Міністерство соцiальної політики України


Наказ Міністерства соціальної політики України
Про затвердження Методичних рекомендацій щодо надання соціальних послуг особам,які постраждали від торгівлі людьми

432     19 Липня 2013 р.

 

 
 

М І Н І С Т Е Р С Т В О    СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

 Н А К А З

 м. Київ

19.07.2013 р.                                                                          № 432

 

Про затвердження Методичних рекомендацій

щодо надання соціальних послуг особам,

які постраждали від торгівлі людьми

 

Відповідно до пункту 55.1. Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 – 2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 № 128,

 

НАКАЗУЮ:

 Затвердити Методичні рекомендації щодо надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, що додаються.

  

Заступник Міністра –

керівник апарату                                                                                                         В. Коломієць

 ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства соціальної

політики України

_____________ № ____________

 

Методичні рекомендації щодо надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми

 

 

І. Потреби постраждалих від торгівлі людьми, які слід враховувати при здійсненні з ними соціальної роботи 

 

 1.1. Основні потреби постраждалих від торгівлі людьми

 Враховуючи індивідуальні особливості постраждалих від торгівлі людьми, форми і види експлуатації, яким вони піддавались, та реакції на них кожної постраждалої особи, практика надання соціальних послуг виділяє перелік базових потреб:

у розвитку, формуванні та підтримці соціальних навичок;

у допомозі в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складанні плану виходу зі складної життєвої ситуації;

у залученні отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; наданні інформації з питань соціального захисту населення; представництві інтересів;

у допомозі в отриманні безоплатної правової допомоги;

у допомозі в оформленні документів, в отриманні реєстрації місця проживання/перебування;

у сприянні в отриманні житла, працевлаштуванні тощо;

у корекції психологічного стану та поведінки в повсякденному житті;

у допомозі у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків;

у послугах перекладу, вивченні державної мови; сприянні у встановленні зв'язків із національно-культурними організаціями співвітчизників.

При наданні соціальних послуг постраждалим від торгівлі людьми, необхідно брати до уваги їх вік, стан здоров'я, стать і спеціальні потреби таких осіб.

 

1.2. Особливі потреби дітей, постраждалих від торгівлі людьми

 

Незалежно від форми експлуатації, практично всі діти, які потрапляють у ситуацію торгівлі людьми, мають серйозні проблеми зі здоров’ям і потребують як медичної, так і психологічної (а в деяких випадках – і психіатричної) допомоги, а соціальна робота з такою дитиною можлива лише тоді, коли відновлене її фізичне здоров’я та коли вона психологічно готова до отримання допомоги.

Враховуючи особливі потреби дітей, украй важливо, щоб як медична, так і психологічна допомога були надані їм одразу після отриманої травми.

Велике значення для ефективності реабілітаційних програм має оцінка ризиків та кроків самою дитиною, можливість влаштування в сім’ю (рідну чи прийомну) або іншу інституцію, яка буде сприйматися нею позитивно.

    Необхідно також враховувати, що дитина, яка довгий час перебувала в ситуації торгівлі людьми (довгий час жила на вулиці або в закритому приміщенні), має розлади активності, низький рівень запам’ятовування (в тому числі внаслідок неповноцінного харчування, вживання алкоголю чи наркотиків), розлади когнітивної функції (проблеми в прийнятті рішень), дефіцит мовлення.

Важливим також є формування позитивної моделі сімейного життя і стосунків між чоловіком та жінкою у юнаків та дівчат, які постраждали від сексуальної експлуатації, навчити їх вірити не лише в себе, а й в інших, будувати позитивні взаємини, уникати маніпуляцій.

 

ІІ. Виявлення, соціальне інспектування та оцінка потреб осіб, які постраждали від торгівлі людьми

 

2.1. Виявлення осіб, які постраждали від торгівлі людьми

 Виявлення осіб, які постраждали від торгівлі людьми, може здійснюватись:

- у разі звернення особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми або її законного представника до будь-якого суб'єкта взаємодії, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783  „Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми”;

- у разі звернення такої особи за допомогою до центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (ЦСССДМ);

- у випадку звернення/надання інформації від близького оточення особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

- під час соціального інспектування сім’ї чи особи, щодо якої надійшло повідомлення як про таку, що опинилася у складних життєвих обставинах, зумовлених іншими причинами;

- при зверненні особи на „телефон довіри”; 

- під час роботи в межах спеціалізованого формування „Мобільний консультаційний пункт соціальної роботи” (МКП) тощо.

До центру ЦСССДМ також може надійти повідомлення від інших суб’єктів щодо виявленої особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Інформація про постраждалу особу може надходити від: правоохоронців, представників медичних установ; інших урядових та неурядових організацій; інших установ, таких як: церкви, релігійні структури, організації, що захищають права людини; окремих осіб: інших постраждалих, родичів або друзів постраждалих; клієнтів осіб, які були продані для сексуальної експлуатації тощо.

У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.

Звернутися особа, яка постраждала від торгівлі людьми, до консульської установи України може: особисто або зателефонувавши, передати інформацію через третю особу, гуманітарну, громадську організацію, офіційну установу або неурядову правозахисну організацію; передати звернення факсом чи поштою  (у зверненнi має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, контактний телефон (факс), громадянство та викладено, за можливості детально, суть проблеми, звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням дати); направити своє звернення електронним зв’язком на адресу консульства.

 

2.2. Здійснення соціального інспектування та оцінки потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми  

 Відповідно до статті 1 Закону України „Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю” соціальне інспектування – система заходів, спрямованих на виявлення, здійснення аналізу, нагляду за умовами життєдіяльності сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, моральним, фізичним і психічним станом дітей та молоді, оцінку їх потреб, контроль за дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи.

У разі надходження до ЦСССДМ повідомлення про особу, яка постраждала від торгівлі людьми від структурного підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідального за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783 „Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми”) ЦСССДМ протягом п'яти робочих днів має провести оцінку потреб постраждалої особи та надати особі необхідні послуги згідно з вимогами стандартів та порядку здійснення соціального супроводу.

Оцінка потреб постраждалої особи – іноземця або особи без громадянства – надання їй необхідних послуг здійснюється із залученням, у разі необхідності, перекладача, наявність якого забезпечує місцева держадміністрація. У якості перекладача можна залучати викладачів іноземних мов навчальних закладів, студентів, представників іноземних общин, посольств або консульств іноземних держав, представників громадських організацій тощо.

Оцінка потреб постраждалої особи, проводиться за формою, затвердженою наказом  Мінсоцполітики від 14.09.2012  № 578                            „Про затвердження форм оцінки потреб особи, яка постраждала від торгівлі людьми; плану реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми; обліку осіб, які постраждали від торгівлі людьми; звіту щодо осіб, які постраждали від торгівлі людьми”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1679/21991.

У разі звернення постраждалої особи або її законного представника безпосередньо до ЦСССДМ центр проводить оцінку її потреб, інформує її про необхідність особистого звернення або її законного представника до відповідального підрозділу та за згодою особи інформує відповідальний підрозділ про таку особу.

У випадку звернення постраждалої особи або її законного представника безпосередньо до ЦСССДМ або надходження повідомлення до центру від інших суб'єктів взаємодії з'ясовується факт наявності ситуації торгівлі людьми та повідомляється про таку особу структурному підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідальному за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

З’ясування спеціалістами ЦСССДМ факту наявності ситуації торгівлі людьми може здійснюватись шляхом:

спостереження – безпосереднього візуального і слухового сприймання поведінки людини;

опитування – відповіді особи на поставлені їй питання;

бесіди – спілкування з особою (може передбачати спілкування, в тому числі з членами сім'ї та близьким оточенням особи);

анкетування – заповнення бланка опитувальника;

При з’ясуванні факту наявності ситуації торгівлі людьми, враховується наступне:

  у багатьох випадках особи, які потрапили в ситуацію торгівлі людьми, можуть бути не готовими ідентифікувати себе як постраждалі;

 через пережиті події жертви торгівлі людьми часто страждають на занижену самооцінку та почуття безнадії, а для постраждалих від сексуального насильства особливо типові почуття сорому, ганьби та провини;

 особи, які постраждали від трудової експлуатації, часто мають розлади фізичного та психічного здоров’я;

 постраждалим часто важко знайти спільну мову з найближчим оточенням, зокрема дорослими членами родини та власними дітьми, через вимушену тривалу відсутність і відокремленість від життя родини у період перебування в ситуації торгівлі людьми;

 деякі постраждалі після повернення стикаються навіть з фактом позбавлення прав на житло чи батьківських прав через вимушену тривалу відсутність;

 реакції на торгівлю людьми є суто індивідуальними, адже кожен, хто стає об’єктом торгівлі людьми, наражається на різні ризики для здоров’я;

 постраждалі від торгівлі людьми часто виявляють симптоми, пов’язані з посттравматичною реакцією, які зберігаються протягом тривалого часу або можуть проявитися через роки;

 стрес у постраждалих може бути реакцією на реальну загрозу: помсту злочинців або образу з боку інших людей, у тому числі і членів родини;

 серед найбільших труднощів, пов'язаних з наданням допомоги постраждалим від торгівлі людьми, є їх нездатність довіряти іншим і самому собі, почуття втрати контролю над власним життям, власним тілом і над тим, що може з ним статися (наприклад, внаслідок сексуального насильства, трудової експлуатації у небезпечних умовах тощо);

 серйозну увагу заслуговують питання, що стосуються статі та ґендерних особливостей.

На початку здійснення соціальної роботи з постраждалими від торгівлі людьми спеціалісти ЦСССДМ:

надають інформацію про послуги, якими може забезпечити ЦСССДМ;

пояснюють, як буде використана надана особою інформація;

переконуються в тому, що особа розуміє про добровільність в отриманні чи відмові від отримання послуг (у тому числі в тому, що відповіді на опитування є також добровільними, і що вона/він не зобов'язана відповідати на запитання, які є болючими або неприємними);

пояснюють, що чим більше інформації вона надасть, тим краще буде забезпечена допомога;

пояснюють, що у випадку, коли ЦСССДМ не зможе надати всієї необхідної допомоги, особу буде перенаправлено до закладів, установ, організацій тощо, якими потрібна допомога може бути забезпечена.

При наданні допомоги постраждалим від торгівлі людьми, визначаються причини, через які постраждалі поводяться певним чином. Це допоможе зрозуміти, як найкраще надавати допомогу, та оцінити причини, через які постраждалі можуть відмовлятися від допомоги або рекомендацій спеціалістів.

З метою перевірки наявності в особи складних життєвих обставин ЦСССДМ здійснюється соціальне інспектування шляхом вивчення причин, що призвели до виникнення життєвого неблагополуччя та з’ясування можливості особи до самостійного вирішення проблем, яке також здійснюється і в разі отримання повідомлення про особу, яка постраждала від торгівлі людьми.

Порядок здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, затверджено наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 27.05.2010 №1480, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2010 за № 569/17864.

Відповідно до зазначеного Порядку соціальне інспектування передбачає з’ясування наявності складних життєвих обставин сім’ї чи особи, вивчення причин, що призвели до їх виникнення, проведення первинної оцінки потреб та визначення необхідності здійснення соціального обслуговування. Крім того, до соціального інспектування належить вжиття негайних заходів для усунення реальної загрози життю і здоров'ю осіб, які не можуть захистити себе від насильства або жорстокого поводження, забезпечення їхніх прав на своєчасну допомогу, контроль за дотриманням державних стандартів і нормативів у сфері соціальної роботи.

Даний документ визначає етапи, умови та результати здійснення соціального інспектування сімей, дітей та молоді, стосовно яких надійшла інформація про перебування у складних життєвих обставинах та передбачає визначення потреб для подальшого планування роботи щодо подолання наслідків, спричинених життєвим неблагополуччям.

При здійсненні соціального інспектування особи, яка постраждала від торгівлі людьми, як і при наданні їй допомоги, забезпечується дотримання конфіденційності інформації щодо такої особи, оскільки окрім життєвого неблагополуччя, отриманого перебуванням у ситуації торгівлі людьми, особа ще й стала об’єктом тяжкого злочину та може постраждати від помсти злочинців.

Особливого підходу потребує здійснення соціального інспектування постраждалих від торгівлі людьми, які не мають постійного місця проживання  або які втратили житло внаслідок торгівлі людьми.

Зокрема, у випадку відсутності фактичного місця проживання особи, яка постраждала від торгівлі людьми, мають заповнюватися:

  пункти, що стосуються:

ПІБ особи; місця її фактичного проживання; 

дати початку та закінчення інспектування;

складу сім’ї (у разі її наявності);

додаткових фактів, встановлених на час обстеження щодо причин, які призвели до виникнення складних життєвих обставин;

  пункти 1.5 – 1.10:

короткий опис ситуації (проблем) зі слів особи;

ставлення особи до співпраці з відповідними установами/організаціями щодо подолання складних життєвих обставин;

висновок;

рекомендації;

примітки;

  розділ ІІ акта соціального інспектування.

У разі відсутності постійного місця проживання особи, яка постраждала від торгівлі людьми, акт соціального інспектування заповнюється спеціалістами ЦСССДМ на підставі спілкування з особою та отриманої інформації від закладів, установ, організацій (за попереднім запитом).

Під час здійснення соціального інспектування вживаються заходи для усунення реальної загрози життю і здоров’ю постраждалих осіб.

При виявленні ЦСССДМ постраждалих від торгівлі людьми мають повідомлятися (за згодою особи) також відповідні органи та установи, визначені законодавством, як уповноважені з питань протидії торгівлі людьми.

При цьому, у разі виявлення дитини, постраждалої від торгівлі людьми, повідомляються органи захисту прав дитини.

 

ІІІ. Надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми

 

3.1. Здійснення соціального обслуговування

 Відповідно до статті 1 Закону України „Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю” соціальне обслуговування – система соціальних заходів, спрямованих на сприяння, підтримку і надання послуг сім'ям, дітям та молоді з метою подолання або пом'якшення життєвих труднощів, підтримку соціального статусу та повноцінної життєдіяльності.

Підставами для здійснення соціального обслуговування є:

звернення особи, яка постраждала від торгівлі людьми за отриманням певного виду послуг;

направлення постраждалої особи структурним підрозділом місцевої державної адміністрації, відповідальним за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

направлення постраждалої особи іншими суб’єктами соціальної роботи (у тому числі: міжнародними чи громадськими організаціями, органами державної виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування тощо) для надання у межах компетенції необхідної допомоги;

результати соціального інспектування (після вивчення причин, що призвели до виникнення складних життєвих обставин та аналізу життєдіяльності особи з урахуванням факторів, що негативно на неї впливають, чи можуть вплинути).

Соціальне обслуговування ЦСССДМ може здійснюватись:

  за місцем проживання особи (вдома);

  в реабілітаційних установах та закладах;

  в установах та закладах денного, тимчасового або постійного перебування (у тому числі в інтернатних установах та закладах);

  в інших закладах соціальної підтримки.

    Соціальне обслуговування сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, здійснюється через надання соціальних послуг – комплексу заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які  перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем.

Формами роботи ЦСССДМ при наданні соціальних послуг постраждалим від торгівлі людьми можуть бути:

індивідуальна робота, що полягає у вирішенні проблеми з метою надання підтримки і створення ситуації, що спрямовує особу, яка опинилася у складних життєвих обставинах, на розгляд проблеми та викликає бажання подолати життєві труднощі.

До основних складових індивідуальної роботи належать: встановлення первинної комунікації, вивчення та аналіз проблемної ситуації; визначення мети і завдань спільної роботи; корекція поведінки та взаємостосунків клієнта з соціальним оточенням тощо;

групова робота, головною перевагою якої є здобуття особистісного досвіду поведінки в мікросоціумі, що допомагає усвідомити емоційний стан, почуття, сформувати готовність до відповідальності особистості за своє майбутнє життя. У практиці здійснення ЦСССДМ групової роботи існують такі види груп: групи відновлення, групи самодопомоги, групи взаємодопомоги тощо;

робота в громаді – робота, що базується на взаємодії ЦСССДМ з представниками різних соціальних груп за місцем їх проживання або з групою людей, які мають спільні інтереси чи проблеми.

При наданні соціальних послуг постраждалим від торгівлі людьми необхідно приділяти увагу всім факторам, що можуть сприяти як підтримці особи, яка опинилася у складних життєвих обставинах, так і повноцінній її інтеграції в суспільство.

Особливої уваги при наданні соціальної допомоги потребують постраждалі від торгівлі людьми (як чоловіки, так і жінки), які мають дітей. Для цієї категорії осіб необхідні види послуг, що враховують роль матері чи батька та потреби дитини, яка знаходиться під її/його опікою.

За умови тривалої відсутності постраждалих через примусове утримання в ситуації торгівлі людьми після повернення така особа може потребувати послуг з відновлення батьківських прав.

Зважаючи на те, що постраждалими можуть бути як жінки, так і чоловіки, а досвід пережитого ними зазвичай відрізняється, при здійсненні соціальної роботи необхідно враховувати як особливості їх потреб, так і  інтересів.

 

3.2. Перелік соціальних послуг, що надаються особам, які постраждали від торгівлі людьми

 Особам, які постраждали від торгівлі людьми, відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 № 537   „Про затвердження Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних і не можуть самостійно їх подолати”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2012 за № 1614/21926, можуть надаватися такі соціальні послуги:

1. Підтримане проживання – надання місця для проживання; навчання, розвиток та підтримка навичок самостійного проживання; допомога в організації розпорядку дня; організація медичного патронажу; представництво інтересів; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги.

2. Паліативний/хоспісний догляд – спостереження за станом здоров'я; сприяння наданню медичних послуг; представництво інтересів; психологічна підтримка особи та членів сім'ї; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги.

3. Послуга з влаштування до сімейних форм виховання – підбір та навчання прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників; підготовка дитини до влаштування; консультування сімей; соціальна підтримка сімей; захист майнових, житлових та інших прав дитини; сприяння навчанню та розвитку дитини; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків; врегулювання, призупинення конфліктів у сім'ї; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті.

4. Послуга соціальної адаптації – допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції; представництво інтересів; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога в оформленні документів; сприяння працевлаштуванню; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків; допомога в організації денної зайнятості та дозвілля.

5. Послуга соціальної інтеграції та реінтеграції – розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої ситуації; надання інформації з питань соціального захисту населення; представництво інтересів; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; допомога в оформленні документів; допомога в отриманні реєстрації місця проживання/перебування; сприяння в отриманні житла, працевлаштуванні тощо; корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті; надання психологічної підтримки; допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв'язків; послуги перекладу, вивчення державної мови; сприяння у встановленні зв'язків із національно-культурними організаціями співвітчизників.

6. Послуга абілітації – сприяння наданню медичної допомоги; психологічна підтримка; консультування; представництво інтересів.

7. Послуга соціальної реабілітації – навчання, формування, розвиток та підтримка соціально-побутових навичок (самообслуговування, комунікації, позитивної поведінки, приготування їжі, користування грошима, орієнтування тощо); психологічна підтримка; організація дозвілля, спортивно-оздоровчої, технічної та художньої діяльності, працетерапії; арт-терапія; надання інформації з питань соціального захисту населення.

8. Послуга соціально-психологічної реабілітації – надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м'яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; організація збереження особистих речей; проведення психологічного консультування та психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини; створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей; надання безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; робота, спрямована на повернення дитини до біологічної родини.

9. Надання притулку – надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами; забезпечення твердим, м'яким інвентарем, одягом, взуттям, харчуванням; створення умов для здійснення санітарно-гігієнічних заходів, дотримання особистої гігієни; сприяння у створенні умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки; організація збереження особистих речей; надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; представництво інтересів; розвиток, формування та підтримка соціальних навичок; допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення; залучення отримувача до вирішення власної складної життєвої обставини; організація отримання медичних послуг, медичного обстеження; психологічне консультування; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями, службами.

Відповідно до Закону України „Про протидію торгівлі людьми” та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783                                „Про затвердження порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми” особи, які постраждали від торгівлі людьми можуть бути розміщені в одному із таких закладів:

 - центр соціально-психологічної допомоги;

- соціальний центр матері та дитини (надає допомогу жінкам на сьомому-дев'ятому місяці вагітності та матерям з дітьми віком від народження до               18 місяців, які опинилися в складних життєвих обставинах, що перешкоджають виконанню материнського обов'язку);

- соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (надає допомогу дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, віком від 15 до 18 років та особам із їх числа віком від 18 до 23 років, постраждалим від торгівлі людьми);

- центр соціально-психологічної реабілітації дітей;

- притулок для дітей.

10. Кризове та екстрене втручання – психологічна допомога (консультування, підтримка, діагностика, консультування, корекція, психотерапія, реабілітація); надання інформації з питань соціального захисту населення; допомога в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами; представництво інтересів, корекція сімейних стосунків; допомога в отриманні безоплатної правової допомоги; організація надання невідкладної медичної допомоги; організація надання притулку.

11. Консультування – допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу зі складної життєвої ситуації; психологічне консультування; сприяння в отриманні правової допомоги.

12. Представництво інтересів – ведення переговорів від імені отримувача соціальних послуг; допомога в оформленні або відновленні документів; сприяння в реєстрації місця проживання або перебування; допомога в розшуку рідних та близьких, відновленні родинних та соціальних зв'язків; сприяння в забезпеченні доступу до ресурсів і послуг за місцем проживання/перебування, встановленні зв'язків з іншими фахівцями, службами, організаціями, підприємствами, органами, закладами, установами тощо.

13. Посередництво (медіація) – допомога у врегулюванні конфліктів; ведення переговорів; опрацювання шляхів та умов розв'язання конфлікту.

14. Соціальна профілактика – організація навчання та просвіти; довідкові послуги; розроблення та розповсюдження рекламно-інформаційних матеріалів щодо надання соціальних послуг.

15. Соціальний супровід/патронаж – обстеження, оцінка потреб, визначення шляхів вирішення основних проблем; складання індивідуального плану соціального супроводу; залучення отримувача послуги до виконання індивідуального плану соціального супроводу; оцінка результатів виконання індивідуального плану соціального супроводу; регулярні зустрічі чи відвідування отримувача послуги з метою моніторингу виконання поставлених завдань; сприяння в отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб'єктами соціального супроводу; допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними; навчання та розвиток навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка.

Порядок здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей, дітей та молоді, які опинилися у складних життєвих обставинах, затверджено наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 25.04.2008 № 1795, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.05.2008 за № 471/15162.

 Даним Порядком визначено процедуру соціального супроводу, принципи, зміст та етапи його здійснення.

Термін здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім’ї або особи, але не має перевищувати шести місяців. У разі необхідності термін здійснення супроводу може бути подовжено.

Крім того, оскільки здійснення супроводу передбачає надання комплексу послуг для допомоги у вирішенні обставин, що призвели до життєвого неблагополуччя особи, завданням соціального супроводу обов’язково має бути активна участь самої особи у вирішенні своїх проблем, а невиконання особою пунктів договору про здійснення соціального супроводу та недотримання рекомендацій спеціалістів щодо вирішення власних проблем, є однією з причин розірвання договору.

Припинення здійснення соціального супроводу не означає відмову в наданні допомоги. Соціальні послуги особі чи сім'ї можуть надаватись за їх безпосереднім зверненням до ЦСССДМ (шляхом здійснення соціального обслуговування). Однак у випадку розірвання договору з сім'єю чи особою через невиконання умов соціального супроводу та за наявності в сім'ї/особи дітей інформація (в обов'язковому порядку) подається до служб у справах дітей.

Основною метою соціального супроводу є сприяння у вирішенні проблем особи, спричинених торгівлею людьми.

Важливою умовою при здійсненні соціального супроводу є проміжне оцінювання ситуації (соціальне інспектування з метою моніторингу ситуації особи, яка перебуває під соціальним супроводом).

Результатом проміжного оцінювання може бути завершення або подовження терміну соціального супроводу і відповідно виконання плану реабілітації, який складається для осіб, які постраждали від торгівлі людьми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2012 № 783 „Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми”.

При перегляді справи соціального супроводу мають бути враховані:

досягнення поставлених завдань;

виконання плану реабілітації (з урахуванням його виконання отримувачем послуг);

результати щодо досягнення поставленої мети.

    У разі якщо всі поставлені завдання було виконано, особа має бути знята з соціального супроводу, а подальша її підтримка (у випадку необхідності) здійснюється в межах соціального обслуговування.

    Соціальний супровід припиняється у випадку неодноразового безпідставного або ситематичного невиконання умов договору та рекомендацій спеціалістів.

Особливу увагу необхідно звертати на проблеми, виявлені під час здійснення соціального супроводу. Вирішення таких проблем передбачає корекцію плану реабілтації (внесення змін шляхом перегляду першочергових завдань або внесення додаткових пунктів до запланованих дій).

    Враховуючи особливі потреби постраждалих від торгівлі людьми та їх особистісні посттравматичні реакції, важливим при здійсненні соціального супроводу таких осіб є регулярний (бажано після кожного виконаного завдання) перегляд запланованих дій з метою можливої їх корекції.

Після завершення соціального супроводу сім’я/особа інформується про способи соціальної підтримки, якими вона може скористатися в майбутньому.

За потреби робота з особою продовжується і після завершення соціального супроводу шляхом здійснення її соціального обслуговування (надання за необхідності відповідних соціальних послуг).

16. Соціальний супровід при працевлаштуванні та на робочому місці – регулярні зустрічі з отримувачем послуги; відвідування на робочому місці; сприяння в адаптації особи до виконання робочих функцій, пристосуванні робочого місця для осіб з інвалідністю; сприяння у отриманні інших послуг, організації взаємодії з іншими суб'єктами соціального супроводу; навчання та розвиток трудових і соціальних навичок; психологічне консультування; психологічна підтримка.

 

ІV. Надання допомоги дітям, постраждалим від торгівлі людьми

 

У разі отримання інформації про дитину, яка постраждала чи ймовірно постраждала від торгівлі людьми, ЦСССДМ невідкладно та із забезпеченням конфіденційності повідомляє про це структурний підрозділ місцевої державної адміністрації, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ або органи прокуратури. Таке повідомлення надсилається також у разі існування підозри щодо причетності до торгівлі дітьми батьків дитини або осіб, які їх замінюють.

Після отримання інформації про дитину, яка постраждала від торгівлі дітьми, місцева держадміністрація, на території якої виявлено дитину, встановлює особу дитини, здійснює оцінку обставин та приймає план першочергових заходів допомоги дитині на період до вирішення питання щодо встановлення дитині статусу особи, яка постраждала від торгівлі дітьми.

Дітей, постраждалих від жорстокого поводження (у тому числі, постраждалих від торгівлі людьми), здебільшого мають направляти до закладів соціального захисту: притулків для дітей та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, які перебувають у сфері управління служб у справах дітей, адже діяльність закладів соціального захисту дітей спрямована на тимчасове влаштування дітей віком від 3 до 18 років, які опинилися в складних життєвих обставинах, та надання їм необхідної допомоги.

Служба у справах дітей має здійснювати заходи щодо захисту прав дитини та направляти її у разі потреби до притулку для дітей служби у справах дітей або центру соціально-психологічної реабілітації дітей з метою надання психологічної допомоги та забезпечення реабілітації у порядку, встановленому законодавством.

Центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей із залученням закладів освіти, охорони здоров'я здійснюють розробку та впровадження індивідуальної програми допомоги дитині, яка постраждала від торгівлі дітьми.

Для отримання комплексної допомоги службою у справах дітей має складатися відповідно до законодавства індивідуальний план соціального захисту дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, з урахуванням її віку, стану здоров'я, інтелектуального і фізичного розвитку та інтересів, а також оцінки потреб, яка була здійснена ЦСССДМ.

Дитину з ознаками жорстокого поводження, зокрема насильства чи ігнорування її основних потреб, що загрожують її здоров’ю, мають направляти до закладу охорони здоров’я, де їй надають необхідну медичну допомогу. Тимчасове влаштування такої дитини відбувається після отримання медичної допомоги.

    При цьому, роль ЦСССДМ при наданні допомоги дітям, постраждалим від торгівлі людьми, виявляється в здійсненні соціальної роботи з близьким оточенням дитини, зокрема з батьками або особами, які їх замінюють.

При наданні допомоги дітям зазначеної категорії враховується максимально повна інформація про дитину та її близьке соціальне оточення, що дасть змогу більш ефективно організувати реабілітацію з урахуванням її особистих потреб.




Адреса цієї сторінки: http://www.msp.gov.ua/documents/539.html
При використанні матеріалів посилання на джерело - обов'язкове