Про це Міністр соціальної політики України Андрій Рева заявив у коментарі  телеканалу «Прямий».

Так, в ефірі однієї з радіостанцій  під час спілкування Міністра з волонтерами, які працюють на лінії зіткнення та в сірій зоні, ті розповіли про випадки, коли дорослі та матеріально забезпечені люди кидають напризволяще своїх вже немолодих  батьків, котрим важко про себе піклуватись.

«У сірій зоні є значна кількість людей похилого віку, які потребують допомоги. Волонтери, з якими я спілкувався, надають допомогу цим людям, і перше, що вони зробили – зв’язалися телефоном з дітьми цих людей щоб повідомити про потребу допомогти своїм батькам. І одна з відповідей була: «Коли помре, обов’язково мені повідомте». Це сказав син, який достатньо забезпечений, у якого все нормально, але йому батько в такому стані абсолютно не потрібний. Я переконаний, що більшість наших громадян абсолютно чітко усвідомлюють свої обов’язки перед батьками і перед своїми дітьми. Так, є літні люди, які є активними та, навіть, у поважному віці допомагають своїм дітям, але трапляються ситуації, коли  такі люди є немічні, важкохворі та потребують сторонньої допомоги. Для подібних  випадків уже давно передбачена  діюча норма Конституції: батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до повноліття; повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків – частина друга статті 51-ї Конституції України», - пояснив Андрій Рева.

Міністр також навів норми Сімейного кодексу України.

Стаття 202. Підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків

1. Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

2. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Стаття 203. Обов'язок дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків

Дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

Стаття 204. Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька

Дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Стаття 205. Визначення розміру аліментів на батьків

1. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

2. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Стаття 206. Стягнення з дитини витрат на догляд та лікування батьків

У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними.

Урядовець звернув увагу і на норму Кримінального кодексу України, а саме 165-у статтю:

Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років.

2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

«Отже, нічого нового вводити не треба. Усі ці норми є в чинному законодавстві. Але їх тлумачення, яке зараз чую, не відповідає дійсності. Аліменти не вводяться як обов’язковий платіж рішеннями Уряду чи законами. Вони вводяться виключно рішенням суду тоді, коли на це є підстави. Підставами є ситуація, яка складається у їхніх батьків, складні життєві обставини. І ті діти, які кинули своїх батьків напризволяще, очевидно мають нести відповідальність за діючими сьогодні в Україні законами», - резюмував Міністр соціальної політики.