У прес-брифінгу взяли участь Ніл Вокер, координатор системи ООН в Україні, гуманітарний координатор, Наталія Богданова, начальник відділу ґендерної політики Департаменту сімейної, ґендерної політики та протидії торгівлі людьмиМінсоцполітики, Ольга Калашник, віце-Президент громадської організації „Ла-Страда - Україна”.

У Мінсоцполітики наголошують: Важливість кампанії „16 Днів проти насильства” полягає у тому, що у центрі уваги акції є людина. Це акція, яка об’єднує Уряд, Парламент, міжнародні та громадські організації.

25 листопада, у Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства проти жінок, – привід звернути увагу усієї громадськості на необхідність вирішення цієї проблеми. Щорічно в Україні офіційно реєструється більше 100 тисяч звернень з приводу насильства в сім’ї. За неофіційною статистикою, кожна п’ята жінка протягом свого життя потерпала від різних форм насильства – фізичного, сексуального, психологічного, економічного. Однією із причин того, що жінки рідко звертаються за допомогою є стереотипи, відповідно до яких домашнє насильство – це „сміття”, яке не слід „виносити із дому”.

Проблему насильства стосовно жінок, у тому числі сексуального, загострює воєнний конфлікт, який відбувається на Сході України.

Урядом зроблено низку кроків, спрямованих на системне подолання насильства щодо жінок. Протидія домашньому насильству, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків стали частиною Плану дій Національної стратегії у сфері прав людини. На початку 2016 року затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпека”, який акцентує увагу на необхідності активної участі жінок у подоланні конфлікту та вжиття спеціальних заходів у сфері протидії ґендерно зумовленому насильству. Триває адаптація для України 17-ти Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року, серед яких ціль 5 – „Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Питання забезпечення гендерної рівності є складовими ще 8-ми цілей.

Неприйняття Закону „Про ратифікацію Стамбульської конвенції”, поданого Президентом України до Верховної Ради України, свідчить про необхідність подальшої роботи з підвищення обізнаності з питань запобігання та боротьби з насильством стосовно жінок.

Натомість Стамбульська конвенція – це той інструмент, який дозволить розширити доступ до захисту та допомоги постраждалих від насильства, незалежно від соціального статусу, місця проживання, інших ознак, що особливо важливо в умовах децентралізації, яка відбувається в Україні, наголошують у Мінсоцполітики.