Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати та оплати праці на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці

Проект

 

Закон УкраЇни

 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій забезпечення мінімальної заробітної плати та оплати праці на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :

 

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1.Статтю 100 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375; 1994р., № 3, ст. 10) викласти в такій редакції:

,,Стаття 100. Оплата праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці та умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я

Оплата праці працівників, зайнятих на роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, проводиться в підвищеному розмірі шляхом установлення доплат, розміри яких визначається колективним договором, а в разі його відсутності – наказом (розпорядженням) роботодавця, з урахуванням класифікації умов праці за ступенем важкості, шкідливості та небезпеки за результатами атестації робочих місць за умовами праці. При цьому розміри таких доплат не можуть становити мене ніж 4 відсотки тарифної ставки (окладу).

Галузевими угодами можуть встановлюватися доплата у розмірах, вищих від передбачених частиною першою цієї статті.

Законодавством можуть встановлюватися інші гарантії підвищеної оплати праці за роботу у несприятливих умовах або в умовах підвищеного ризику для життя та здоров’я працівника.”.

2. У Законі України ,,Про оплату праці” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 2007 р., № 9, ст. 76; 2017 р., № 2, ст. 25):

1) Частину другу статті 3¹ викласти в такій редакції:

,,При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:

доплати працівникам, зайнятим на роботах із важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, в несприятливих умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров’я;

доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт;

премії до святкових і ювілейних дат;

сума індексації заробітної плати.”;

2) Статтю 9 викласти в такій редакції:

,,Стаття 9. Умови визначення розміру мінімальної заробітної плати

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:

потреб працівників та їхніх сімей;

середнього рівня заробітної плати;

розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахованого

відповідно до статті 5 Закону України ,,Про прожитковий мінімум”;

прогнозного індексу споживчих цін;

рівня зайнятості, продуктивності праці, інших економічних умов;

рівня податків, обов’язкових зборів та внесків;

соціальних пільг, гарантій, компенсацій.

Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.”.

ІІ. Прикінцеві положення:

1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2020 року.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

                 Голова

Верховної Ради України