Андрій Рева зауважив, що і в Росії, і в Білорусі, й у Молдові внески до Пенсійного фонду сплачують більш дисципліновано, ніж в Україні. У нас із 26 мільйонів осіб працездатного віку внески сплачують всього 10 мільйонів.

 У  баченнях шляхів реформи фахівців Міністерства й спеціалістів Світового банку сходяться чимало позицій, однак є декотрі базові речі, що їх необхідно проговорити й пропрацювати.

 Міністерська група розробників має два місяці, аби викласти на обговорення всіх компетентних вітчизняних і закордонних партнерів напрацьовані ключові позиції реформи пенсійної системи. За результатами зустрічі, Міністр соціальної політики окремим наказом вводить у склад цієї групи ще й фахівців зі Світового банку.

 Керівник програми Світового банку з макроекономіки та подолання бідності Фарук Кхан зазначив, що запропонований остаточний пакет рішень має бути простим, аби кожна пересічна людина зрозуміла суть цього своєрідного договору між державою і нею, аби усвідомити, чому вона має платити в державну систему.

 Директор представництва Світового банку в Україні Сату Кахконен з ентузіазмом сказала: „Давайте проштовхнемо цю реформу, без неї рухатись далі неможливо. Ми готові залучити вам на допомогу фахівців, котрі працюють над вашою темою у Вашингтоні. Ми дуже хочемо зробити корисне для пенсійної системи України”.

 Учасники зустрічі зійшлись у думці, що ключовим елементом у роз’яснювальній роботі щодо пенсійної реформи має бути наголос на стажі, на усвідомленні людьми, що для того, аби вийти на пенсію, необхідно платити внески.

 «Має виконуватися контракт поколінь, - сказав Андрій Рева. – Я працюю – сплачую внески, мої діти працюють – сплачують внески. Так от, нинішні пенсіонери свій контракт виконали, а сьогоднішні працюючі виконують його лише на 40%. Тому нині центральним завданням є відновлення стимулів, аби всі сплачували внески. Бо саме це є головним елементом наявності страхового стажу».

 Також урядовець зазначив, що якщо сьогодні не вжити заходів і не провести реформу пенсійної системи, то незабаром ПФ рухне й усі спитають з нинішніх посадовців: „Чому ви, розуміючи наслідки, нічого не зробили?”.