Створення умов для реалізації права кожної дитини на виховання в сім’ї та забезпечення пріоритету сімейних форм влаштування дитини – один з пріоритетів державної політики щодо соціального захисту дітей.
Про це заступник Міністра соціальної політики Олег Коваль заявив під час комітетських слухань на тему: ”Реформування спеціальних закладів освіти України та стан впровадження інклюзивної освіти: проблеми і шляхи вирішення”, які відбулися 19 лютого.
”Не кожна дитина в Україні має можливість зростати в сприятливому сімейному оточенні. Бідність родин, складні життєві обставини, недостатність на місцевому рівні послуг з підтримки дітей та сімей з дітьми зумовлюють дитячу бездоглядність, призводять до соціального сирітства”, - заявив заступник Міністра.
В Україні функціонує розгалужена система інституційного догляду та виховання дітей, якою передбачено заклади різних типів, форм власності та підпорядкування. В цій системи наразі перебуває близько 100 000 дітей різного віку. При цьому 92 % з них не є сиротами і мають батьків, продовжив він.
Водночас, система інституційного догляду та виховання дітей є не лише затратною, а також неефективною та шкідливою як для самої дитини, так і для її сім’ї та суспільства в цілому, - зауважив Олег Коваль. З огляду на це, за його словами, реформа деінституціалізації, або реформування системи інституційного догляду та виховання дітей є одним із пріоритетних напрямів державної соціальної політики.
Розвиток ефективної та спроможної системи підтримки зростання дітей у сім’ї передбачає, зокрема, функціонування мережі та забезпечення надання освітніх, медичних, соціальних, реабілітаційних послуг на рівні територіальної громади, надання послуг з підтримки сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Заступник Міністра поінформував про запровадження з 2017 року нової для України послуги – послуги патронату над дитиною за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Послуга патронату над дитиною передбачає тимчасовий догляд та виховання дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками складних життєвих обставин, що спричинили вилучення дитини, - зазначив він.
”Формування суспільної думки щодо важливості виховання та розвитку дитини у сім’ї, неприпустимості розлучення дитини з батьками через особливості її розвитку, негативних наслідків інституційного догляду та виховання для дитини та суспільства в цілому, важливість ролі територіальної громади в забезпеченні найкращих інтересів дітей - це основні пріоритети для кожного з нас”, - резюмував Олег Коваль.