До кінця року 65% високотехнологічних протезів буде виготовлено в Україні

У своєму виступі Антоніна Салєєва навела досвід інших країн, який показав, що витрати на засоби протезування хоч і досить великі, але вони доцільні та ефективні, якщо вдається вирішити основні завдання –компенсувати втрачені функціональні можливості пацієнтів; підібрати засоби реабілітації індивідуально; і, забезпечити відповідність міжнародним нормам. За її словами, на сьогоднішній день в Україні на перше місце виходять не технічні характеристики засобів, а їхні функціональні можливості.

Вона наголосила, що завдяки прийняттю постанови №781 від 26 жовтня 2016 року в України з’явилась можливість перебудувати класифікацію і всю систему забезпечення засобами реабілітації. В основу цієї постанови покладено диференційований підхід, що в залежності від активності пацієнтів (низькоактивних, середньоактивних та високоактивних) пропонує забезпечення технічними засобами реабілітації різних рівнів. За словами експерта це є надзвичайно важливим тому, що з переходом до такого принципу ми одночасно адаптуємо виріб до можливостей пацієнта, і заощаджуємо кошти там, де це можливо і створити умови для впровадження високофункціональних технологій. За цим принципом сформований перелік каталогів засобів реабілітації, які планується закуповувати у 2017 році. Також вперше розроблений і проходить апробацію макет електронної версії каталогу із колісних крісел, який дозволить пацієнту дистанційно ознайомитись з конкретною моделлю, здійснити пошук максимально наближеного до його або її потреб засобу, у тому числі, за антропометричними даними.

Такий саме диференційований підхід покладений і в основу забезпечення протезно-ортопедичними виробами, зробити крок від механічних протезів до міотонічних з електронним управлінням. Цей принцип використовується і при забезпеченні такими важливими протезами нижніх кінцівок.

За словами Антоніни Салєєвої, сьогодні більше 600 учасників АТО мають ампутації верхніх та нижніх кінцівок. Їхній вік, переважно, від 19 до 35 років, і їм дуже важливо бути забезпеченими високофункціональними засобами. 325 з них вже успішно опротезовані в Україні. На жаль, раніше протези з електронним управлінням виготовлялись лише за межами України, тому державою було докладено зусиль, щоб ці пацієнти були відправлені для протезування за кордон, де одночасно відбулась і підготовка вітчизняних фахівців. „Зараз у нас вже є сертифіковані фахівці по виготовленню найвищих технологій електронних кисті, передпліччя, плеча та стегна, і до кінця 2016 року більше 65% цих складних конструкцій буде виготовлено в Україні,– заявила Антоніна Салєєва.

Та дуже важливим, за словами Директора УкрНДІ протезування Антоніни Салєєвої, є те, що технології які освоїла Україна дають хороше підгрунтя для створення постійно діючої учбової бази з підготовки бакалаврів за спеціальністю „Ортопедична технологія та інженерія”, що відповідає ІІ кваліфікаційному рівню за міжнародною шкалою. Для цього Міністерством соціальної політики вже сьогодні введено професію „Ортопедичний технолог”, а науковцями інституту протезування, університетів і медичних закладів підготовлено проект учбового плану та відповідних професійних програм, які будуть надані Міністерству освіти для розгляду. Оперативне опрацювання цих матеріалів дозволило б вже протягом 2017 року дооснастити учбову базу і почати підготовку сертифікованих викладачів. В результаті створити в Україні базу підготовки висококваліфікованих протезистів, що відповідатимуть міжнародним стандартам.