Торгівля людьми залишається гострим питанням і реальною проблемою для багатьох країн світу, у тому числі й для України.

Сучасні форми експлуатації  людини та нові виклики, з якими зіткнувся світ, створюють загрозу потрапляння у ситуацію торгівлі людьми для практично всіх соціальних груп населення. Військові дії, економічна нестабільність, підвищення мобільності населення, у тому числі з метою трудової міграції, зростання рівня безробіття, збільшення доступу населення до інформаційних мереж сприяють поширенню цього злочину.

У 2010 році Україна взяла на себе зобов’язання щодо виконання вимог Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, як країна, яка визнає злочин торгівлі людьми неприпустимим діянням щодо людини та яка готова боротися із цим явищем, докладаючи при цьому максимальних ресурсів та зусиль.

Групою експертів із заходів стосовно протидії торгівлі людьми (ГРЕТА) вже проведено два моніторингові візити, під час яких  проаналізовано дії Уряду України у боротьбі з торгівлею людьми, основні виклики, з якими держава зіткнулась у подоланні сучасного рабства.

22 листопада 2018 року ГРЕТА оприлюднено Доповідь про впровадження Україною Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми за результатами другого раунду моніторингу.

На запит ГРЕТА Мінсоцполітики підготовлено та 20 травня 2020 року відправлено Звіт про виконання Урядом України у 2019 році рекомендацій ГРЕТА, наданих Уряду України за результатами другого раунду моніторингу щодо виконання положень Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, який містить в собі детальну інформацію щодо проведених заходів у зазначеному напрямку.

Зазначений звіт буде обговорено в рамках 26-го засідання Комітету сторін Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми (СЕТS № 197) у м. Страсбург (Французька Республіка) влітку цього року.

Довідково:

Протягом 2019 року Мінсоцполітики встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 185 громадянам, з яких 184 громадянина України та 1 іноземець (громадянин Російської Федерації). Серед осіб, яким встановлено зазначений статус, 53 жінок, 119 чоловіків та 13 дітей  (3 хлопчиків та 10 дівчаток).

Протягом зазначеного періоду 65 осіб постраждало від торгівлі людьми в Україні, 120 осіб – від торгівлі людьми за кордоном.

За видами експлуатації 85 осіб постраждало від трудової експлуатації, 40 осіб втягнуто у злочинну діяльність, 37 осіб від сексуальної експлуатації, 17 осіб використано у збройних конфліктах, 3 осіб використано у порнобізнесі, 1 особу залучено до жебракування, 1 особа постраждала від змішаної експлуатації (трудова та сексуальна експлуатації), 1 дитину було продано третім особам.

Основними країнами призначення були: Російська Федерація – 65 осіб, Україна – 65 осіб, Республіка Польща – 11 осіб, Німеччина – 10 осіб, Чеська Республіка – 6 осіб, Турецька Республіка – 5 осіб, Республіка Білорусь – 4 особи, Китайська Народна Республіка – 4 особи, Італійська Республіка -3 осіб, Словацька Республіка – 2 особи, Королівство Бельгія –  2 особи, Об’єднані Арабські Емірати – 1 особа, Республіка Словенія – 1 особа, Республіка Казахстан – 1 особа, Федеративна Республіка Бразилія – 1 особа, Французька Республіка – 1 особа, Угорщина – 1 особа, Держава Ізраїль – 1 особа, Арабська Республіка Єгипет – 1 особа.