Дитячий будинок сімейного типу, або ДБСТ, — це фактично велика прийомна родина, де діти зростають в сімейній турботі. У одній такій родині виховуються від п’яти прийомних дітей, а загалом може бути до десяти дітей разом з рідними.

Зараз у нормативно-правовій базі використовується назва “дитячий будинок сімейного типу”. Проте ця назва вимагає перегляду, тому що може створювати враження, що діти живуть у справжньому дитбудинку, і стигматизувати їх.

В Україні 1299 великих прийомних сімей — у них зростають 8930 дітей, які залишилися сиротами або без батьківського піклування.

Основні факти про ДБСТ:

• Хто може створити: повнолітні і працездатні особи — подружжя або людина, яка не перебуває в шлюбі (винятки — в Постанові Кабміну № 564).

• Чи дає дитина згоду: так, якщо дозволяє вік і рівень розвитку дитини, її обов’язково питають, чи хоче вона жити в родині майбутніх батьків-вихователів.

• До якого віку дитина перебуває в ДБСТ: до 18 років, а якщо має інвалідність або навчається у школі, профтеху, коледжі чи закладі вищої освіти, — за бажанням може залишатися до 23-х.

• До якого віку можна стати батьками-вихователями: конкретної цифри немає. Діти повинні досягнути віку вибуття з ДБСТ на момент, коли молодший з подружжя або людина, що виховує дітей одна, досягає пенсійного віку. Іноді батьки можуть виховувати дітей і після виходу на пенсію, але не довше 5 років. 

• Яку підтримку мають батьки-вихователі: 

• грошове забезпечення;

• сплату єдиного внеску на соціальне страхування за рахунок бюджетних коштів;

• державну соціальну допомогу на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

• службовий будинок або квартиру. Житло передається сім’ї з меблями і технікою для комфортного проживання. Під час облаштування житла враховуються пропозиції батьків, а також потреби, вік, стать і стан здоров’я дітей;

• також може надаватися в користування земельна ділянка та/або транспортний засіб.

Кожна дитина має право на сім’ю і любов. Більше про те, як подарувати дитині родину, — на сайті Мінсоцполітики.