Широкомасштабна нищівна війна росії проти України триває більше 100 днів.

Ця війна змінила обличчя нашої країни, обличчя українців, які просто зараз тримають оборону усього демократичного світу на своїх плечах.

Україна для всього світу стала взірцем мужності та єдності, готовності відстоювати свій вибір та свою свободу.

Війна ще не завершилася, нам потрібно відвоювати нашу територію, а це більше ніж 2 500 міст та сіл, які наразі залишаються тимчасово окупованими, заблокованими або знаходяться під обстрілами. За розмірами це одна-дві європейські країни, наприклад, як Словаччина та Чехія разом.

Але за своє майбутнє кожен українець платить дуже високу ціну.

• Немає жодного регіону країни, до якого б не прилітали російські ракети і з якого б не виїжджали люди.

• Більше 12 мільйонів людей покинули свої домівки. З них – більше 5 мільйонів виїхали за кордон.

• Десятки тисяч людей загинули. І це не кінцева цифра, адже через окупацію частини території неможливо отримати точні дані щодо кількості жертв. Кожного дня гине 2-3 дитини. Кожного дня цієї війни.

• Близько 35% працівників, які мали роботу до широкомасштабного вторгнення росії, втратили її. Тобто, кожен третій.

• Загальні втрати економіки та інфраструктури України сягають 600 млрд євро станом на зараз.

• Через це від 60% до 80% людей в Україні, в залежності від подальшого розвитку подій, можуть опинитись за межею бідності.

Це основні гуманітарні наслідки цієї війни на знищення. Безумовно, сьогодні критично необхідно вирішувати поточні проблеми людей.

Але не менш важливим питанням є перспектива, яку ми маємо дати для людей в Україні після Перемоги, майбутнє, яке ми зможемо їм запропонувати.

Тому на нашому порядку денному - чи стане Україна лідером у своєму регіоні, чи вдасться швидко запустити мультиплікатори інвестицій в економіці, чи зробимо ми реальним те, що раніше вважалося неможливим.

Президент України Володимир Зеленський створив Національну Раду по відновленню України. І зараз експерти Ради складають план відновлення та розвитку за кожним конкретним напрямком відбудови держави.

Міністерство, яке я очолюю, запропонувало шість основних напрямків такої відбудови в сфері соціального добробуту. Кожен з них містить конкретні проекти та програми. Ми порахували вартість кожної. І точно знаємо, що відбудову потрібно починати просто зараз, не очікуючи на завершення війни. Саме це і буде основою і результатом перемоги.

Окреслю основні напрямки нашого плану.

Перший напрямок – це добробут родин, допомога їм вийти з бідності. Програми, які ми заклали в цей напрямок, спрямовані на стимулювання зайнятості та підприємництва, в першу чергу, серед вразливих категорій людей та переміщених внаслідок війни.

Ми тут маємо досвід інвестицій в самозайнятість людей.

Ще до війни ми реалізовували за підтримки Світового банку програми допомоги у відкритті мікробізнесу для вимушених переселенців та малозабезпечених.

Результати цієї програми перевищили наші очікування. Держава замість безробітних, яким щомісяця виплачувалась соціальна допомога на проживання, отримала платників податків, які створювали нові робочі місця. Громади отримали економічне пожвавлення та більш заможних мешканців. Люди взяли свою долю у власні руки і вийшли зі стану бідності. Значна частина учасників програм розширювала бізнес і мала доходи, вищі за середні по країні у 3-10 разів.

З огляду на такі результати, ми хотіли поширити програму на людей з інвалідністю цього року. Але почалась війна, і програму соціальних інвестицій в такі робочі місця довелось згорнути.

Однак, для відновлення країни вони необхідні. Їх можна і потрібно використати для допомоги людям, особливо жінкам, які зараз вже повертаються з евакуації.

Також ми плануємо запровадити універсальну соціальну допомогу, яка надаватиметься на основі доходів та складу родини.

Зараз ми маємо громіздку систему із 35 видів соціальних допомог, які надаються людям відповідно до соціальних статусів. Ця система залишилась нам у спадок і побудована на радянських підходах. Її заміна на універсальну допомогу забезпечить адресність та ефективність державних видатків на соціальний захист.

Другий напрямок, важливий для відновлення країни, – це родина для кожної дитини. В цьому напрямку плануємо:

• ратифікувати Гаазьку конвенцію про захист дітей та співпрацю з питань міжнародного усиновлення,

• запровадити ювенальні суди, які вирішують справи про усиновлення,

• побудувати мережу опікунських центрів для підтримки родин, які виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі усиновителів,

• розвивати соціальні послуги для родин з дітьми за місцем проживання, зокрема раннє втручання,

• а також замість радянських інтернатів ми розвиватимемо сімейні форми виховання для дітей. Ця інвестиція в дітей буде завжди пріоритетом соціального бюджету країни.

Третій напрямок відновлення – це гідне пенсійне забезпечення. Ми пропонуємо, щоб воно складалось з мінімального гарантованого пенсійного доходу та накопичувальної пенсії.

Пенсійні накопичення потрібно запроваджувати якнайшвидше. Адже кошти, які накопичуються на пенсійних рахунках людей, не лише підвищують їхні доходи в літньому віці, але також слугують довгостроковими інвестиціями у повоєнне відновлення країни. Цей напрямок потребуватиме близько 1 мільярда євро на рік.

Четвертий напрямок – це відновлення соціальних інвестицій у інклюзивне та безбар’єрне суспільство та рівні можливості.

Усі рішення, які будуть прийматися щодо об'єктів, послуг, робіт, товарів та інформації будуть відповідати принципам безбар’єрності, європейським нормам та стандартам доступності.

Ми плануємо розвивати проект, який започаткували минулого року «Почуй мене». Це послуга відео сурдоперекладу під час дистанційного спілкування нечуючих з органами влади та надавачами важливих послуг.

Також плануємо розвивати онлайн-портал «Працюй вільно», який комплексно допомагає у працевлаштуванні людей з інвалідністю від співбесіди та складання резюме до навчання під потреби роботодавця.

Для подолання наслідків війни необхідна система комплексної реабілітації постраждалих. І це п’ятий напрямок відновлення. Ми не маємо жодної людини в країні, яка б не була травмована війною фізично або психологічно. Тому комплексна реабілітація має включати в себе не лише медичну підтримку, забезпечення протезами та іншими допоміжними засобами реабілітації, але також психологічну допомогу, соціальні послуги, допомогу з працевлаштування, забезпечення житлом та інше.

Ми маємо мережу закладів і фахівців, на основі яких можна побудувати таку систему. На її розгортання, включно з перепрофілюванням, реконструкцією та обладнанням закладів, методичним забезпеченням та навчанням необхідно близько 30 мільйонів євро.

І останній напрямок відновлення за рахунком, але не за значенням – це цифровізація соціального сервісу для людей. Кожен громадянин України повинен отримувати послугу від держави та якісний соціальний сервіс просто з телефону, ноутбуку або іншого пристрою з будь-якого куточка світу.

Ми багато зробили в цьому напрямку минулого року. І це надзвичайно допомагає в умовах війни. Наприклад, в окупованих містах, де не працюють органи соціального захисту, ми завдяки цифровізації змогли забезпечити нарахування та виплату соціальних допомог одному мільйону людей з найбільш постраждалих регіонів.

Також цифровізація допомогла швидко зареєструвати переміщених людей, оформляти соціальні виплати дистанційно, без відвідування соціальних служб, не наражаючи людей зайвий раз на небезпеку.

Для того, щоб завершити нашу роботу в цій сфері, необхідно близько 15 мільйонів євро.

Колеги, я коротко поділилась з вами основними викликами та планами відбудови України через трансформації у соціальній сфері.

Я впевнена, що досвід ОЕСР та країн-членів ОЕСР буде вкрай корисним під час відновлення нашої країни.

Наостанок хочу зазначити, що кожен з нас щоденно працює задля перемоги, в яку ми всі непохитно віримо.

Кожен з нас відстоює свій вибір європейського шляху розвитку, вибір на користь прав людини та демократії. І нам дуже важливо побачити підтримку нашої боротьби у вигляді надання статусу кандидата в члени Європейського Союзу.

Я щиро дякую сьогодні кожній країні, яка виявляє солідарність з Україною в цій війні, відкриває свої кордони та серця до кожного українця та підтримує Україну в її прагненні стати частиною ЄС.

Дякую за увагу та підтримку.