Перед використанням новоствореного облікового запису, ще необхідно підтвердити поштову адресу. На протязі кількох хвилин на вашу поштову скриньку повинно прийти повідомлення, яке містить посилання для активації облікового запису.

Громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиCоціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Децентралізація владиОрганізації надання соціальних послугОрганізації надання послуг сприяння зайнятості населенняКращі практики
ДП "Інформаційно-обчислювальний центр"ДП "Соцінформ"ДП "Технік"ДП "Центр сертифікації технічних засобів реабілітації та послуг"Казенні та державні експериментальні протезно-ортопедичні підприємства
УсиновленняПошук дитиниДопомогаПроектиПро насКонтакти
ДитинаПрава дітейСоціальні послугиПатронатна сім"яНаставництвоПрийомна сім"я/Дитячий будинок сімейного типуОпіка/ПіклуванняУсиновлення
РішенняПротоколи засіданьПлани робітЗвіти
Переселенцям з зони АТОПереселенцям з КримуБезпритульнимЮридична допомогаВетеранам війни та учасникам АТО
Публічна інформаціяЩо таке публічна інформація, порядок її отриманняГрафік прийому, контактиФорми для подання запиту на отримання інформації
Е-сервісиДопомога при народженні дитиниСубсидіїСистема розрахунку пенсійного забезпеченняВідкриті дані УкраїниE-Social
Європейська та Євроатлантична інтеграціяУгода про асоціацію між Україною та ЄСПерелік директив ЄС та звіти Мінсоцполітики про їх виконанняПлан заходів Мінсоцполітики щодо імплементації Угоди про асоціаціюТехнічна допомога Європейської Комісії TWINNING, TAIEX TWINNINGЄвроатлантична інтеграція (НАТО)Міжнародні проектиЕкспертно-консультативна групаПроект ЄС - МОП "Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці"Стратегія комунікацій 2018 - 2021Презентації
Гендерна політикаПротидія дискримінації за ознакою статі
ГромадянамЗвернення громадянПенсіїМатеринство, сім'я, дітиМатеріальні виплати, компенсації та субсидіїІнвалідністьСоціальні гарантіїБланкиОздоровлення та відпочинок дітейСфера зайнятостіСанаторно-курортное лікуванняПублічна інформаціяІнформація для переміщених осібПерепідготовка військовослужбовцівВолонтерствоНорми та стандарти гідної праціРомським національним меншинамПро конкурсний відбір проектів Донецької областіЗаробітна плата та умови праці
ІнвалідністьРеабілітаціяРеалізація норм Конвенції про права осіб з інвалідністюДержавна підтримка діяльності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємствЗабезпечення технічними та іншими засобами реабілітаціїОпіка та піклування над повнолітніми особамиПрацевлаштуванняДеякі питання соціального захисту осіб з інвалідністюКаталог 2018Програма придбання спеціально обладнаних автомобілівРеабілітація дітей з інвалідністю внаслідок дитячого церебрального паралічу
КомандаРева Андрій ОлексійовичКрентовська Ольга ПетрівнаІванкевич Віктор ВікторовичФедорович Наталія ВолодимирівнаШамбір Микола ІвановичЧуркіна Олександра ІгорівнаПопова Лариса Віталіївна
ЛіцензуванняНормативно-правова базаЗвітність та статистикаІнформація для здобувачів та ліцензіатівПерелік суб'єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордономРішення у сфері ліцензування
Матеріальні виплати, компенсації та субсидіїСубсидіїДержавні допомоги, компенсаціїВиплати по безробіттюПільги на проїзд
Реєстр дитячих закладів оздоровлення та відпочинкуДержавна атестація дитячих закладів оздоровлення та відпочинкуМережа діючих закладів оздоровлення та відпочинку
Материнство, сім'я, дітиСім`яВагітнимДітямВиплати при народженніСоціально-психологічна реабілітація дітейКартки про надання сім"ям соціальних послугМатеринствоДитина
Міжнародна діяльністьЄвропейська та Євроатлантична інтеграціяМіжнародне співробітництвоПроекти, що підтримуються МБРР
Міжнародне співробітництвоДовідки про застосування законодавстваМіжнародні проектиСпівробітництво з ООНСпівробітництво з МОПСпівробітництво з Радою ЄвропиКомітет з економічних, політичних, соціальних та культурних прав ООН
Центр підвищення кваліфікації працівників сфери управління Міністерства соціальної політики України (м. Київ)Дніпропетровський інститут професійного розвитку і освітиІнститут підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (м. Краматорськ)Науково-дослідний інститут праці і зайнятості населення Міністерства соціальної політики України і НАН України (м.Київ)
Нормативна базаНормативні актиПроекти нормативних актівСім`я та дітиОсоби з інвалідністюПенсіїСубсидіїТрудовий кодекс
Очищення владиРезультати проведення перевірки
Державна служба з питань праціДержавна служба у справах ветеранів війни та учасників АТОДержавна служба зайнятостіФонд соціального захисту інвалідів
Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Поділля»Державна реабілітаційна установа «Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю «Промінь»Львівський міжрегіональний центр соціально-трудової, професійної та медичної реабілітації інвалідівДонбаський міжрегіональний центр професійної реабілітації інвалідівВінницький центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів "Промінь"Всеукраїнський центр реабілітації інвалідів "Віра, надія, любов"Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідівДержавний комплекс соціальної реабілітації дітей-інвалідів
ОрганізаціямЛіцензуванняТендериСоціальний діалог
Оздоровлення та відпочинок дітейМережа дитячих закладів оздоровлення та відпочинкуОздоровлення та відпочинок в ДП "УДЦ "Молода гвардія" та ДПУ "МДЦ"Артек"Міжвідомча координація оздоровлення та відпочинку дітей
ПенсіїОсобам з інвалідністюПенсійне забезпечення внутрішньо переміщених осібВиди пенсійПенсії громадянам, що за кордономСпростовуємо міфи про пенсійну систему
Прес-центрЗМІ про насНовиниФотогалереяВідеогалереяКонтакти для ЗМІ
Про міністерствоКомандаСтруктура центрального апарату МіністерстваВідомстваКонтактиВакансіїПрофспілкаГромадська радаМіжнародна діяльністьЕлектронне зверненняЗМІ про насАнонсиВідкриті даніПоложення про Міністерство соціальної політикиПротидія торгівлі людьмиГендерна політикаОчищення владиАнтикорупційна діяльністьГуманітарна допомогаДецентралізація владиКонсультації з громадськістюРеформа Міністерства
Реформа МіністерстваРезультати конкурсу на посади фахівців з питань реформПерелік тестових питань
Про міністерствоПрес-центрНормативна базаОрганізаціямГромадянамЕ-сервіси
Санаторно-курортное лікуванняСанаторно-курортне лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиСанаторно-курортне лікування ветеранів війниСанаторно-курортне лікування осіб з інвалідністюСанаторно-курортне лікування учасників АТОПерелік санаторно-курортних закладів для спинальників
Сфера зайнятостіПрофесійне навчання дорослого населенняЗайнятість молодіТрудова міграціяМеханізми заохочення зайнятості
Соціальні гарантіїПільгиПрацівникамДержслужбовцямГромадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиДітям війниВетеранам праціСоціальні стандартиСтрахуванняЦентри захисту
Соціально-психологічна реабілітація дітейМетодичні ресурсиМережа закладів соціального захисту дітейСоціальні партнери
Установчі документиРегламентКерівництвоСтруктура
Установчі документиПоложення про Громадську раду
ВакансіїІнформація про оголошення конкурсуІнформація про результати конкурсуЗразки документівАрхів вакансій
Відкриті даніДержзакупівліЗвітиМоніторинг
ВідомстваОргани та установи в складі МіністерстваНавчальні заклади та наукові установиДержавні центри комплексної реабілітаціїДержавні підприємстваСанаторії
Норми та стандарти гідної праціЗаробітна платаРобочий час та час відпочинкуУмови праці та охорона праці
Звернення громадянНормативно-правова базаІнформація щодо звернень та прийому громадянЗапитання - відповіді
ЗвітиДержбюджетЗакупівлі
ГоловнаЖінки, мир, безпекаІсторія капеланки-доброволеця Лори Когут

Історія капеланки-доброволеця Лори Когут

10 Січня 2019, 15:16

Табу на, здавалось би, не притаманні для жінок професії, таки вдалося подолати. Свідченням цього є останні законодавчі зміни, які урівняли права й можливості жінок в армії на рівні із чоловіками. Це не просто слова, дібрані для вступної частини матеріалу. Скажу відверто, якщо років десять тому дівчата мліли, споглядаючи хлопців у військовому однострої, то нині самі мають змогу його вдягати. Серед моїх приятельок є й такі, що освоїли військову справу, бо хочуть захищати від ворога територіальну цілісність держави зі зброєю в руках. А нещодавно мені пощастило познайомитися з військовим капеланом Асоціації професійних капеланів України Лорою Когут. Спочатку сама не повірила: жінка-капелан? Це ж якийсь наступ на шаблони! Змалювати її портрет — непроста справа. Адже нічого особливого на кшталт довгої спідниці чи хустки в образі молодої пані немає. Усе сучасно, витримано. Тільки шеврон на формі одягу видає її належність, а правильніше сказати, покликання до професії священнослужителя

 

— Що спонукало жінку стати душпастирем?

 

— Часом я сама дивуюсь, як це все сталося. Був час, коли й мені була потрібна духовна підтримка. Потім настала моя черга служити іншим. На початок бойових дій уже мала чималий душпастирський досвід. Перші мої поїздки в район АТО почалися 2014 року в складі волонтерської групи. Тоді везли все найнеобхідніше для бійців: від продуктів і білизни до оптики. Віра вчить нас практичного милосердя. Там я побачила й величезну духовну потребу. У кожну коробку з багажем ми клали Нові Заповіти та молитви. А ще давали концерти. За першою освітою я музикантка. Тому вже після виступів спілкувалася з бійцями, цікавилася, чи має хто потребу помолитися чи висповідатися. На війні не так просто заручитися довірою бійців. Військовослужбовці уважно вивчають тебе, придивляються, неначе сканують зовні та зсередини. Пройшов екзамен на довіру — ти до кінця життя побратим. Тоді вони можуть відкрити своє серце. Розумієте, капелан має здатність торкатися душі людини, наповнювати її спокоєм та надією.

 

— Кажуть, слова пісні — це також своєрідна молитва.

 

— На День незалежності в нас була об’єднана поїздка капеланів із Києва, Львова, Одеси, Черкас, Дніпропетровської області. Відвідували військові підрозділи, госпіталь у Покровську. Цей день особливо «полюбляють» по той бік лінії розмежування. Неодмінно «вітають» обстрілами. Цього разу чули постріли десь удалині, поряд не було. І, як уже не вперше помічають військові, тільки-но ми з’являємося, стрілянина припиняється. Потім телефонують і кажуть: «Ви поїхали, а тут таке почалося. Залишайтеся з нами, ви, ніби ангели, що тримаєте небо над нашими позиціями». Кожна поїздка на фронт унікальна. Нам пощастило разом із музикантами-моряками та заслуженим артистом Олегом Осадчим за два тижні дати 24 концерти від Маріуполя до Станиці Луганської. Якось після концерту до мене підійшов капітан, подякував, розговорилися. Його зовнішність — узагальнений образ батька. Я його запитала, чи помолитися за нього, він сказав: «За мене не треба. Я так стомився від утрат і поранених. Моліться за моїх бійців».

 

— Як реагують на ваш вибір рідні? Вони ж знають, що робота військового капелана пов’язана з безпосередніми виїздами в район бойових дій.

 

— Для родини кожна моя поїздка — це завжди непросто. Хоч я була на фронті вже більше ніж 30 разів, як до цього можна звикнути? Іноді ми потрапляємо під обстріли, іноді не знаємо, де ночуватимемо, що їстимемо. Війна — непередбачуване явище. Якось був випадок, коли просто під час концерту в Авдіївці командир дав знак, і хлопці побігли надягати бронежилети, каски, почали знімати маскувальні сітки з БТРів. Тоді ми зупинили концерт, і команда капеланів стала молитися. На ранок, після бою, усі бійці повернулися неушкодженими.

 

Я маю трьох синів, молодшому — 16 років. Хто з нас за кого більше хвилюється, сказати складно. Я піклуюся та переживаю за своїх і чужих дітей. Мої сини переживають за мене. Рідні щоразу перед черговою поїздкою в район ООС кажуть, як мене люблять, як хвилюються, як чекають на моє повернення. Особливо переживають, коли телефонний зв’язок зі мною переривається. А таке трапляється на війні частенько. Звісно, і мої батьки, як і всі інші матері й батьки, діти яких захищають країну від ворога, переживають і моляться за здоров’я та мир.

  

Про діяльність капеланів у європейських країнах відомо вже понад дві сотні років. А от українці стали цікавитися значенням цього слова зовсім недавно. Виявляється, з’явилося воно завдяки милосердю. Побачивши в холодну погоду на вулиці жебрака, архієпископ міста Тур, який служив у війську в Галлії, розірвав військовий плащ і дав його половину старцеві. Останній уві сні явився святому Мартину в образі Ісуса Христа. Згодом друга половина плаща стала предметом ушанування у французькій армії. Для неї створили похідний храм — капелу, а священика стали називати "капеланус".

 

— Чи помічаєте у війську особливе ставлення до вас як до жінки?

 

— У нашій країні порівняно з країнами — членами НАТО жінка-капелан — це рідкість. Скажу відверто, у районі бойових дій відчуваю більший прояв поваги. Коли виникає потреба спілкування з духовною особою, бійці не акцентують увагу на статі, вони більше звертають увагу на те, що ти кажеш і чи віриш у те, про що їм розповідаєш. У всьому світі капеланство є міжконфесійним. Якось солдат-мусульманин звернувся з проханням запросити до нього імама, щоб той послужив його духовним потребам. Із цим проблем не виникло, я знайшла йому потрібного служителя. Офіцери на війні охоче спілкуються з капеланами, адже вони також мають питання, потреби, проблеми, якими вони не можуть ділитися з підлеглими. А от у цивільному житті, коли на камуфляжі бачать шеврон капелана, перепитують: «А чи справді жінка може бути військовим священиком?» Іноді складно пояснити побожним людям, які оперують кліше, що священиком може бути не тільки чоловік. Кажу, якщо людина потопає, то їй байдуже, хто кине рятівний круг.

 

— Що головне в молитві?

 

— Молитва — це розмова з Господом, і вона має бути простою, щирою. Про це ми завжди кажемо військовим. У переліку спогадів, пов’язаних із військовими, часто згадую історію мого земляка, жителя Черкас Дениса. Він за покликом серця захищав від ворога українську землю на Сході країни. Демобілізувався. І раптом випробування долі — гнійна пневмонія. Одну легеню лікарі називали лежачою, друга функціонувала на дві третини. Я вперше побачила Дениса в реанімації в кисневій масці, виснаженого хворобою, зовсім схудлого. Тільки очі виказували жагу до життя й благання про порятунок. Тоді я, моя помічниця й мама бійця стали молитися. Були моменти, коли лікарі казали, що він не виживе. Але ми вірили й молилися. Раптом — нове випробування: терміново потрібна заміна двох клапанів серця. Зусилля для порятунку бійця мобілізували всі, зокрема його побратими з 11-го батальйону «Київська Русь». Завдяки наполегливості волонтерів у столичному Інституті серця професор Борис Тодуров погодився прооперувати Дениса. Диво сталося! Понад півроку провівши в медичному закладі, боєць став на ноги, серце справно почало перекачувати кров, а легені безперебійно подавати кисень. А сам Денис називає дивом зустріч із волонтеркою, яка опікувалася ним в інституті й виявилася дружиною його командира…

 

— Які обмеження існують для капеланів?

 

— Для священиків, як і для мирян, існують однакові біблійні закони. А вони дозволяють усе, окрім гріха.

 

Бесіду вела Ольга ПРОКОПЕНКО, «Народна армія»



Всі Жінки, мир, безпека