанії «Україна без бар’єрів» проводяться зустрічі та лекторії за участі жителів громади.
  

• Опішнянська селищна територіальна громада робить перші кроки до створення безбар’єрних просторів та послуг. Наразі розробили План дій на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору. Також запровадили систему обліку людей з інвалідністю та маломобільних груп населення, проводиться моніторинг доступності будівель комунальної власності. У пріоритеті громади до кінця року:

• забезпечення безбар’єрного доступу до медичних закладів, а також до соціальних та адміністративних послуг;

• впровадження практик безбар’єрності для залучення людей з інвалідністю, молоді, людей літнього віку та батьків з маленькими дітьми до культурного життя.

Важливо, щоб міста, села і селища були залучені в державну політику безбар’єрності, розуміли її зміст та завдання, приймали відповідальність і брали участь у її запровадженні. Для цього мають бути чіткі та зрозумілі для усіх пріоритети, інструменти, канали комунікаційної взаємодії.

«Уряд України готовий працювати разом із територіальними громадами над створенням доступних просторів, публічних послуг та інформації. Безбар’єрність як ніколи на часі, і це має відображатися в стратегічних документах як міністерств, так і територіальних громад. Своїми рішеннями і, головне — діями ми демонструємо українцям та українкам, що вони важливі для своєї держави, для свого міста та для своєї спільноти», — сказав Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Флагманські проєкти

Міністерство соціальної політики в межах Національної стратегії створення безбар’єрного простору, яку ініціювала Перша леді Олена Зеленська, втілює два флагманські проєкти: вдосконалення системи забезпечення допоміжними засобами реабілітації та послуга раннього втручання. Про підсумки першого кварталу 2024 за цими проєктами ми писали минулого тижня.

«Безбар’єрність — це те, що створюється людьми і для людей. У кожного є своя роль і кожен робить свій внесок. Ми як міністерство формуємо державну політику, громади на місцях розвивають послуги і втілюють проєкти. А в діалозі ми з’ясовуємо, як можемо підсилити одне одного, щоб Україна стала дійсно безбар’єрною для кожного її мешканця», — говорить Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

На засідання Ради безбар’єрності інші міністерства презентували свої нові флагманські проєкти.

• «Складові безбар’єрності у роботі системи надання безоплатної правничої допомоги» від Міністерства юстиції України. Головна мета проєкту — надати можливості кожній людині, яка перебуває під юрисдикцією України, отримувати правничі послуги для забезпечення власних правових потреб у зручний спосіб. Міністерство проаналізувало 437 бюро правової допомоги щодо доступності просторів та послуг. Також провели внутрішню оцінку послуг безоплатної первинної та вторинної правової допомоги для різних цільових аудиторій.

• «Безбар’єрний та інклюзивний фінансових сектор» від Національного банку України. Головна мета проєкту: інклюзивний та безбар’єрний сектор фінансових сервісів шляхом оновлення процесів регулювання, стандартів і вимог до надавачів послуг. Наразі проєкт Методичних рекомендацій з правил інклюзивного надання фінансових послуг в установах України доопрацьовується за результатами проведеного громадського обговорення.

Також Перша леді презентувала Гайд безбар’єрних подій. Згідно з цими рекомендаціями публічні заходи мають відбуватися відповідно до принципів доступності та інклюзії. Організатори зобов’язані створювати рівні та зручні умови для залученості всіх учасників, незалежно від їхніх фізичних, когнітивних або сенсорних відмінностей. У Гайді безбар’єрних подій прописані практичні рішення щодо підготовки та проведення онлайн та офлайн-заходів, зокрема — під час війни.

«Організатори заходів орієнтовані на те, щоб бачити серед своїх учасників людей з досвідом війни. Але як це правильно організувати? Ми ніколи не знаємо, хто поруч з нами: що ця людина пережила і що бачила, у якому вона стані зараз. Але можемо заздалегідь створити рішення, які подарують усім гостям хороший досвід. Гайд безбар’єрних подій — саме про такі рішення. Про повагу до досвіду різних учасників. Він детально розбирає все — від комунікації до інтер’єру. Бо це теж важливо. Одне із визначень безбар’єрності — “це коли зручно всім без винятку”. Думаю, це могло б бути заголовком для всієї цієї філософії на рівні держави й суспільства. Бо люди з досвідом війни — це зараз всі ми. Ось чому безбар’єрні події й узагалі безбар’єрне життя потрібне всім нам», — сказала Перша леді.