Хакатон організовано Асоціацією європейські цифрові фінанси та Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній, і фінансується Європейською Комісією.

Марина Лазебна розповіла про цифрові рішення, які допомогли надати необхідну підтримку багатьом людям протягом перших найважчих місяців широкомасштабного вторгнення та відповідали на основні виклики нової реальності. Говорячи про візію майбутнього соціальної сфери, міністр акцентувала увагу учасників на напрямках у яких цифровізація може пришвидшити рух до цієї мети та сприяти відновленню і розвитку України як соціальної держави в сучасному розумінні, без жодних рештків радянських підходів.

«Коли 24 лютого вночі розірвались перші бомби в різних містах нашої країни, я подумала, що тепер допомоги потребуватимуть в два, в три рази більше людей, ніж раніше. Як мені всіх їх знайти та донести до них допомогу? Це була моя перша думка.

Друге, я подумала: як добре, що ми почали цифровізувати соціальну сферу задовго до війни, і через досвід пандемії створили багато дистанційних сервісів, тож багатьом не потрібно буде під обстрілами бігти до пенсійного фонду або відділу соцзахисту, людина зможе евакуюватись і з безпечного місця звернутись по допомогу прямо з телефону.

Насправді, війна показала повну непридатність тих рештків радянської системи соціальної підтримки, які ще подекуди залишились. Системи, яка не була орієнтованою на людину. Яка змушувала її збирати папірці по різним інстанціям і з купою документів доводити своє право на соціальний захист. Одні папірці, щоб отримати допомогу на дитину, інші папірці, щоб отримати допомогу на сплату комунальних послуг.



У війну, як ніколи, очевидно, що має не залишитись жодних слідів такого підходу.

Людина не може прийти до відділу соціального захисту – в окупованих та обстрілюваних містах вони не працюють, а деякі – зруйновані.

Людина не може зібрати необхідні документи, бо багато хто евакуювався з самим лише паспортом. А хтось встиг лише вибігти з дому перед тим, як туди влучила ракета, і залишився навіть без паспорта.

Людина не може отримати пенсію готівкою вдома тому що готівку фізично не можливо туди доставити від обстрілами.

А головний спосіб позбутись цього всього – сучасні цифрові та фінансові технології.

Завдяки системі обміну інформацією між різними державними реєстрами ми автоматично без звернення людини продовжили надавати раніше призначені соціальні допомоги, субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Відтак більше 6 мільйонів людей охоплені тим чи іншим видом соціальної допомоги.

Для людей з регіонів, де через бойові дії або окупацію не працюють органи соціального захисту, ми здійснюємо нарахування централізовано. Інформацію та функціонал для цього маємо завдяки тому що ще минулого року розпочали впровадження Єдиної інформаційної системи соціальної сфери. В результаті зараз виплати отримали більше 1 мільйона людей з найбільш постраждалих територій.

Ми маємо електронну трудову книжку, систему електронних лікарняних, персональні он-лайн кабінети в Пенсійному фонді України та Фонді соціального захисту людей з інвалідністю, через які люди можуть дистанційно вирішувати свої питання.

Також запустили платформу допомоги єДопомога, яка працює за принципом «від людини до людини». Вона дозволяє людям з усього світу адресно допомагати українцям.

В майбутньому необхідно впроваджувати універсальну соціальну допомогу, яка залежить від рівня доходів та складу домогосподарства. Вона замінить розгалужену систему соціальних виплат, які надаються відповідно до законодавчих статусів, і забезпечить справжню адресність.

ЇЇ буде легко адмініструвати, цифровізувати, проводити верифікацію. Тут головне – технології, які дозволяють точно дистанційно ідентифікувати людину та верифікувати інформацію про неї.