«Найважливіший акцент Стратегії зі створення безбар’єрного простору - це зміна філософії соціального захисту «від надання пільг до створення можливостей», – зазначила Міністр соціальної політики Марина Лазебна на засіданні Ради безбар`єрності щодо обговорення проекту Плану заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.

Перше засіданні Ради безбар’єрності пройшло за участі дружини Президента України Олена Зеленської під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Рада безбар’єрності створено за ініціативи Дружини Президента України Олена Зеленської для моніторингу та контролю стану виконання Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року.

За словами Марини Лазебної, фактично кожен напрям роботи Мінсоцполітики так чи інакше пов’язаний з подоланням бар’єрів для тих соціальних груп, якими опікується міністерство.

До розробки проекту Плану заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору долучилися понад 30 громадських об’єднань у співпраці з якими було напрацьовано 62 пропозиції.

У своєму виступі Міністр зупинилася на трьох важливих напрямах роботи, за якими вже є конкретні результати і які довели свою затребуваність та актуальність.

Перший напрям – це цифрова безбар`єрна комунікація.

Головне завдання – створити Єдину інформаційну систему соціальної сфери щодо призначення, нарахування та отримання соціальної підтримки. Це надасть можливість кожній людині уникнути черг, збору купи довідок та отримати соціальний захист через «єдине вікно» з будь-якого куточка України. А держава бачитиме в одному місці всі вразливі соціальні групи та їх потреби. А також маштабувати успішний досвід ”Почуй мене” в закладах соціальної інфраструктури.

Другий напрям – це громада-діти-соцзахист.

”Кожна дитина має виховуватись у родині або в умовах, максимально наближених до сімейних, маємо усунути всі перешкоди на шляху до цього”,- зазначила Міністр.

Центральна роль у системі захисту дітей в умовах децентралізації належить громаді. Для розвитку системи надання соціальних послуг у громадах передбачено субвенції з державного бюджету та фінансування пілотних проектів.

Також важливе завдання –запуск системи раннього втручання у співпраці з МОН та МОЗ.

Третій напрям – заходи щодо комплексної допомоги у працевлаштуванні людей з інвалідністю.

Марина Лазебна поінформувала про запуск проекту ”Працюй вільно” та анонсувала плани на майбутнє.
Міністерством вивчається можливість запровадження нових стимулів для працевлаштування людей з інвалідністю, серед них:

• оплачувані контракти з роботодавцями на навчання та стажування людей з інвалідністю на робочому місці,

• компенсація роботодавцю протягом двох років з моменту працевлаштування зарплати, податків та соціальних внесків, сплачених за працюючу людину з інвалідністю, у розмірі 50-100% фактичних витрат у залежності від ступеню інвалідності працівника,

• кооперація з сайтами пошуку роботи та рекрутинговими агенціями з метою консолідації вакансій для людей з інвалідністю і резюме. Розглядається можливість фіксованої виплати таким порталам за кожного працевлаштованого,

• розвиток програми надомної праці людей з інвалідністю в інтересах бюджетних закладів,

• впровадження інституційної підтримки громадських об`єднань осіб з інвалідністю за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Спільна робота над розбудовою суспільства без бар’єрів, де вітається різноманіття, інклюзія є нормою, а доступ до можливостей є у кожного, навіть у тих, хто думає, що не відчуває бар’єрів, - наголосила Міністр.