У рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», який Мінсоцполітики впроваджує за сприяння Світового банку, розпочалося пілотне тестування інструментарію автоматизованого виявлення передумов для здійснення порушень законодавства при отриманні державної соціальної допомоги.

Хід цієї роботи та подальші перспективи запровадження в нашій державі ефективних механізмів контролю за розподілом коштів державної допомоги було обговорено під час круглого столу, який відбувся у Києві. У заході взяли участь фахівці Мінсоцполітики, регіональних структурних підрозділів з питань соціального захисту, а також консультанти та експерти, які працюють над удосконаленням контролю при наданні соціальної підтримки.

У ході впровадження проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» було розроблено спеціальний алгоритм з елементами штучного інтелекту, що нині тестується в Україні. На підставі аналізу масиву даних щодо порушень при отриманні коштів соціальної допомоги, система у автоматичному режимі формує так звані «профілі ризику» - набір характерних ознак отримувачів, які найчастіше зловживають і шахраюють при одержанні державної допомоги. Реалізація такого підходу у подальшому значно підвищить ефективність роботи соціальних інспекторів, які не будуть турбувати зайвими перевірками добропорядних одержувачів соціальної підтримки.

Методики оцінювання ризику настання тих чи інших подій, або «скорингу», вже активно використовуються у банківській чи страховій справі. Але якщо, приміром, у банках за подібними алгоритмами оцінюється ступінь ризику надання кредитів тим чи іншим позичальникам, то у сфері соціального захисту профілювання ризиків дозволяє визначити, чи завжди насправді потребує державної підтримки той, хто по неї звертається. У наших сусідів - Румунії і Молдові - адресне соціальне інспектування і застосування аналогічних інструментів контролю вже довели свою ефективність.

Для того, щоб подібна модель запрацювала в Україні, було проведено масштабну роботу з обробки величезного масиву даних, отриманих завдяки праці соціальних інспекторів та фахівців Мінсоцполітики з 2015 по 2019 роки, у тому числі за підсумками безпрецедентної минулорічної перевірки 80% справ отримувачів державної соціальної допомоги малозабезпеченим, проведеної за підтримки Світового банку, а також за результатами верифікації соціальних виплат, яку Міністерство фінансів України здійснювало в минулих роках. 

Опрацьована інформація дала можливість підготувати перший робочий варіант алгоритму, що в автоматичному режимі «вираховує» профілі «типових порушників». Наразі система тестується у 10-ти пілотних управліннях соціального захисту Закарпатської, Запорізької, Львівської областей та м. Києва. 

Перевірки на місцях та інші заходи з відпрацювання «профілів ризику» не лише дадуть розробникам матеріал для доопрацювання пропонованої моделі, а і сприятимуть вдосконаленню самої системи. Адже на підставі одержаних даних, завдяки «штучному інтелекту», алгоритм буде коригуватися та вдосконалюватися самостійно.

За словами Генерального директора Директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталія Музиченка, запровадження системи автоматичної побудови моделей оцінювання ризиків у сфері соціальної підтримки дозволить «сфокусувати» контроль на тих домогосподарствах, сім'ях та одержувачах, які найбільшою мірою схильні до надання недостовірної інформації та шахраювання при отриманні соціальної допомоги. Адже на сьогоднішній день в бюджеті 2019 року на надання різних видів соціальної підтримки передбачено близько 120 мільярдів гривень. Це кошти платників податків, і важливо забезпечити, щоб вони потрапляли саме тим, хто їх потребує. Для цього необхідно підвищити ефективність контролю за їх розподілом. 

Як наголошували в своїх виступах учасники круглого столу, запровадження в Україні сучасних технологій та методик, які наразі розробляються та тестуються за підтримки Світового банку, дасть змогу підвищити якість контролю та знизити рівень нецільового використання бюджетних коштів  у програмах соціального захисту. Це сприятиме підвищенню адресності державної соціальної допомоги і дозволить спрямувати кошти на підтримку тих, хто цього передусім потребує.