Протягом 2018 року Управлінням внутрішнього аудиту Мінсоцполітики проведено 9 внутрішніх аудитів ефективності діяльності підприємств щодо ступеня досягнення цілей із задоволення потреб населення у технічних і інших засобах реабілітації та ефективного використання виробничих ресурсів Вінницьким, Дніпропетровським, Київським, Одеським, Полтавським, Тернопільським, Харківським казенними експериментальними протезно-ортопедичними підприємствами, Львівським казенним експериментальним підприємством засобів пересування і протезування, Харківським державним дослідним протезним підприємством.

Результати аудитів засвідчили наявність ряду чинників, які негативно впливають не лише на ефективність діяльності підприємств, але й мають прямий вплив на досягнення цілей із задоволення потреб населення у технічних і інших засобах реабілітації.

Вінницьке, Дніпропетровське, Київське, Одеське, Полтавське, Тернопільське, Харківське КЕПОП, Львівське КЕПЗПіП, є виробниками систем ортезів на хребет, верхніх та нижніх кінцівок, систем протезів верхніх та нижніх кінцівок, ортопедичного взуття) та окремих видів допоміжних засобів
для особистого захисту. Харківське ДДПП є виробником систем протезів верхніх та нижніх кінцівок та комплектуючих до них. Крім того Львівське КЕПЗПіП виготовляє крісла колісні, меблі і оснащення, Харківське КЕПОП – допоміжні засоби для особистої гігієни (стільці, сидіння для ван), особистої рухомості, переміщення (палиці, милиці, ходунки), меблі і оснащення.

У 2017 році Київським КЕПОП надано послуги із забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації 8 914 особам з інвалідністю, дітям
з інвалідністю та іншим окремим категоріям населення (або 25 % від загальної потреби таких осіб по Київській, Чернігівській, Черкаській областях та м. Києву, Одеським КЕПОП – 3 561 ос. (або 20 % від потреби по Одеській та Херсонській областях), Полтавським КЕПОП – 11 232 ос. (або 38 % від потреби
по Полтавській, Сумській та Кіровоградській областях, Харківським КЕПОП – 8 719 ос. (або 55 % від потреби по Харківській області), Львівським КЕПЗПіП – 6 612 ос. (або 26 % від потреби по Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській областях), Тернопільським КЕПОП – 3 022 ос. (або 27 % від потреби по Тернопільській області), Дніпропетровським КЕПОП – 11 059 ос. (або 40 % від потреби
по Дніпропетровській та Запорізькій областях), Вінницьким КЕПОП – 7 773 ос.
(або 41 % від потреби по Вінницькій та Чернівецькій областях).

Київським КЕПОП виготовлено 30 517 од. технічних та інших засобів реабілітації (або 60,0% від потреби в таких засобах у регіоні обслуговування підприємства), відповідно, Одеським – 10 128 од. (або 25,4%), Полтавським – 30 919 од. (або 49%), Харківським – 23 593 од. (або 62%), Тернопільським – 11 042 од. (або 31%), Дніпропетровським – 20 417 од. (або 65%), Вінницьким – 20 396 од. (або 42%), Львівським КЕПЗПіП – 22 702 од. (або 33,4%), що свідчить пронеобхідність посилення на підприємствах маркетингової роботи серед населення, яке потребує забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації.

Пріоритетним напрямами діяльності Київського, Одеського, Полтавського, Тернопільського, Дніпропетровського КЕПОП, Львівського КЕПЗПіП
є виготовлення і забезпечення осіб з інвалідністю системами протезів на нижні кінцівки та становить більше 70 % від потреби у таких виробах по регіонах обслуговування підприємств; а також виготовлення ортопедичного взуття,
що становить відповідно 90, 46, 75, 50, 52 та 75 відсотків. Харківське КЕПОП забезпечує системами протезів верхніх кінцівок 52 % від загальної потреби у таких виробах по Харківській області, системами ортезів на хребет (64 %) та ортопедичним взуттям (76 %), Вінницьке КЕПОП – системами ортезів на хребет (62%), системами протезів нижніх кінцівок (58%) та ортопедичним взуттям (56%).

Діяльність Харківського ДДПП, у цілому,направлена на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю та інших осіб, які є пацієнтами Українського науково-дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності. Харківським ДДПП у 2017 році забезпечено 650 осіб 1303 од. протезно-ортопедичних виробів, або 35 % від загальної чисельності пацієнтів клініки УкрНДІпротезування,
які потребували протезування і ортезування.

Неналежне організаційне забезпечення та недостатній контроль за виготовленням протезно-ортопедичних виробів негативно впливає на якість обслуговування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших категорій населення.

Недотримання термінів виготовлення протезно-ортопедичних виробів та ортопедичного взуття Дніпропетровським, Київським, Одеським, Тернопільським, Харківським КЕПОП, Харківським ДДПП та подовження термінів виготовлення протезно-ортопедичних виробів внаслідок неповного робочого тижня та утворення черги на отримання ортопедичного взуття на Полтавському та Вінницькому КЕПОП негативно вплинуло на якість послуг із забезпечення протезно-ортопедичними виробами, унеможливило своєчасне отримання виробів особами з інвалідністю та призвело до порушень їх прав при подальшому забезпеченні таким взуттям.

Виготовлення Полтавським КЕПОП значного обсягу ортопедичного взуття та протезно-ортопедичних виробів з ознаками браку та повернення таких виробів у виробництво для усунення дефектів, здійснення гарантійних ремонтів крісел колісних власного виробництва Львівським КЕПЗПіП, недотримання Вінницьким КЕПОП вимог Переліку технічних та інших засобів реабілітації при визначенні виду ортопедичного взуття за функціональним призначенням всупереч встановленим діагнозам свідчить про необхідність підвищення контролю за якістю виготовлених виробів. Тернопільським КЕПОП взагалі не надано підтверджуючих документів щодо здійснення заходів контролю за якістю виготовленої продукції.

Наявність скарг (звернень) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших категорій населення щодо несвоєчасного та неякісного забезпечення технічними засобами реабілітації свідчить про незадоволення таких осіб рівнем їх обслуговування на Львівському КЕПЗПіП, Київському, Полтавському, Вінницькому КЕПОП.

Зволікання з оформлення дозвільних документів, невикористання у виробничому процесі обладнання, нераціональне управління трудовими ресурсами, незабезпечення збереження матеріальних цінностей потребує прийняття відповідних управлінських рішень з метою покращення економічного стану підприємств та підвищення їх інвестиційної привабливості.

Провадження господарської діяльності з медичної практики Одеським КЕПОП без відповідної ліцензії МОЗ України засвідчило існування ризику надання підприємством неякісних медичних послуг. Відсутність медичного персоналу та відповідної ліцензії на Харківському ДДППпризвело до залежності підприємства від діяльності клініки УкрНДІпротезування.

Тривалий час підприємствами не вживаються заходи щодо оновлення обладнання, не забезпечено використання Київським КЕПОП 28 од. обладнання загальною первісною вартістю 6871,5 тис. грн (у т.ч. в’язально-ткацьке обладнання), Одеським КЕПОП – 83 од. вартістю 10621,8 тис. грн (у т.ч. обладнання з виробництва силіконових лайнерів), Полтавським КЕПОП – 28 од. вартістю 613,2 тис. грн, Харківським КЕПОП – 55 од. вартістю 377,5 тис. грн, Львівським КЕПЗПіП – 6 од. вартістю 3 114,1 тис. грн (у т. ч.  верстат для згинання труб), Тернопільським КЕПОП – 2 од. вартістю 193,9 тис. грн, Дніпропетровським КЕПОП – 30 од. вартістю 870,5 тис. гривень.

Також не забезпечено прийняття необхідних управлінських рішень щодо використання Вінницьким КЕПОП сканеру, орендованого з метою проведення комп’ютерної діагностики стопи та виготовлення складного ортопедичного взуття по індивідуальних копилах за 3D-технологією, Львівським КЕПЗПіП – 6 од. транспортних засобів вартістю 273,1 тис. грн, що перебувають протягом тривалого часу в неробочому стані. Харківським КЕПОП не вжито заходів
щодо повернення втраченого внаслідок крадіжки автотранспортного засобу первісною вартістю 156,7 тис. гривень.

Непроведення Львівським КЕПЗПіП обов’язкової інвентаризації активів (у зв’язку зі зміною керівництва підприємства) призвело до відсутності на складі підприємства готової продукції у кількості 2 965 од. вартістю 6 835,4 тис. грн та лишків 2 од. виробничого обладнання. Внаслідок неналежного контролю Харківського КЕПОП за обліком матеріальних цінностей стало можливим наявність необлікованих 17 од. крісел колісних та 146 од. допоміжних засобів для самообслуговування та особистої рухомості загальною первісною вартістю 282,2 тис. гривень.

Перевага штатної чисельності адміністративно-господарського персоналу над виробничим потребує оптимізації трудових ресурсів Київського, Одеського, Полтавського, Тернопільського, Дніпропетровського, Харківського КЕПОП, Харківського ДДПП, Львівського КЕПЗПіП з урахуванням фінансових показників їх діяльності.

Неналежний внутрішній контроль на підприємствах за плануванням та виконанням показників фінансових планів та недостатній рівень координації діяльності державних та казенних підприємств сфери управління Мінсоцполітики призвели до порушень вимог Порядку 205, недосягнення фінансових показників та неефективного використання виробничих потужностей та ресурсів.

Недотримано вимоги Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб’єкта господарювання державного сектору економіки, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 02.03.2015 № 205, в частині зменшення в фінансових планах підприємств рівнів рентабельності Одеського, Дніпропетровського, Полтавського, Вінницького, Київського КЕПОП, Львівського КЕПЗПіП.

Показники операційного та чистого прибутку за 2017 рік Одеським КЕПОП виконано лише на 35 % та 30 % від запланованих, Харківським КЕПОП отримано збитки від операційної діяльності (178,0 тис. грн) та не забезпечено виконання показника чистого прибутку на 37,5%, що засвідчує про недосягнення цілей, визначених фінансовими планами підприємств.

Спрямування Львівським КЕПЗПіП вільних обігових коштів на придбання у 2017 році та попередніх звітних періодах комплектуючих на загальну суму 2 649,0 тис. грн при відсутності відповідних виробничих потреб призвело до неефективного управління коштами на зазначену суму та сприяло виникненню заборгованості із заробітної плати. Порушення термінів повернення кредитних коштів ПАТ „Діамантбанк” спричинило додаткові фінансові витрати Львівського КЕПЗПіП на сплату відсотків за користування кредитом в сумі 2,1 млн грн (місячний фонд оплати праці). Прийняття попереднім керівництвом Львівського КЕПЗПіП необґрунтованих рішень щодо виготовлення триколісних велосипедів за наявності їх залишків на складі та одночасного незабезпечення видачі готових виробів особам з інвалідністю призвело до накопичення триколісних велосипедів на складі готової продукції станом на 19.06.2018 у кількості 260 од, як наслідок, відволікання коштів підприємства.

Проведення Вінницьким КЕПОП понаднормових витрат на добровільне страхування наземного транспорту в сумі 43,5 тис. грн, затвердження у фінансовому плані Львівського КЕПЗПіП на 2018 рік витрат на рекламу в обсягах, що перевищують граничні, призвело до порушення вимог п. 13 постанови Кабміну від 29.11.2006 № 1673 „Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів”.

Невизначення виробничих завдань казенним підприємствам сфери управління Мінсоцполітики призвело до неефективного використання у 2017 році виробничих потужностей, зокрема з виготовлення протезно-ортопедичних виробів та ортопедичного взуття Київським КЕПОП – лише на 76 %, Львівським КЕПЗПіП – на 53 %, Одеським КЕПОП – на 30 %, Полтавським КЕПОП – на 48 %, Тернопільським КЕПОП – на 60%, Вінницьким КЕПОП – на 68%, з виготовлення комплектуючих до протезно-ортопедичних виробів Харківським ДДПП – на 78 %, Вінницьким КЕПОП – на 31%. Фактична завантаженість потужності Львівського КЕПЗПіП з виготовлення крісел колісних у 2017 році становила лише 4,6%, що свідчить про необхідність вжиття підприємством термінових заходів для пошуку додаткових ринків збуту продукції підприємства.

За результатами внутрішніх аудитів надано рекомендації, спрямовані на: дотримання принципів ефективного управління державним майном, виробничими ресурсами; оптимізацію структури штатної чисельності працівників підприємств; підвищення конкурентоспроможності протезно-ортопедичних підприємств сфери управління Мінсоцполітики, розвитку  та модернізації їх виробництва; посилення контролю за плануванням діяльності протезно-ортопедичних підприємств та їх координації; покращення якості надання послуг із забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших категорій осіб технічними та іншими засобами реабілітації.