Мінсоцполітики розробило відповідний проект акта з метою відновлення механізму використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо надання соціальної та психологічної допомоги населенню і забезпечення оптимального і ефективного функціонування центрів соціально-психологічної реабілітації населення.

Прийняте Урядом рішення дозволить:

відновити законність надання центрами психологічної і соціальної допомоги більш широкому колу отримувачів послуг, дотичних до цільової групи;

усунути невідповідність нормативно-правового регулювання використання бюджетних коштів і показників ефективності їх використання;

враховувати пріоритети як державної соціальної політики, так і потреби територіальних громад.

Водночас у Мінсоцполітики зазначають, що дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” поширюється, у тому числі, на членів сімей загиблих, осіб, які стали інвалідами війни внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни з числа учасників бойових дій в Афганістані, інших миротворчих місій.

Надання якісних соціальних і психологічних послуг учасникам антитерористичної операції неможливе без залучення до роботи з ними їх найближчого соціального оточення, та надання професійної допомоги членам їх сімей, які зазнають вторинної травматизації.

Таким чином, зазначеними змінами до Порядку використання коштів, планується надати можливість центрам надавати послуги внутрішньо переміщеним особам з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та іншим громадянам, постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій (в результаті військових дій, катастрофи, аварії, небезпечного природного явища, іншого лиха, у тому числі постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи) та тим, які зазнали впливу життєвонебезпечних чи психотравмуючих подій (зазнали насильства), потрапили в кризову життєву ситуацію (у зв’язку з втратою здоров’я, каліцтвом чи іншими серйозними проблемами, що докорінно змінюють життя) і потребують професійної допомоги.

При цьому психотравмуюча подія  – це ситуація, яка є небезпечною для життя та здоров'я людини, може супроводжуватися відчуттям безсилля, страху, жахливими картинами (військові чи бойові дії, терористичні акти, вбивства, сексуальне чи фізичне насилля, ДТП, стихійні лиха тощо) і в контексті постанови має узагальнений характер.

Прийняття акта не передбачає додаткових витрат з Державного бюджету. Штатна чисельність працівників центрів не збільшується та залишається на рівні 2014-2016 років.