Міністр соціальної політики України Марина Лазебна та фахівці Мінсоцполітики обговорили з експертами Міжнародної організації праці з міжнародних правових норм, соціального захисту та субрегіонального бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи законопроект, розроблений Мінсоцполітики, щодо запровадження системи базового гарантованого доходу для пенсіонерів.

Експерти Міжнародної організації праці за результатами попереднього аналізу законопроекту резюмували, що він є дуже позитивним доробком, повністю відповідає цілям 102 Конвенції МОП та зобов’язанням, які Україна взяла на себе, ратифікувавши конвенцію.

Марина Лазебна, коментуючи законопроект, зазначила: «Система соціального захисту має бути універсальною, щоб жодна людина не залишилась поза увагою, без засобів до існування. З цією метою зараз ми:

- запропонували пакет урядових законопроектів щодо реформи прожиткового мінімуму, щоб його розрахунковий розмір, закладений в бюджеті, відповідав фактичному,

- плануємо поетапне впровадження системи базового гарантованого доходу для непрацездатних людей, яке ми сьогодні з вами розглядаємо,

- подали до Верховної Ради законопроект, який відновлює справедливість в солідарній системі, в тому числі, передбачає щорічну індексацію в один і той самий час всіх пенсій за однаковими правилами, і він вже ухвалений у першому читанні,

- очікуємо на ухвалення в першому читанні законопроекту про запровадження обов’язкових пенсійних накопичень,

- запустили перші проекти з розвитку добровільних пенсійних накопичень.

Лише такий комплексний підхід забезпечить всеохоплюючу та справедливу систему соціального захисту, яка гарантуватиме достатні доходи непрацездатним людям, буде прозорою та зрозумілою, а від того матиме довіру людей».

Марина Лазебна виділила чотири послідовні етапи впровадження системи базового гарантованого доходу для пенсіонерів:

- впровадження державної соціальної допомоги пенсіонерам на утриманців,

- впровадження державної соціальної допомоги людям, старшим за 65 років, які не мають права на пенсію, але тривалий час сплачували страхові внески,

- впровадження універсальної державної соціальної допомоги за віком (законодавче закріплення ініційованої Президентом «вікової лінійки» доплат до пенсій),

- впровадження універсальної державної соціальної допомоги для інших категорій літніх людей, доходи яких не досягають мінімального гарантованого рівня.

Емманюель Сен-П’єр, керівник групи з соціального забезпечення департаменту міжнародних трудових норм МОП, зазначила, що запропонована Мінсоцполітики система базового гарантованого доходу для пенсіонерів є важливою стратегічною реформою, яку підтримує Міжнародна організація праці, адже вона забезпечує всеохопність системи соціального захисту та відповідає цілям сталого розвитку.

Також вона відмітила, що результати аналізу законопроекту свідчать про те, що Уряд має чітке і конкретне бачення шляху для побудови такої системи. У законопроекті та наданих додаткових матеріалах містяться необхідні кроки, пояснення та розрахунки, актуарні оцінки, які підтверджують довгостроковий позитивний вплив на рівень соціального захисту людей. Пані Емманюель підкреслила, що запропонована система базового гарантованого доходу для пенсіонерів сприятиме зниженню бідності серед непрацездатних людей, а поетапний підхід до запровадження має рацію з точки зору фінансових спроможностей держави.

Крум Марков, спеціаліст з політичних і правових питань департаменту соціального захисту МОП, зазначив, що запропонована Мінсоцполітики система базового гарантованого доходу для пенсіонерів повністю відповідає зобов’язанням, які Україна взяла на себе в рамках конвенції МОП, зокрема в комплексі з іншими заходами досягненню коефіцієнта заміщення пенсіями заробітку на рівні не меншому, ніж 40%. «У результаті запропонованих заходів коефіцієнт заміщення чистими пенсіями чистого заробітку в майбутньому складе 43-46%, що є вищим за мінімальний рівень згідно вимог. Отже, реформування системи соціального захисту в Україні іде вірним шляхом», - зазначив він.

На зустрічі також зазначалось, що законопроект розроблений з використанням гендерно-нейтрального підходу і пропонує комплексний підхід, який завдяки різним видам адресних виплат забезпечує мінімально необхідні рівні соціального захисту в країні.