Перед використанням новоствореного облікового запису, ще необхідно підтвердити поштову адресу. На протязі кількох хвилин на вашу поштову скриньку повинно прийти повідомлення, яке містить посилання для активації облікового запису.

Як повідомити про корупційне правопорушенняКоманда уповноваженого підрозділу
Децентралізація владиОрганізації надання соціальних послугОрганізації надання послуг сприяння зайнятості населенняКращі практикиОрганізація надання адміністративних послуг соціального характеру в умовах децентралізації
Контактні даніСоцпослугиСімейні форми вихованняПатронат над дитиноюМетодичні матеріали
УсиновленняПошук дитиниДопомогаПроектиПро насКонтакти
ДитинаПрава дітейСоцпослугиОздоровлення та відпочинок дітейПрофілактика соціального сирітстваУсиновлення
РішенняПротоколи засіданьПлани робітЗвіти
Публічна інформаціяЩо таке публічна інформація, порядок її отримання та оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформаціїГрафік прийому, контактиФорми для подання запиту на отримання інформаціїІнформація про систему обліку публічної інформації
Електронний кабінет особи з інвалідністюЯкщо людина НЕ ОБЛІКОВАНА у ЦБІЯкщо людина ВЖЕ ОБЛІКОВАНА у ЦБІВхід на портал ЦБІЗаповнення та подача заяви про потребу в забезпеченні допоміжними засобами реабілітації
Е-сервісиЄдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомогиДопомога на дітей ФОПДопомога при народженні дитиниСубсидіїСистема розрахунку пенсійного забезпеченняЕлектронний кабінет особи з інвалідністюЄ-допомогаМуніципальна няняВідкриті дані України
Європейська та Євроатлантична інтеграціяУгода про асоціацію між Україною та ЄСПерелік директив ЄС та звіти Мінсоцполітики про їх виконанняПлан заходів Мінсоцполітики щодо імплементації Угоди про асоціаціюТехнічна допомога Європейської Комісії TWINNING, TAIEX TWINNINGЄвроатлантична інтеграція (НАТО)Міжнародні проектиЕкспертно-консультативна групаПроект ЄС - МОП "Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці"Презентації
Формування життєстійкостіГромади до участі в Програмі життєстійкості
ГромадянамСоціальні послугиРеєстр надавачів соціальних послугМатеринство, сім'я, дітиЗвернення громадянПублічна інформаціяПротидія торгівлі людьмиЗапобігання домашнього насильстваГендерна політикаБезоплатна правнича допомогаСоціальні гарантіїСанаторно-курортное лікуванняДецентралізація владиІнформація для переміщених осібРеформа МіністерстваВідкриті даніПакунок малюкаОсобам з інвалідністюГуманітарна допомогаДовідник безбар'єрностіБезбар’єрністьДії населення в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеруєОздоровленняЯк отримати виплатиФормування життєстійкості
Гуманітарна допомогаНаціональний банк відкрив рахунок для гуманітарної допомоги українцям, постраждалим від російської агресіїNBU Opens Fundraising Account for Humanitarian Assistance to Ukrainians Affected by Russia’s AggressionІнтерактивна мапа благодійної допомоги
Інформація для переміщених осібНормативна базаВиплати на проживання для ВПОПитання- відповідіВізуальні матеріалиАлгоритм продовження виплат на проживання для ВПО з 1 березня 2024пункт 2До пункту 3Алгоритм продовження виплат на проживання для ВПО з 1 березня 2024 р. за Заявоюпункт 2.2пункт 2.7пункт 2.4Куди подати заяву про отримання допомоги для ВПО
Особам з інвалідністюРеабілітаціяРеалізація норм Конвенції про права осіб з інвалідністюДержавна підтримка діяльності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємствЗабезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітаціями)Опіка та піклування над повнолітніми особамиПрацевлаштуванняДеякі питання соціального захисту осіб з інвалідністюКаталог 2019Програма придбання спеціально обладнаних автомобілівРеабілітація дітей з інвалідністюЕлектронний кабінет особи з інвалідністюЩодо придбання залізничних квитків
КомандаЖолнович Оксана ІванівнаМарчак Дарія МиколаївнаТокарєва Уляна ДмитрівнаТанасишин Назар ДмитровичКошеленко Костянтин БорисовичНенюченко Наталія ВікторівнаПостоловська Ірина Олександрівна
Нормативно-правова базаЗвітність та статистикаІнформація для здобувачів та ліцензіатівПерелік суб'єктів, які мають ліцензію з посередництва у працевлаштуванні за кордоном
Реєстр дитячих закладів оздоровлення та відпочинкуДержавна атестація дитячих закладів оздоровлення та відпочинкуМережа діючих закладів оздоровлення та відпочинку
Материнство, сім'я, дітиМатеринствоСім`яДитинаСлужби у справах дітей в ОТГСоціально-психологічна реабілітація дітейЗахист смі"ї та дітейРаннє втручання
Міжнародна діяльністьЄвропейська та Євроатлантична інтеграціяМіжнародне співробітництвоБезвізовий режим Україна-ЄС
Міжнародне співробітництвоДовідки про застосування законодавстваМіжнародні проектиСпівробітництво з ООНСпівробітництво з МОПСпівробітництво з Радою ЄвропиКомітет з економічних, політичних, соціальних та культурних прав ООН
єОздоровленняПро послугу та право на послугуПро кошти та банківську карткуПро заклади, що надають послугуПроблемні питання
Нормативна базаНормативні актиПроекти нормативних актівРегуляторна політика
ОрганізаціямВолонтерствоСоціальне страхуванняПублічні закупівлі
Оздоровлення та відпочинок дітейМережа дитячих закладів оздоровлення та відпочинкуОздоровлення та відпочинок в ДП "УДЦ "Молода гвардія" та ДПУ "МДЦ"Артек"
Особам з інвалідністюПенсійне забезпечення внутрішньо переміщених осібВиди пенсійПенсії військовослужбовцямПенсії громадянам, що за кордономПерерахунки пенсійСпростовуємо міфи про пенсійну системуПенсійне забезпечення осіб, які перемістилися у зв"язку із воєнними діямиДержавна соціальна допомогаКорисні посилання
Прес-центрНовиниМедіа про насВідеогалереяКонтакти для медіаЛюдина для людини
Про міністерствоКомандаПоложення про Міністерство соціальної політикиСтруктура апарату МіністерстваЕнергоефективністьКонтактиВідомстваВакансіїОчищення владиГромадська радаКонсультації з громадськістюМіжнародна діяльністьПрофспілка
Реформа МіністерстваРезультати конкурсу на посади фахівців з питань реформПерелік тестових питань
Про міністерствоПрес-центрНормативна базаОрганізаціямГромадянамЕ-сервісиЕ-даніПочуй менеПрацюй ВІЛЬНО!
Соціальні гарантіїПільгиПрацівникамГромадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиДітям війниВетеранам праціСоціальні стандартиЦентри захистуУчасникам революції гідності
Соціально-психологічна реабілітація дітейМетодичні ресурсиМережа закладів соціального захисту дітейСоціальні партнери
Установчі документиРегламентКерівництвоСтруктура
Установчі документиПоложення про Громадську раду
Відкриті даніПублічні закупівлі
Звернення громадянЗаконодавство щодо звернень громадянІнформація щодо звернень та прийому громадян
ДержбюджетЗакупівлі
ГоловнаОбговорення проектів нормативно-правових актівПроект Стратегії Національного плану дій з питань старіння до 2022 року

Щоб брати участь у громадському обговоренні проектів потрібно авторизуватися!

Щоб брати участь у громадському обговоренні проектів потрібно авторизуватися, через аккаунт у соціальній мережі «Facebook»

Проект Стратегії Національного плану дій з питань старіння до 2022 року


 

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від                  2017 р. №            

 

СТРАТЕГІЯ
Національного плану дій з питань старіння до 2022 року

 

Загальна частина

Питання покращення якості життя громадян похилого віку та адаптації суспільства до старіння населення є одним із важливих напрямів державної соціальної політики та предметом міжнародних зобов’язань України, зокрема, щодо виконання Мадридського міжнародного плану дій з питань старіння та Європейської регіональної стратегії його здійснення, а також реалізації Принципів ООН стосовно людей похилого віку.

Підписавши Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе зобов’язання щодо протистояння спільним викликам, зокрема глобалізації та демографічним змінам.

Україна входить до тридцяти найстаріших країн світу за часткою осіб віком 60 років і старше: у 2015 році вона становила 21,8 %, а частка людей віком 65 років і старше – 15,5 % від загальної чисельності населення. Згідно з національним демографічним прогнозом до 2025 року особи віком понад 60 років становитимуть 25,0 % загальної кількості населення, віком 65 років і старше –   18,4 %, у 2030 році – понад 26 % та понад 20 %, відповідно. Довготривалою особливістю старіння населення в Україні є його переважна обумовленість процесом зниження народжуваності та високим рівнем передчасної смертності без відчутного збільшення тривалості життя.

Невідворотність демографічного старіння вимагає адекватної реакції суспільства на зміни соціально-демографічних умов життєдіяльності населення та наслідки прискореного старіння в Україні. Соціально-економічні наслідки демографічного старіння пов’язані насамперед зі скороченням чисельності та частки трудоактивного контингенту, збільшенням демоекономічного (й, відповідно, податкового) навантаження на працездатний контингент, збільшенням попиту на соціальні та медичні послуги з боку громадян похилого віку. Старіння населення найбільше впливатиме на публічні фінанси (зокрема, пенсійні кошти), ринок праці, системи охорони здоров’я та соціальних послуг. Прискорене зростання частки громадян похилого віку в загальній кількості населення впливає також на загальну зміну потреб в освітніх, житлово-комунальних і транспортних послугах, на структуру взаємодії на рівні громад.

Ця Стратегія визначає пріоритетні напрями щодо протистояння демографічним змінам, передбачає комплексні заходи щодо підтримки громадян похилого віку, їх інтегрування в суспільний розвиток, підвищення якості життя, захисту прав людей похилого віку.

 

Аналіз ситуації

Незадовільна якість життя громадян похилого віку в Україні та загострення соціально-економічних викликів, зумовлених старінням населення, спричинені як чинниками загального характеру (зокрема, погіршенням економічного становища, що істотно обмежує фінансові можливості виконання прийнятих соціальних зобов’язань, і відсутністю цілісної державної стратегії розв’язання проблем громадян зазначеної категорії та їх залучення до забезпечення сталого розвитку країни), так і специфічними факторами,що зумовлюють, зокрема, такі проблеми громадян похилого віку:

низький рівень добробуту (недостатнє пенсійне забезпечення та недосконала система державних соціальних стандартів і гарантій; відсутність комплексних програм адресної соціальної підтримки, спрямованих на виявлення та розв’язання конкретних проблем індивідів та сімей; недостатня поінформованість щодо можливостей участі в програмах соціальної підтримки, у тому числі виконуваних недержавними організаціями; недооцінка потенціалу громадян похилого віку як значного контингенту споживачів зі стабільним і прогнозованим колом потреб, урахування яких відкриває нові можливості для розвитку внутрішнього споживчого ринку);

незадовільний стан здоров’я та низька доступність якісної медичної допомоги (низький рівень медичного обслуговування та профілактики захворюваності протягом усього життєвого циклу людини; низька поінформованість щодо здорового способу життя у похилому віці, шляхів досягнення здорового та активного довголіття, а також можливостей отримання геріатричної допомоги; недостатній розвиток відповідної медико-соціальної інфраструктури);

низька соціальна та економічна активність (недостатня освітньо-професійна мобільність робочої сили, слабкий розвиток інститутів і традицій самоосвітньої діяльності та постійної освіти впродовж усього життя у поєднанні з консервативною структурою зайнятості та негнучкістю ринку праці; існування в суспільній свідомості уявлень про старіння населення як виключно негативний процес, із яким треба „боротись”, а також стереотипів щодо громадян похилого віку як не здатних до розвитку та сприйняття нового, які формують негативне ставлення до них і є підґрунтям для дискримінації в різних сферах їхнього життя).

Розроблення, прийняття та виконання Стратегії Національного плану дій з питань старіння населення до 2022 року (далі – Стратегія) сприятиме розв’язанню проблем та використанню можливостей, пов’язаних зі старінням населення.

Мета Стратегії

Метою Стратегії є вдосконалення, розвиток і реалізація політики адаптації економічної та соціально-демографічних сфер до умов прогресуючого старіння населення задля створення сприятливих умов для здорового старіння й активного довголіття, забезпечення адаптації суспільних інститутів до подальшого демографічного старіння та розбудови суспільства рівних можливостей для людей будь-якого віку.

 

 

 

Завдання Стратегії

З метою раціонального використання ресурсів передбачено концентрацію зусиль на таких пріоритетах:

поліпшення умов для самореалізації та участі в процесах розвитку суспільства громадян похилого віку;

забезпечення здоров’я та благополуччя громадян похилого віку;

створення середовища, сприятливого для активного життя громадян похилого віку;

створення системи захисту прав людей похилого віку.

 

Умови для самореалізації та участі громадян похилого віку в процесах розвитку суспільства планується створювати за такими напрямами:

стимулювання продовження трудової діяльності та забезпечення гнучкого режиму робочого часу для працівників похилого віку, сприяння їхній волонтерській діяльності;

перегляд умов дострокового виходу на пенсію для запобігання необґрунтованому скороченню періоду трудової діяльності;

модернізація пенсійної системи, спрямованої на посилення її фінансової спроможності та забезпечення гідного рівня пенсій в умовах демографічних змін;

посилення адресності програм соціальної допомоги малозабезпеченим категоріям осіб, забезпечення доступності для соціально вразливих громадян похилого віку товарів і послуг першої необхідності;

сприяння ініціативам з обміну досвідом і знаннями між поколіннями, розширення можливостей для передання накопиченого досвіду працівниками похилого віку;

залучення громадян похилого віку до участі в освітніх процесах, розширення можливостей оволодіння новими професійними та загальноосвітніми навичками, зокрема, у сферах сучасних комунікацій, комп’ютерної та інформаційної грамотності;

сприяння ресоціалізації громадян похилого віку, в тому числі внутрішньо переміщених осіб, в життя громади;

 

Забезпечення здоров’я та благополуччя громадян похилого віку планується реалізувати за такими напрямами:

заохочення до здорового способу життя осіб усіх вікових груп як передумови активного старіння та довголіття, у тому числі сприяння фізичній активності літніх осіб;

підвищення обізнаності громадян похилого віку та громадянського суспільства в цілому в питаннях здорового старіння та активного довголіття, якості життя в похилому віці, профілактики захворювань та надання геріатричної допомоги, „санітарної грамотності” громадян похилого віку, їхніх родичів, помічників / доглядальників;

визначення та оцінювання потреб громадян похилого віку в різних видах геріатричної допомоги (профілактичної, лікувальної, довготривалої, паліативної) за місцем їх проживання / перебування;

нормативно-правове регулювання геріатричної допомоги, розроблення та затвердження стандартів медичної допомоги і клінічних протоколів надання різних видів такої допомоги, їх узгодження з відповідними стандартами надання соціальних послуг;

розширення мережі закладів стаціонарного типу та центрів / відділень надання різних видів геріатричної допомоги та запровадження її нових організаційних форм;

створення системи до- та післядипломної освіти для медичних, соціальних, педагогічних і юридичних працівників з питань надання різних видів геріатричної допомоги, забезпечення активного довголіття та гідної якості життя у похилому віці;

забезпечення інтегрованого та безперервного підходів до надання різних видів геріатричної допомоги;

спрямування систем охорони здоров’я і соціального захисту населення на підтримку індивідуальної життєздатності та незалежності громадян похилого віку, профілактику захворювань, надання послуг із їх раннього виявлення та запобігання передчасній смертності;

запобігання нещасним випадкам, зокрема падінням, що трапляються з громадянами похилого віку, шляхом підвищення обізнаності населення щодо чинників нещасних випадків та ефективних профілактичних заходів;

забезпечення загального доступу громадян похилого віку (незалежно від місця їх проживання) до послуг із профілактики передчасного старіння, негативних когнітивних та емоційних змін і втрати здатності до самообслуговування.

 

Створення середовища, сприятливого для громадян похилого віку, планується реалізувати за таким напрямами:

популяризація в суспільстві ідеї взаємної міжпоколінної відповідальності, формування позитивного ставлення до похилого / старечого віку, посилення його позитивних аспектів через проведення інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на роз’яснення об’єктивного характеру старіння населення, пов’язаних із ним викликів і потенційних можливостей та необхідності пристосування до демографічних змін;

забезпечення доступності послуг для громадян похилого віку та їх доступу до об’єктів соціальної інфраструктури, зокрема у сільських населених пунктах;

розвиток інноваційних соціальних послуг з метою забезпечення можливості проживання громадян похилого віку в громаді („старіння на місці”); запобігання передчасному та небажаному переміщенню громадян похилого віку до закладів стаціонарного догляду;

впровадження стандартів надання соціальних послуг для одиноких громадян похилого віку, в тому числі осіб, які перебувають в інтернатних установах системи соціального захисту населення;

розроблення стандартів надання соціальних послуг громадянам похилого віку, які мають психічні захворювання, за місцем проживання вдома;

різноманітність організаційних форм стаціонарного догляду за громадянами похилого віку;

залучення волонтерів і громадськості до створення й діяльності центрів дозвілля та спілкування для громадян похилого віку, навчальних центрів активного довголіття, організації груп само- та взаємодопомоги;

сприяння забезпеченню широкої участі благодійних, громадських, релігійних організацій та об’єднань громадян у розвитку системи надання первинних і довготривалих послуг громадянам похилого віку, неформальної системи догляду за ними;

активізація виконання місцевих програм транспортного обслуговування для громадян похилого віку;

запровадження механізмів державно-приватного партнерства в практику реалізації проектів будівництва соціального житла, пристосованого до потреб громадян похилого віку;

стимулювання впровадження принципів корпоративної соціальної відповідальності в діяльність бізнесу зі спрямованістю на розв’язання проблем громадян похилого віку;

підвищення доступності освітніх, медичних та інших послуг для громадян похилого віку, які мешкають у сільській місцевості та на депресивних територіях;

формування позитивного ставлення до громадян похилого віку, суспільного визнання й заохочення їхнього внеску та наявного потенціалу, зміцнення солідарності між поколіннями, запобігання віковій і гендерній дискримінації та напрацювання дієвих методів подолання дискримінаційної практики в усіх сферах життєдіяльності.

 

Створення системи захисту прав громадян похилого віку планується реалізувати за такими напрямами:

створення інституту Омбудсмена у справах громадян похилого віку;

аналіз специфіки демографічного старіння та його соціально-економічних наслідків, зокрема, впливу старіння населення на функціонування інститутів сім’ї та освіти, загострення проблем міжпоколінної взаємодії та інтеграції громадян похилого віку у суспільство;

підвищення доступності органів влади до інформації, необхідної для реалізації прав громадян похилого віку;

підвищення рівня правової освіти громадян похилого віку, стимулювання навичок відстоювання громадянами похилого віку своїх прав та інтересів;

вдосконалення механізму контролю за реалізацією державної політики у сфері соціального захисту громадян похилого віку;

запровадження механізму захисту майнових прав громадян похилого віку;

розвиток профілактичних заходів із запобігання втрати майна громадянами похилого віку;

удосконалення механізму повернення (компенсації) спадкоємцями вартості догляду;

проведення профілактичних і правозахисних заходів, а також формування та розвиток служб підтримки та захисту від дискримінації, протидії домашньому насильству та жорстокому ставленню до громадян похилого віку;

урахування гендерної специфіки проблем, з якими зіштовхуються громадяни похилого віку, та подолання гендерної нерівності.

 

Реалізація проектів у межах Стратегії передбачає оновлення механізму державної політики у сфері старіння населення шляхом взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства, академічним середовищем, установами та закладами, що працюють з громадянами похилого віку на державному та місцевому рівнях.

 

Очікувані результати

Виконання Стратегії дасть змогу:

запровадити комплексний підхід до соціальної підтримки громадян похилого віку, який охоплюватиме матеріальну допомогу, соціальні послуги, профілактичну роботу зі спрямуванням на розв’язання проблем соціально-вразливих громадян похилого віку;

підвищити рівень доступності найнеобхідніших товарів і послуг для громадян похилого віку;

підвищити рівень поінформованості громадян похилого віку з питань, пов’язаних із реалізацією їхніх прав, зокрема щодо трудової діяльності, навчання, участі в соціальних проектах;

збільшити очікувану тривалість активного життя після виповнення 60 років;

знизити рівень смертності громадян похилого віку з причин, яким можна запобігти шляхом профілактики, раннього виявлення та своєчасного лікування;

забезпечити постійне підвищення рівня та якості медичної  допомоги, зокрема, медичних оглядів і диспансерного спостереження за станом здоров’я населення, у тому числі громадян похилого віку, з проведенням необхідного обсягу обстежень і вжиттям заходів медичного характеру;

розширити охоплення громадян похилого віку навчанням, спрямованим на формування навичок здорового способу життя та опанування шляхів досягнення активного довголіття;

сформувати механізм визначення та оцінювання потреб громадян похилого віку в геріатричній допомозі, провести таке оцінювання, розробити (відкорегувати) відповідні медичні, реабілітаційні програми;

підвищити рівень зайнятості осіб віком від 55 до 64 років;

підвищити рівень охоплення навчанням осіб віком 45 років і старше;

вдосконалити нормативно-правову й методичну базу для подолання вікової дискримінації та гендерної нерівності щодо громадян похилого віку;

розширити доступ громадян похилого віку до освітніх, медичних, транспортних послуг, підвищити якість таких послуг і пристосованість відповідних інфраструктурних об’єктів до потреб громадян похилого віку;

розширити участь громадян похилого віку у прийнятті рішень, що стосуються їхніх потреб та інтересів, на різних рівнях;

формувати в населення позитивне ставлення до громадян похилого віку, запобігати дискримінації щодо них, посилювати солідарність між поколіннями у сім’ї та суспільстві;

розробити дієвий механізм захисту майнових прав громадян похилого віку.

 

Моніторинг та оцінка

Напрями, за якими оцінюються результати реалізації Стратегії:

поліпшення умов для самореалізації та участі в процесах розвитку суспільства громадян похилого віку;

забезпечення здоров’я та благополуччя громадян похилого віку;

створення середовища, сприятливого для активного життя громадян похилого віку;

створення системи захисту прав громадян похилого віку.

Для досягнення цілей Стратегії розробляється й затверджується план заходів з реалізації Стратегії з відповідними фінансовими розрахунками.

Стратегія реалізується за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших не заборонених законодавством джерел.

Обсяги фінансування заходів з реалізації Стратегії уточнюються щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів.


Додаткові матеріали



Обговорення

Кількість користувачів, що приймають участь в обговорюванні проекту:
0
Додано пропозицій:
0
Підтримка проекту:Так:0  Ні:0
Обговорення з 17 Березня 2017р. по 17 Квітня 2017р.

Всі Обговорення проектів нормативно-правових актів