Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон), інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до статті 51 Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

Міжнародними договорами (угодами), укладеними Україною з іншими країнами визначено умови пенсійного забезпечення за територіальним принципом, або за пропорційним принципом.

Відповідно до договорів, що базуються на територіальному принципі, витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач.

У цьому випадку сумується стаж, який набутий на території України та держави, з якою укладено угоду.

Стаж враховується із урахуванням правил законодавства держави, на території якої людина працювала і сплачувалися внески.

Так у разі переїзду пенсіонера на проживання, зокрема, в Молдову, Азейбарджан, Казахстан,Білорусь або Грузію, пенсія виплачується цими країнами, оскільки із ними укладено міжнародні договори у сфері пенсійного забезпечення за територіальним принципом.

Аналогічна ситуація, якщо пенсіонер переїхав в Україну.

Питання зарахування страхового стажу громадянам держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав регулюється Угодою про гарантії прав таким громадянам в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року і Міністерство опрацьовує законодавчі пропозиції щодо унормування даного питання у тому числі шляхом укладення двосторонніх угод із відповідними підписантами зазначеної угоди.

За територіальним принципом здійснюється виплата пенсії в країни Співдружності Незалежних Держав (Вірменія, Киргизстан, Росія (денонсувала в односторонньому порядку), Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан).

Договорами, що базуються на пропорційному принципі, передбачено, що кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на території держави цієї сторони. Україною підписані та Верховною Радою України ратифіковані Договори про соціальне забезпечення з такими державами, як Республіка Болгарія, Естонська Республіка, Королівство Іспанія, Латвійська Республіка, Литовська Республіка, Словацька Республіка, Чеська Республіка, Португальська Республіка, Республіка Польща. В разі переїзду пенсіонера на постійне проживання в ці країни, виплата пенсії продовжується українською стороною.

Якщо пенсіонери, які працювали в цих країнах, повертаються жити в Україну, то необхідно звертатись до територіальних органів Пенсійного фонду України для оформлення установлених формулярів зв’язку і відповідно частину пенсії буде призначено тією державою, де набуто страховий стаж і з якою укладено двосторонній міжнародний договір за законодавством цієї держави, а виплачуватиметься в Україну пенсіонеру. Іншу частину пенсії – за український страховий стаж – призначає територіальний орган Пенсійного фонду України за законодавством України.

Перелік угод та договорів, які регулюють питання пенсійного забезпечення (територіальний принцип)